ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ

Шевченко І.М., Абрамов В.В., Кришень В.П.

Дніпропетровська державна медична академія

Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини

Вплив ігрових та складнокоординаційних видів спорту на становлення репродуктивної функції спортсменок

На протязі останніх років частота порушень репродуктивної функції серед спортсменок зустрічається частіше, ніж у популяції. Лише 15% тренерів епізодично враховують особливості менструального циклу жінок-спортсменок при побудові тренувань. Такий підхід призводить до того, що майже 50% жінок до 20 років закінчують спортивну кар'єру, більшість з них мають суттєві порушення стану здоров'я.

Саме тому метою роботи стало дослідження темпів біологічного розвитку юних спортсменок, що займаються художньою гімнастикою і баскетболом та визначення факторів, які впливають на темпи їх розвитку.

Проведено обстеження спортсменок, які займались художньою гімнастикою (n=45) та баскетболом (n=45) віком від 10 до 17 років. 45 дівчаток того ж віку склали контрольну групу.

Результати дослідження темпів біологічного розвитку показали, що у віці 10-11 років у всіх гімнасток та баскетболісток показники біологічного розвитку відповідали паспортного віку. В той же час, у 25% дівчаток з контрольної групи та 10% баскетболісток даного віку визначено процеси акселерації. В 12-13 років у 27,3% гімнасток та 20% баскетболісток відмічалася ретардація темпів біологічного розвитку, у них діагностовано затримку статевого розвитку (ЗСР) I ступеня. Крім того, у 9,1% гімнасток даного віку діагностовано ЗСР II ступеня. Випередження темпів статевого розвитку зберігалося у 16,7% неспортсменок та 5% баскетболісток. У віці 14-15 років у спортсменок зберігалася тенденція до затримки темпів біологічного розвитку. Так, у 36,4% гімнасток даного віку діагностовано ЗСР I ступеня, а кількість спортсменок із ЗСР II ступеня збільшилася у 2 рази у порівнянні з попереднім віковим періодом та становила 18,1%. У 37, 5% баскетболісток також спостерігалась ЗСР І ступеня. У віці 14-15 років випередження статевого розвитку відмічалося лише у 9,1% дівчаток, які не займалися спортом, та 2,2% баскетболісток. Нами було виявлено, що у віці 16-17 років у спортсменок спостерігалась подальша затримка темпів біологічного дозрівання. Так, у 18,2% гімнасток визначалася I, у 29,3% - II ступінь ЗСР. Кількість гімнасток із ЗСР III ступеня досягла 16,1%. Лише у 36,4% обстежених спортсменок даного віку темпи біологічного віку відповідали паспортному, що було нижче у порівнянні з контрольною групою, р<0,001. У 23,1% спортсменок-баскетболісток даного віку спостерігалась ЗСР І ступеня.

Одним із важливих показників репродуктивного здоров'я є термін появи менархе. За нашими даними, у дівчаток з контрольної групи середній вік появи менархе становив 12,2±0,8 років. У спортсменок, які займались художньою гімнастикою, вік появи менархе становив 13,8±1,28 років, у баскетболісток – 11,6±0,6 років. Таким чином, перші менструації у гімнасток з'явилися в середньому на півтори роки пізніше, а у баскетболісток на півроку раніше, ніж у дівчаток з контрольної групи. При плануванні навчально-тренувального процесу у спортсменок необхідно враховувати тривалість менструального циклу (МЦ) та менструальних кровотеч (МК), особливо на першому та другому роках після менархе. Так, тривалість МЦ у спортсменок, які займались художньою гімнастикою, на I році після менархе становила 30,08±1,32 днів та не відрізнялась від даних, які отримані у неспортсменок (29,70±1,20 днів, при р>0,05). Поряд з цим, у 21,4% гімнасток спостерігалось порушення менструального циклу у вигляді опсоменореї (збільшення тривалості МЦ від 31 до 40 днів). Тривалість МК на першому році після менархе у гімнасток в середньому становила 6,29±0,76 днів та не перевищувала цей показник у дівчаток з контрольної групи (4,83±0,82 при р>0,05), але нами було виявлено, що у 31,6% спортсменок цієї групи відмічалась поліменорея (МК тривала більш, ніж 6 днів). На І році після менархе опсоменорея спостерігалась у 3,5% баскетболісток. Тривалість МК у обстежених спортсменок-баскетболісток становила в середньому 4,9±0,8 днів, а у 32,2% із них спостерігалась поліменорея. На II році після менархе тривалість МЦ у спортсменок, які займались художньою гімнастикою, зменшилася до 28,94±1,42 днів, що було менше, ніж в контрольній групі (29,48±1,53 днів), але не мало статистичної різниці. Опсоменорея зберігалась у 9,1% гімнасток, а у 18,2% спостерігалось порушення менструального циклу у вигляді пройоменореї (скорочення тривалості МЦ менше 21 днів). Середній показник тривалості МК у гімнасток знизився від 6,29±0,76 до 5,17±0,68 днів. Поліменорея зберігалась у 16,7% спортсменок даної групи. На ІІ році після менархе пройоменорея спостерігалась у 11,1% баскетболісток, а у 7,5% обстежених спортсменок зберігалась опсоменорея. При даному стажі занять поліменорєя відзначалась у 34,3% спортсменок-баскетболісток.

Показником, який характеризує вік появи менархе та впливає на формування регулярного менструального циклу є жирова маса тіла. Аналіз результатів виміру жирової маси тіла показав зниження відсотка жирової маси у всіх спортсменок, які займались художньою гімнастикою, від 16,56±1,78% у віці 10-11 років до 15,11±1,32% у віці 16-17 років. Наші дослідження показали, що найбільш низький відсоток ЖМТ у гімнасток (14,36±1,36%) відмічався у віковий період 14-15 років (при 21,04±1,47% у неспортсменок, р<0,01). В період з 12 до 17 років показник ЖМТ у обстежених нами спортсменок був нижче припустимих величин (17%) для нормального статевого розвитку. У спортсменок-баскетболісток цей показник збільшувався від 13,3% у віці 10 років до 20,0% на IІ році після менархе та становив 21,1% у віковий період 16-17 років. Найбільш низький процент жирової маси тіла у всіх спортсменок спостерігався у віці 11-14 років. В контрольній групі ЖМТ у віці 10-11 років становила 19,54±1,65% та поступово збільшилася до 24,69±1,48% у дівчаток віком 16-17 років, що більше у порівнянні з гімнастками та батутистами того ж віку (відповідно 15,11±1,32% та 21,1±1,15 при р<0,001).

З метою з'ясування причин, які могли привести до затримки темпів біологічного розвитку та порушенню становлення менструальної функції у спортсменок, був вивчений їх сімейний анамнез. Нами виявлено, що у деяких матерів обстежених спортсменок відмічалися ускладнення під час вагітності: гестоз I або II половини вагітності (38,2% проти 15,6% у контрольній групі, р<0,05) та загроза переривання вагітності (27,9% проти 14,7% у неспортсменок, р<0,05). Серед патології інтранатального періоду частіше зустрічались передчасні пологі – у 21,4% обстежених спортсменок, що на 7,3% вище, ніж у дівчаток з контрольної групи. Із затримкою внутрішньоутробного розвитку народилося 18,7% спортсменок, що було частіше у порівнянні з контрольною групою на 6,5%.

Згідно отриманих даних про перенесені спортсменками інфекційні захворювання вірусної етіології встановлено, що інфекційний індекс у дівчаток з контрольної групи становив 1,11±0,84, а у спортсменок 2,96±0,63. Таким чином, інфекційний індекс був вищим у спортсменок та перевищував контрольне значення в 2,5 рази.

Загальна патологія ЛОР-органів частіше зустрічалась у спортсменок (67,4% проти 31,1% дівчаток з контрольної групи, р<0,01). Хронічний субкомпенсований тонзиліт виявлено у 54,7% спортсменок, що достовірно частіше (р<0,001) у порівнянні з контрольною групою. Хронічний гайморит відмічався у 5,7% спортсменок, що на 2,5% рідше у порівнянні з контрольною групою. Частота зустрічаємості аденоїдних вегетацій II-III ступеня майже не відрізнялася в групах контингенту, який спостерігався. Так, аденоїдні вегетації спостерігались у 7,5% спортсменок, що на 2,3% вище, ніж в контрольній групі.

Отримані дані показали, що заняття художньою гімнастикою та баскетболом оказують ретардуючий вплив на організм юних спортсменок. Саме тому при побудові навчально-тренувального процесу необхідно враховувати темпи біологічного розвитку, а при відборі до занять даними видами спорту необхідно враховувати фактори ризику затримки темпів біологічного розвитку та порушення менструального циклу.