Юдкіна М.С.

ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського

ОЦІНКА ПРИВАБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ УКРАЇНИ

Сьогодні від ефективності інвестиційної політики залежать оновлення виробництва, модернізація й нарощування основних фондів підприємств народного господарства, успіх структурної перебудови економіки, вирішення соціальних та екологічних проблем. Слід зазначити, що в нинішніх умовах надходження іноземних інвестицій в економіку є чинником зростання ВВП, важливим джерелом створення робочих місць, в кінцевому підсумку, сприяє успішній інтеграції України в європейське і світове господарство.

За результатами п’ятої хвилі дослідження Європейською бізнес Асоціацією, яке проводилось у третьому кварталі 2009 року, «Індекс Інвестиційної привабливості України» (EBA Investment Attractiveness Index) продемонстрував невелике зростання за всіма індикаторами і досяг значення 2,56 за 5-бальною шкалою[3].

Серед всіх індикаторів, що ввійшли в структуру Індексу, найбільш песимістична оцінка поточного інвестиційного клімату, яка досягла значення 2.3. Інші показники зросли до рівня 2.7-2.8. Таким чином, інвестори продемонстрували більш оптимістичні очікування щодо поліпшення інвестиційного клімату в найближчі 3 місяці, які наближаються до його нейтральної оцінки. Більш високі оцінки інвестиційного клімату попереднього періоду (2.7) в порівнянні з низькою оцінкою поточної ситуації (2.3) вказують на те, що фактично інвестиційний клімат у попередньому кварталі, на думку експертів, виявився трохи кращим, ніж очікувалося. Ступінь свободи економіки розраховується за середнього арифметичного десяти різних показників - свободи бізнесу, торгівлі, фінансового сектора, інвестицій, праці, монетарної та фіскальної свободи, а також гарантії прав власності, розміру бюрократичного апарату і ступіня захисту від корупції. Таким чином, «абсолютно вільна» економіка характеризується поазником 100 балів, відповідно, «невільна» - 0.

Усі 157 країн світу, представлені у звіті, розділені на п'ять умовних груп у відповідності зі своїм рейтингом: «вільні», «переважно вільні», «помірно вільні», «переважно невільні» та «невільні». В категорію «переважно невільних» країн колишнього СРСР увійшли— Молдова (89-е место, уровень экономической свободы — 58,4 балла), Азербайджан (107-е место, 55,3 балла), Таджикістан (114-е место, 54,5 баллов), Узбекістан (130-е место, 52,3 балла) и Украина (133-е место, 51,1 балла) (табл.1). В Україні, яка випередила Росію всього на одне місце, при відносно нормальному розвитку у сфері торгівлі та оподаткування спостерігаються проблеми у сфері свободи підприємництва, обсяги державного апарату, свободи грошових відносин, інвестицій, захисту прав власності і свободи від корупції. Інфляція досить висока, а витрати бюджету рівні майже двом п'ятим від ВНП. Загрозою іноземним інвестиціям служать висока корупція і численні регулюючі правила в країні.

Таблиця1. – Рейтинг країн за рівнем вільної економіки за версією The Heritage Foundation [2]

№ у рейтингу	Країна	Бали за 100 бальною шкалою	№ у рейтингу	Країна	Бали за 100 бальною шкалою
1	Гонконг	90,	9	Швейцарія	79.4
2	Сінгапур	87,1	10	Великобританія	79,5
3	Австралія	82,6	89	Молдова	58,4
4	Ірландія	82,2	107	Азербайджан	55,3
5	Нова Зеландия	82,0	114	Таждикістан	54,5
6	США	80,7	130	Узбекистан	52,3
7	Канада	80,5	133	Україна	51,1
8	Данія	79,6

Слід зазначити, що чим менше імідж країни відповідає очікуванням інвестора, тим нижче оцінюється інвестиційний клімат і тим на більші поступки та пільги має йти держава для залучення капіталів. І навпаки, поліпшення інвестиційного клімату дозволяє державі послідовно знижувати пільги, вирівнюючи їх до міжнародних стандартів, і створювати конкурентний інвестиційний ринок.

На основі аналізу й обліку всіх перерахованих вище показників і формується рейтинг інвестиційної привабливості інвестиційного клімату. Оцінка інвестиційних ризиків, у свою чергу, дає базу для розробки програм регулювання інвестиційного клімату. До важливих аспектів інвестиційної привабливості України, можна віднести зручне географічне положення і розгалужена транспортна система; місткий внутрішній споживчий ринок; наявність доступу до ринків країн Євросоюзу і СНД; сприятливе інвестиційне законодавство, що відповідає міжнародним стандартам; один з найбільших в Європі науково-промислових комплексів.

Особливої актуальності набувають такі переваги в світлі отримання Україною повноправного членства в СОТ і позитивної динаміки переговорного процесу відносно створення поглибленої зони вільної торгівлі України з Євросоюзом, що, у свою чергу, відкриває перспективи для пожвавлення зовнішньої торгівлі і довгострокового залучення іноземних інвестицій.

Враховуючи ці фактори і усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційного клімату в Україні, головним завданням на короткострокову перспективу є підготовка необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього необхідно здійснити низку першочергових заходів:

1. Лібералізація і підприємницької діяльності. Повинна бути створена працює схема з виявлення та швидкого усунення бар'єрів для створення, ведення і закриття бізнесу.

2. Стабільність і передбачуваність правового поля. Необхідно погодити існуючі, розробити та прийняти нові закони, що встановлюють єдині правила гри для компаній усіх форм власності.

3. Корпоративне і державне управління. Заходи з реформування державного апарату повинні привести до перегляду ролі чиновників у регулюванні приватного сектора. Необхідно створити таку систему взаємовідносин між державою та бізнесом, яка мінімізувала б можливості для корупції на всіх рівнях.

4. Лібералізація зовнішньої торгівлі та руху іноземного капіталу. Цей інвестиційний фактор містить у собі комплекс заходів щодо стимулювання вільного переміщення товарів, послуг і капіталів між державами. Першочерговому врегулювання підлягають наступні сфери:

- Митна і транспортна політика, в тому числі боротьба з контрабандою, створення уніфікованої митної практики в різних областях країни;

- сертифікація, включаючи спрощення сповільненою і непрозору процедуру отримання сертифікатів на імпортовані в країну товари, взаємне визнання сертифікатів якості продукції та міжнародної організації стандартів ISO;

- страховий ринок, що передбачає вдосконалення законів українського страхового ринку, що суперечать європейським і світовим стандартам;

- ринок праці, відчуває брак професіоналів на українському ринку праці, особливо в державному секторі. І вимагає спрощення процедури прийняття на роботу іноземних фахівців високої кваліфікації.

5. Розвиток фінансового сектора. Стан фінансового сектора має ключове значення для інвесторів. Тому робота у зазначеному напрямку є найбільш важливою для поліпшення інвестиційного клімату і вимагає проведення наступного комплексу заходів:

- зняття обмежень на відсоткові ставки за банківськими кредитами і позиками;

- скасування програм пільгового надання кредитів, введених урядом;

- розширення автономії Національного банку. Його основною метою має бути підтримка внутрішньої та зовнішньої стабільності, без урахування політичних міркувань;

- оздоровлення банківського сектора шляхом удосконалення контролю за банківською діяльністю для підвищення довіри інвесторів до українських банків;

- посилення кадрів комісій з цінних паперів і бірж;

- заохочення конкуренції у фінансовому секторі шляхом розширення діяльності іноземних банків і інших фінансових організацій в Україні.

З розглянутими факторами прямо пов'язані питання адміністрування податків. Найбільшою проблемою для інвесторів, яку необхідно вирішити найближчим часом, є сплата та повернення ПДВ. Вона набуває більшої ваги пропорційно зростанню експорту українських товарів.

6. Зниження рівня корупції. Необхідно створити таку систему відносин органів влади і бізнесу, яка мінімізує можливості зловживання державних чиновників, забезпечить послідовність у виконанні прийнятих законів і постанов, полегшить отримання дозволів, ліцензій і санкцій.

7. Зниження політичного ризику. Необхідно прийняти закони, що гарантують неможливість довільного відчуження приватної власності, включаючи «повільну експропріацію»; зробити діяльність податкових інспекторів і місцевих адміністрацій підконтрольної центральної адміністрації.

8. Імідж і програми просування країни. Необхідно сформулювати і широко висвітлювати державну політику і готовність уряду здійснювати радикальні заходи, орієнтовані на ринкову економіку; публічно підтримувати інвестиції; посилити комерційні відділи зарубіжних посольств.

9. Формування інвестиційних стимулів. Мета дій у цьому напрямку - створення інвестиційних стимулів, аналогічних стимулам торгових партнерів країни. Основні заходи в цьому напрямку: установити ставки оподатковування на рівні, аналогічному рівню сусідніх країн або країн-конкурентів (табл. 2); скасувати спеціальні інвестиційні пільги і привілеї, спрямовані на вибіркову підтримку окремих галузей, компаній або регіонів.

Таблиця 2.- Рівень оподаткування прибутків підприємств в країнах ЦСЄ та СНД, % [1]

Країна	Ставка податоку на прибуток підприємств	Країна	Ставка податку на прибуток підприємств
Вірменія	20	Литва	15
Азербайджан	24	Македонія	15
Білорусь	24 % на прибутки до оподаткування + 4% на прибутки після оподаткування (транспортний податок)	Польща	19
Болгарія	15	Румунія	16
Хорватія	20	Росія	24
Чехія	26	Словаччина	19
Естонія	24	Словенія	25
Грузія	20	Таджикистан	25% на прибутки або 1% від обороту
Угорщина	16	Туреччина	30
Казахстан	30	Україна	25
Кирізія	20	Узбекистан	15% на прибутки до оподаткування + 8% на прибутки після оподаткування (податок на розвиток інфраструктури)
Латвія	15

Перераховані заходи звичайно ж не вирішують усіх проблем по залученню інвестицій в економіку країни, але їх можна розглядати як основні напрями в сфері вдосконалення інвестиційного процесу.

Джерела інформації:

1. http://www.niss.gov.ua/Monitor/Marrch/12.htm

2. http://gtmarket.ru/news/state/2008

3. http://www.prometr.com.ua/category/news/all/3439