Економічні науки/ 4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.
Арич М.І.
Науковий керівник: Мостіпака О.В.
Буковинська державна фінансова академія, Україна
Постановка проблеми. Рушійною силою розвитку
продуктивних сил суспільства є людський капітал, стале зростання ролі людини в
усіх сферах життєдіяльності, а саме: у виробничій сфері, в освіті, у науковій
та професійній галузях тощо [3]. Питання інвестування в людський капітал є
актуальним і потребує детального вивчення.
Аналіз досліджень і публікацій. В Україні питаннями
теорії та методології інвестування в людський капітал займаються такі сучасні
вчені, як Куценко М.І., Цимбалюк С.О., Кравецький В.В., Козлова В.В. [1,2,3,4]та ін.
Виклад основного
матеріалу. Інвестиції в людський капітал можна класифікувати:
- первинна освіта
(дошкільна, початкова, середня, професійно-технічна, вища);
- охорона здоров’я
в широкому розумінні, включно з усіма витратами, які сприяють продовженню
тривалості життя;
- освіта дорослих, що включає навчання та підвищення
кваліфікації на виробництві, самовдосконалення, додаткову освіту тощо( доля
інвестицій з навчання менеджерів в різних компаніях і різних країнах
неоднакова: у США функції по підготовці персоналу здійснюють до 97 %
кадрових служб, спеціальні програми мають 45 % служб; у Японії 90 %
великих фірм розробляють програми навчання. У Німеччині функції з підвищення
професійної підготовки менеджерів виконує 81 % відділів кадрів, але розробку
програм підготовки ведуть тільки 18 % фірм, оскільки там високо розвинута
державна система підготовки. В Італії тільки 8 %, причому самих великих
фірм, мають власні програми підготовки менеджерів [1]. Взагалі, державна політика в області зайнятості і навчання істотно
впливає на обсяг робіт служб управління персоналом підприємств по навчанню
співробітників. Так, у США і Німеччині частка витрат приватних фірм на навчання
перевищує витрати держави);
- виховання
гуманітарних складових людського капіталу (вміння
підтримувати нормальні стосунки, налагоджувати ділові контакти);
- посилення
мотивацій працівників до підвищення якості своєї праці;
- міграція
працівників та їхніх сімей з метою поліпшення умов працевлаштування;
- пошук економічно
важливої інформації [2].
Порівняно
з інвестиціями в інші форми капіталу, інвестиції в людський капітал, за
оцінками багатьох економістів, є найвигіднішими як для окремої людини, так і
для суспільства в цілому.
Характер,
масштаби і види інвестицій у людину зумовлені історичними, національними, культурними
особливостями та традиціями суспільства, менталітетом народу. Наприклад, рівень
освіти і вибір професії дітьми значною мірою залежать від сімейних традицій,
професії та рівня освіти їхніх батьків.
Незалежно від джерел інвестування (держава, підприємство, сім'я чи
людина особисто) нарощення і використання людського капіталу визначальною мірою
контролюється самою людиною. Тому такий елемент людського капіталу, як
мотивація, є дуже важливим і необхідним для того, щоб процес відтворення
(формування, нагромадження, використання, інвестування) людського капіталу мав
остаточно завершений характер.
У країнах, які є світовими
лідерами, найвигіднішими інвестиціями вважаються вкладення в людський капітал, а перспективи економічного
та соціального зростання справедливо пов’язуються з якістю освіти [4].
Інвестиції в
науку та освіту, які є базовим компонентом покращення людського капіталу, в
різних країнах істотно відрізняються. За даними Світового банку, 85% сукупних
світових інвестицій в науку здійснюють країни-члени ОЕСР, 11% - Індія, Китай і
Бразилія та нові промислово розвинені країни Східної Азії, і лише 4% - решта
країн світу, до яких належить і Україна [1].
До
основних активів людського капіталу належать усі ті елементи, в які зроблено
інвестиції. Виділимо такі активи: знання, отримані шляхом загальної освіти,
професійної підготовки, самовдосконалення; здоров’я; мотивація; ділові і
суспільні риси; володіння економічно значимою інформацією [2]. У сучасних умовах у групі ділових та суспільних рис
потрібно особливо виділити такий актив, як духовна стабільність та
інтелектуальна мобільність людини, що становить усвідомлену, морально
орієнтовану здатність збирати, аналізувати, використовувати дедалі значніші
потоки інформації (інформаційна мобільність).
Висновки. Інвестиції в людський
капітал являють собою будь-які дії, що підвищують професійну кваліфікацію та
продуктивні здібності людини і тим самим продуктивність її праці. Витрати, що
сприяють підвищенню людської продуктивності, можна розглядати як інвестиції,
оскільки поточні витрати здійснюються з тим розрахунком, що їх буде
багаторазово компенсовано дедалі значнішим потоком доходів у майбутньому.
Отже, всі види витрат, які можна оцінити в грошовій або
іншій формі і які сприяють зростанню в майбутньому продуктивності та заробітків
працівника, розглядаються нами як інвестиції в людський капітал.
Література
1. Куценко М.І. Людський капітал, як перспективний об’єкт
інвестування // Інвестиції: практика і
досвід.-2008.-№2.-С.4-7.