Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Стилістика використовує данні лексикології, граматики, фонетики, семасіологии, фразеологи, проте на відміну від цих дисциплін вона займається не мовними елементами, а їхнім виразним потенціалом в контексті, тобто стилістичною функцією. Згідно Арнольд І.В. стилістична функція є виразним потенціалом взаємодії мовних засобів в тексті, який забезпечує передачу не лише предметно-логічного змісту тексту, але й закладену в ньому експресивну, емоційну, оцінну та естетичну інформацію. Тобто стилістика розглядає їхні експресивні якості, їхнє функціонування та взаємодію при передачі думки та почуття в тому чи іншому тексті, і відповідно, їхню роль в ідейному впливі тексту на читача. При цьому до уваги береться цілісна особистість читача, а не лише його логічне мислення. [1: 64] Стилістична функція має певні особливості. За Арнольд І.В. першою особливістю стилістичної функції є акумуляція, яка полягає в тому, що один і той самий мотив, почуття або настрій, якщо вони мають велике значення для цілого, передаються паралельно декількома засобами. Ця насиченість посилює та направляє увагу читача. Другою особливістю є те, що, оскільки стилістична функція може спиратись на конотації, асоціації та імплікаціонал слів та форм, вона може проходити і в текстовій імплікації, і в підтексті. Третя особливість – здатність до ірадації (властивість, яка є протилежною до першої). Тобто довге висловлювання може містити одне або два високих слова та звучати підвищено в цілому, і навпаки одне грубе слово може надати різкості та вульгарності великому відрізку тексту. [1: 67]
За Арнольд І.В. розрізняють характерологічну, дескриптивну, емотивну та оціночну стилістичні функції. Наприклад, характерологічною функцією називають стилістичну функцію синтаксичних конструкцій, які своєю лаконічністю, або навпаки своєю розгорнутістю або іншими властивостями пов’язані із порядком мислення, яке відображається у творі, з характером та особливостями сприйняття особи, від якої ведеться розповідь. [1: 66]
Мовленнєва репрезентація політичної метафори
полягає у тому використанні лексичних одиниць у вигляді метафори, яка виконує
стилістичну функцію, або стилістичної метафори (на відміну від мовної).
Особливо цікавими зі стилістичної точки зору є неочікувані метафори. Які дають
ефект подвійного бачення, які звертають на себе увагу читача, тобто образні,
конкретні та чуттєві. [1: 142] Наприклад, у статті американської газети «New York Times»
політична метафора застосовується і в тексті, і в заголовку: «Roger Stone Rides Donald Trump’s Well-Tailored
Coattails». В данному випадку «coattail-riding» – робити карьєру на чужих плечах,
використовувати успіх знаменитостей; «coat
tail» – фалда фраку; протекція, зв'язки в
верхніх колах. Тобто «to ride
sb's coattails» – букв, їздити на
фалдах фраків іншої особи; користуватися успіхом, зв'язками в верхніх колах. Повністю речення можна
трактувати наступним чином: «Roger Stone rides Donald Trump’s
well-tailored coattails» – Роджер Стоун робить кар'єру на плечах/елегантних костюмах (вбранні
фраках) Дональда Трампа. Ця метафора
підсилюється епітетом «well-tailored» -добре сшитий, добре одягнений. Вона несе в собі оцінку та
ставлення автора до Роджера Стоуна, як до особи, яка користується досягненнями
іншої особи та до Дональда Трампа, як до особи, яка надає особливої уваги
своєму зовнішньому вигляду та моді. Крім того, ця оцінка несе в собі елементи
впливу на думку та ставлення читача до Роджера Стоуна та Дональда Трампа.
Свідомо або несвідомо читач окреслює ці образи
та уявляє цю картину буквально, що виглядає комічно. Тобто за допомогою
політичної метафори виражається негативне насмішливе ставлення автора та вплив
на думку аудиторії, тобто здійснюються оцінна, емотивна та прагматична функції.
Політична метафора є динамічним мовним,
мовленнєвим та когнітивним явищем, вона
має когнітивне підґрунтя і зазнає впливу екстралінгвальних чинників. Динамічний потенціал політичної
метафори реалізується під час пізнавальної діяльності людини і творення нової
дійсності. Дослідниця П’єцух О., яка вивчає типи динаміки концептуальної
метафори, стверджує, що виявом динаміки метафори є поява нових метафор у
результаті процесу розширення, поповнення новими ознаками або звуження.
Відповідно, зміни можуть бути прогресивними,
коли відбувається асоціативне ускладнення та деталізація метафори, та регресивними, коли відбувається процес
звуження та припинення функціонування метафоричних моделей. Згідно автора можна
виділити наступні типи метафоричної динаміки: поява нових метафоричних доменів,
розширення видового спектру домену, згасання метафоричних доменів та
розгортання метафори в межах одного домену. [2: 358]
Екстралінгвальний вплив на політичну метафору здійснюють з одного боку суспільно-політичні та культурні події, національні та світові тенденції та інновації, з іншого - національні традиції та культурні цінності. Відповідно на противагу динамічному характеру метафори спостерігається певна стабільність вибору донорських доменів по відношенню до репепієнтного домену ПОЛІТИКА. Це зумовлено особливостями ментальності народу, його традицій та картини світу.
Література:
1.
Арнольд И.В. Стилистика. Современный
английский язык / И.В. Арнольд // Учебник для вузов. — 4-е изд., испр. и доп. —
М.: Флинта: Наука, 2002. — 384 с. С. 63 -143.
2.
П’єцух О.І. Незмінність метафоричних
репрезентацій в англомовному електронному політичному дискурсі «Вибори 2010
2012 рр. в Україні» / Наукові записки Вінницького
державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського. Серія: Філологія
(мовознавство): зб. наук. праць / [гол. ред. Н.Л. Івашицька]. - Вінниця
"ТОВ Фірма "Планер", 2014 - Випуск 19 - С. 357-362.