Право/3. Охорона авторського права.

 

К.ю.н., доцент кафедри правових дисциплін Романюк О.І., Малова Г.Ю.

Донецький національний університет економіки и торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Проблема правової охорони комп’ютерних програм

Питання правової охорони та захисту комп'ютерного програмного забезпечення є найбільш суперечливим та конфліктним у світовій юридичній практиці. Проблема правової охорони комп'ютерного програмного забезпечення зумовлюється тим, що на нинішньому етапі розвитку інформаційних технологій виникла низка протиріч між якісно новим станом світового ринку програмного забезпечення, який має найвищі темпи зростання, с надзвичайно динамічним і одним із найбільш перспективних сегментів сучасної економіки, та існуючими механізмами і методами його правового регулювання, які в більшості випадків не здатні адекватно реагувати на зміни, викликані появою й інтенсивним розвитком інформаційних технологій, а також відсутністю належної теоретичної та законодавчої бази, що не сприяє ефективному вирішенню цих проблем.

В Україні законодавчо передбачений вид охорони комп'ютерних програм  за допомогою механізму авторського права, за аналогією з літературними творами. Однак усе частіше висловлюються пропозиції про необхідність патентної охорони комп'ютерних програм за аналогією з винаходами. Розглянемо переваги і недоліки обох способів.

Переваги охорони за допомогою механізму авторського права:

1. Презумпція авторства: авторське право на комп'ютерну програму виникає при її створенні і для його реалізації не потрібно обов'язкової реєстрації програми. Реєстрацію можна здійснити за бажанням автора, вона має формальний характер і не вимагає багато часу.

2. Тривалий термін дії авторського права (в Україні – протягом всього життя автора та ще 70 років після його смерті). Але користь від такого тривалого терміну дії незначна, тому що ринок програмного забезпечення стрімко розвивається і кожний рік або два виходять нові версії програм.

Недоліки охорони за допомогою механізму авторського права:

1. Згідно ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права": "правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі." Таким чином, можна, змінивши, наприклад, оформлення програми, але не змінюючи її суті, одержати зовсім новий об'єкт охорони.

2. Не  коректним є порівняння комп'ютерних програм із літературними творами. На відміну від літературних творів, текст комп'ютерної програми (вихідний чи об'єктний код) не мають самостійної цінності без можливості їх застосування в комп'ютері.

3. Програмісти використовують вже готові шаблонні конструкції, які є в середовищі розробки. З огляду авторського механізму охорони, будь-яка програма, створена в середовищі розробки (а це 80-90% від загальної кількості програм у світі), може вважатися складеним твором, з чим важко погодитися.

4. У прийнятій системі авторського права відсутній контроль новизни і рівня створюваних програмних продуктів та алгоритмів, на яких вони базуються. Цей факт сприяє як зазначеному перенасиченню ринку програмного забезпечення і плагіату ідей, так і випуску виробниками програмного забезпечення неякісної продукції.

Всі ці недоліки можуть виступати підставою для порушення питання щодо правомірності віднесення програм до об'єктів авторського права.

З огляду на природу походження, інформаційні системи, і в тому числі програмне забезпечення, ― це технічні засоби, в загальному розумінні цього терміна, які відносяться до продуктів технічної творчості. Отже, вони підкоряються законам розвитку технічних засобів і мають їх властивості. У свою чергу властивості й особливості технічних засобів досить повно й органічно розкриваються при патентній охороні прав на інтелектуальну власність.

Механізм патентної охорони технічних рішень є більш стійким по відношенню до монополізації використання інтелектуальної власності. Його стабільність та надійність забезпечується такими особливостями патентної системи, як територіальний характер охорони, необхідність експертизи технічного рішення, обмежений строк охорони, платність охорони, механізми анулювання патентів та примусового ліцензування. Окрім цього, патентна система охорони інтелектуальної власності відрізняється значною гнучкістю та динамічністю, а також направленістю на стимулювання технічного процесу. 

 Негативні сторони патентної охорони прав на інтелектуальну власність:

1. Патентування комп'ютерних програм призведе до монополізації ринку.

2. Алгоритм – це виключно абстрактний термін, його принципово не можливо реалізувати в матеріальній формі.

3. Комп'ютерна програма – авторський твір і повинна захищатися авторським правом.

4. Захист комп'ютерних програм за допомогою авторського права допомагає розвитку галузі, а можливість захисту способів обробки даних значно гальмує такий розвиток.

Таким чином, зазначені вище переваги та недоліки авторсько-правової та патентної системи свідчать про те, що найбільш доцільною для захисту комп'ютерних програм буде система, що втілює в собі експертну перевірку, характерну для патентного охорони і доступність, характерну для механізму авторського права. Термін дії такого патенту навряд чи повинний перевищувати 5 – 7 років, через швидке старіння програм. Отже, на сучасному етапу розвитку галузі комп’ютерних технологій система авторського права не може забезпечити повний захист інтересів розробників програмного забезпечення, що говорить про необхідність реформування існуючої системи.