Лущик Ю.М., Пікулицька Л.В.

Сумський національний аграрний університет

Неологізми як лінгвістичне явище в сучасній англійській мові

Жодна жива мова не залишається сталою; її словник постійно зростає і змінюється. Деякі слова випадають з лексичного складу мови у зв’язку зі змінами в соціальній системі, із зростанням і розвитком культури і технології.

Об’єктом нашої статті є неологізми. Багато лінгвістів досліджували це явище. Дослідник І.В. Арнольд писав, що неологізми – це лінгвістичний термін, який відноситься до будь-якого новоствореного слова, словосполучення, нового значення уже існуючого слова, або слова, запозиченого з іншої мови, новизна якого все ще відчувається. Лексикографи вважають неологізмами слова, які з’явились у мові не пізніше певного часу. Деякі дослідники відносять цю межу до періоду після закінчення Другої Світової Війни; інші вважають неологізмами слова, винайдені після 1957 року - коли перший супутник був запущений у космос, інші до групи неологізмів відносять лексичні одиниці, що ввійшли у вжиток іще пізніше.

Нові лексичні одиниці можуть створюватись шляхом розширення словника та семантичного значення.

Словникове розширення – це поява нових лексичних одиниць у результаті:

- продуктивних (регулярних) способів утворення словникових одиниць;

- непродуктивних (нерегулярних) методів словотворення;

- запозичення з інших мов.

Семантичне розширення – це поява нових лексичних значень вже існуючих слів.

Неологізми зазвичай утворюються з елементів, які вже існують у сучасній англійській мові. Умисне створення неологізмів – це продукт чиєї-небудь творчості, винахідливості, наслідування. Слід розрізняти продуктивні і непродуктивні способи словотворення. Найбільш широко використовуються такі способи продуктивного словотворення як:

- афіксація (суфіксація і префіксація)

- конверсія

- основоскладання

Неологізми створені цими способами складаються з елементів, уже наявних у мові. Їх новизна полягає в особливій комбінації цих елементів.

В англійській мові найбільш продуктивними вважаються такі афікси:

- -ness, -er, -ing, mini-, over- тощо для утворення іменників, наприклад, well-to-do-ness, brain-washer, cracking;

- Un- для утворення дієслів, наприклад, unhook, undo, unbreak;

- Verb+able, un+ParticipleI/II, un+adverb для утворення прикметників, наприклад, attachable, unguarded, unsouled.

Конверсія – це особливий не афіксальний тип переходу слова в іншу частину мови. Найпоширеніші зразки конверсії такі:

- Іменник-дієслово (a boss- to boss);

- Дієслово-іменник (to catch –the catch);

- Прикметник-іменник (intellectual – the intellectual);

- Іменник-прикметник (a maiden – maiden).

Основоскладання – це складання нового слова із менших слів, яке часто відбувається за аналогією до вже існуючих слів (space-sick, birthquake).

Нові слова можуть утворюватись непродуктивним шляхом:

- лексикалізація – це процес, коли через семантичні або синтаксичні причини граматична форма слова стає основою для нового лексичного значення (arms, customs);

- скорочення, яке полягає у заміщенні частиною цілого. Це явище найчастіше проявляється у писемному мовленні (St. – street), хоча розвиток мови приводить до проникнення графічних абревіатур у сферу усного спілкування (a.m., p.m., SOS). Трансформація груп слів у слова включає різні типи лексичних скорочень:

- еліпсис або субстантивація полягає в пропущенні кінцевої лексеми часто вживаних словосполучень (a documentary – documentary film);

- абревіація (акроніми) – це лексичне скорочення фрази шляхом вимови початкових букв як слова (або частини слова) ( BBC – British Broadcasting Corporation);

- контамінація (змішування) – це результат свідомого створення слів шляхом злиття неправильних фрагментів декількох слів ( brunch – breakfast and lunch).

- запозичення - це неологізми, взяті з інших мов. Вони можуть існувати в первісному вигляді, піддаватись прямому перекладу (калькуванню) або змінюватись, відповідно до правил мови.

Семантичне поширення – це поява нових значень вже існуючих слів у певній мові. Цей процес спричиняють наступні чинники:

- зміни в соціальному житті суспільства;

- термінологічне використання слів людьми різних професійних груп, де слова модифікуються, набуваючи нового змісту;

- адаптація із спеціальною метою.

Багато вчених досліджують зміни у значенні слів. Існують різноманітні логічні і психологічні класифікації типів змін. Традиційна класифікація така:

- генералізація або розширення значення ( hard drive – повільна робота комп’ютера);

- спеціалізація або звуження значення ( garage – первинне значення: будь-яке безпечне місце; нове – будівля для автомобілів);

- перенесення значення (метафора, метонімія) - ( He is such a bear.)

- підвищення значення ( minister – первинне значення: слуга; нове – важлива громадська посада);

- приниження значення (vulgar – первинне значення: щасливий).

Семантичне розширення – один із найважливіших способів збагачення словникового запасу будь-якої мови.