Экономические науки/8. Математические методы в экономике

Краєвська Н.М., Чорната Л.С.

науковий керівник к.п.н., доц. Клочко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Моделювання оптимального управління
кадровим потенціалом на підприємствах

У сучасних умовах ринкової економіки України суттєвого значення набуває ефективна кадрова політика підприємств. Значним недоліком у функціонуванні даної системи є те, що формування кадрового потенціалу підприємств відбувається в умовах нестійкого розвитку виробництва і збільшення напруженості на ринку праці.

У теорії та практиці управління робочою силою українських підприємств, незважаючи на зусилля вітчизняних та закордонних вчених, залишається багато проблем, які вимагають вирішення, серед них можна відділити побудову системи управління попитом підприємств на робочу силу, визначення оптимального обсягу робочої сили на підприємствах та побудову комплексної оцінки попиту на робочу силу.

Необхідність моделювання попиту на трудові ресурси як основного механізму управління кадровим потенціалом на підприємствах визначає актуальність обраної теми дослідження, її мету та задачі.

Дане дослідження базуються на фундаментальних розробках вітчизняних і закордонних вчених-економістів з теорії і практики управління попитом на робочу силу.

Досліджено, що основним фактором, який визначає поведінку траєкторій моделі оптимального управління робочою силою на підприємствах, є наявність або відсутність області адаптації, що характеризується перевагою фактору збурювання – відтоку робочої сили за власним бажанням. Доведено, що параметр збурювання являє собою параметр біфуркації, нехтування яким приводить до втрати стабільності моделі оптимального управління робочою силою, а з економічної точки зору – до матеріальних і часових витрат у системі управління робочою силою на підприємствах.

Для кількісної реалізації моделі управління робочою силою зведемо його до крайової задачі, оскільки дана модель оптимального управління робочою силою належить до крайових задач другого порядку, для рішення яких застосовано метод пристрілювання, оскільки він має швидку збіжність та дозволяє отримати рішення з високим рівнем точності:

де і – значення граничних умов; – параметр, що описує темп звільнення за власним бажанням; – параметр, що характеризує виробничий процес; – частка капіталу в продукті.

Траєкторії моделі оптимального управління робочою силою, представлені системою рівнянь, за будь-яких значень параметрів не належать області адаптації, а тому мають більш вузьку область застосування та не можуть з високим рівнем достовірності описувати процес управління.

Економічний ефект від впровадження динамічної моделі може бути розрахований за формулою:

Мінімальне значення економічного ефекту від впровадження динамічної моделі у випадку нульового збурювання становить близько 17 % від обсягу заробітної плати співробітників, прийнятих протягом планування, а при збільшенні відтоку робочої сили за власним бажанням зростає.

Таким чином, динамічна модель оптимального управління робочою силою, яку побудовано за допомогою варіаційного підходу, базуючись на теорії граничної продуктивності та із застосуванням принципу максимуму Понтрягина, дозволяє не тільки досліджувати попит на робочу силу, але й визначати оптимальні траєкторії кадрової політики підприємства.

Аналіз стабільності моделі оптимального управління робочою силою довів неможливість проведення ефективної кадрової політики без урахування фактору зовнішнього впливу.

Запропонований підхід концепція дозволить ідентифікувати джерела і механізми формування попиту на робочу силу і таким чином оптимізувати кадровий потенціал підприємства за рахунок підвищення ефективності формування, розподілу і використання персоналу, що дає змогу скоротити витрати на управління персоналом. Методи побудови функції попиту на робочу силу, засновані на використанні варіаційного підходу і теорії граничної продуктивності, які дозволяють за рахунок оптимізації витрат підвищити ефективність управління робочою силою на підприємствах і таким чином оптимізувати фонд оплати праці. Методи та алгоритми кількісної реалізації динамічної моделі попиту на робочу силу, які формують комплексну оцінку ефективності використання робочої сили на підприємствах, що дозволяє знизити витрати на кадрову службу підприємства.

Запропонований підхід моделювання попиту підприємств на робочу силу та комплекс економіко-математичних моделей і методів забезпечить їм конкурентоспроможність на ринку та збільшить загальну ефективність їхнього функціонування. Розроблена концепція є універсальною та може бути використана для широкого кола підприємств.

Література:

1. Модели управления квалифицированной рабочей силой / Под ред. Лысенко Ю.Г. – Донецк: ООО “Юго-Восток, ЛТД”, 2005. – 183 с.

2. Алтухов А.Е. Динамическая регрессионная модель связи экономических показателей // Экономическая кибернетика. Международный журнал. – Донецк: ДонНУ, 2001. – № 5-6. – С. 70-73.

3. Кротов В.Ф. Основи теорії оптимального управління,1990,Укр.,М.: Вища школа.