Экономические науки/ 4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Плахотна І.С., Царенко О.Б.

Науковий керівник: Поліщук О.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Інвестиції у вищу освіту в Україні: загальний стан та шляхи вдосконалення

Ефективне функціонування національної економіки визначається, насамперед, рівнем розвитку людського капіталу. Саме креативна людина з відповідною освітою, кваліфікацією, навичками, досвідом забезпечує необхідні ринкові зміни.

Тому запорукою сталого економічного розвитку України стають інвестиції в освіту, науку, охорону здоров’я, мобільність працівників, мотивацію праці, тобто у ті пріоритетні сфери життєдіяльності суспільства, де формується людський капітал.

Освіта — це цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином встановлених державою освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Розвиток системи вищої освіти в Україні, її наближення до європейських стандартів та інтеграція відповідно до вимог Болонського процесу потребують належного інвестиційного забезпечення. Впродовж останніх років для розвитку системи вищої освіти бракувало коштів, а зважаючи на фінансову кризу, обсяг інвестицій може зменшитися до критичного рівня.

У країнах, які є світовими лідерами, найвигіднішими інвестиціями вважаються вкладення в людський капітал, а перспективи економічного та соціального зростання справедливо пов’язуються з якістю освіти.

Дослідженням людського капіталу займались класики економічної науки, а саме: В. Петі, А. Сміт, В. Каразин, Дж. С. Міль, К. Маркс, Ф. Ліст, А. Маршал та інші.

У вітчизняній економічній літературі теорії людського капіталу почали надавати важливішого значення тільки упродовж останніх двох десятиріч. Серед економістів, які займалися дослідженням окремих питань формування і розвитку людського капіталу України, слід назвати В. Антонюк, В. Близнюка, О. Бородіну, В. Гейця, Н. Голікову, О. Головінова, О. Грішнову, М. Долішнього, І. Журавльову, С. Злупка, С. Клименко, В. Куценко, Е. Лібанову, Г. Назарову, К. Павлюка, Ж. Поплавську, О. Стефанишин, С. Трубича, А. Чухна та інших учених-економістів.

Інвестиції в освіту – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладаються в об’єкти освітньої сфери для її розвитку або досягнення соціального ефекту [4].

Найважливішим питанням інвестування вищої освіти є наповненість та оптимальне співвідношення його джерел. Відповідно до світової практики, основні джерела інвестування можна поділити на дві групи: суспільні (державні) та приватні.

До суспільних, які ще називають публічними, відносять ресурси державного, місцевих бюджетів та державних установ і підприємств, а до приватних – ресурси домогосподарств і приватних фірм.

В більшості економічно розвинутих країн основним джерелом інвестування системи вищої освіти є саме державні видатки. Але, зрозуміло, що за рахунок виключно державного інвестування система вищої освіти не зможе розвиватися належним чином, особливо в умовах світової фінансової кризи, яка суттєво обмежує ресурси бюджетів. Внаслідок цього закономірним є збільшення частки приватного інвестування ВНЗ.

Проаналізувавши дані державного бюджету за 2008-2009рр., можна проглянути позитивну тенденцію щодо збільшення видатків на вищу освіту (див. таблицю 1). Як бачимо, загальні видатки на Міністерство освіти і науки України збільшились майже на 1,3 млрд. гривень. Що ж стосується фінансування ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації, то воно збільшилось на 20%.

Як стає зрозуміло, номінально видатки державного бюджету суттєво збільшилися. На жаль, з огляду на зміни індексу споживчих цін, який, за даними Держкомстату, в 2008 році зріс на 22.3%, це збільшення фактично нівелюється інфляційними процесами.

Занепокоєння викликає сума державного інвестування, виділена на розвиток. Загалом для Міністерства освіти і науки в 2009 році виділено 1 127 млн. грн. (у 2008 році – 1 570 млн. грн.). У відносному вимірі вони зменшаться з 10 до 6% їх витрат [3].

Таблиця 1

Видатки державного бюджету України на вищу освіту в 2008-2009 роках [1,2]

тис. грн.

Статті видатків	2008 рік		2009 рік
	загальний фонд	спеціальний фонд	загальний фонд	спеціальний фонд
Міністерство освіти і науки України	11248422,5	4 364 049.7	12600 209.5	6012105.5
Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації	1 384 511.3	382 500.0	1 670 234.2	460 400.0
Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації	4 782 540.5	3 101 611.9	5 672 510.3	4462904.6
Підготовка кадрів у професійно-технічних навчальних закладах	2 670 502.8	238 068.6	2 948 590.2	307 397.7

Отже, можна зробити висновок про те, що механізм інвестиційного забезпечення вищої освіти в Україні поки що розвинутий слабко, що проявляється у фактично цілковитій залежності ВНЗ від державного фінансування, обсяги якого є дуже обмеженими, особливо в умовах фінансової кризи.

Адаптація освіти України до європейських норм передбачає підвищення її якості, поліпшення матеріально-технічної бази, підвищення рівня оплати праці, що потребує серйозних змін у підходах до інвестиційного забезпечення ВНЗ. Очевидною є потреба у диверсифікації джерел інвестування навчальних закладів. Для реалізації цих завдань необхідно:

¾ збільшити надходження від фізичних та юридичних осіб для оплати навчання;

¾ активізувати науково-дослідну роботу;

¾ стимулювати інші джерела ресурсів (видавничо-поліграфічні та інші платні послуги);

¾ розвивати систему державного та банківського кредитування освіти.

Таким чином, вирішити проблему поліпшення інвестування ВНЗ лише за рахунок збільшення оплати за навчання неможливо та й несправедливо щодо потенційних студентів. Тому потрібно акцентувати увагу на інших джерелах ресурсів. Одним із яких може бути науководослідна діяльність ВНЗ.

Література:

1. Про Державний бюджет України на 2008 рік: Закон України, прийнятий Верховною Радою від 16.05.2008 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2008. – N 279-VI ( 279-17 ) (з наступними змінами та доповненнями).

2. Про Державний бюджет України на 2009 рік: Закон України, прийнятий Верховною Радою від 17.03.2009// Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2009. – N 1131-VI (з наступними змінами та доповненнями).

3. Другов О. Удосконалення інвестиційного забезпечення вищої освіти в Україні // Вісник НБУ. – 2009. - №2. – С.217-229.

4. Іванова В.В. Тенденції зростання ролі освіти й інформації у формування знань на сучасному етапі розвитку економіки. – 2008. - №11. – С. 62-68.