Сорба Анастасія Ігорівна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник:

Філіпчук Марія Володимирівна

Культура мови сучасної реклами

Мова - це форма нашого життя, життя культурного і національного, це форма нашого організування. Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара і нова культура, ознака нашого національного визнання.

Сьогодні суспільство знаходиться в процесі безперервного розвитку та змін, які зачіпають абсолютно всі сфери діяльності людини. Реклама, як невід'ємний атрибут будь-якої підприємницької діяльності, також змінюється відповідно до розвитку суспільства. Вона активно проникає в мовлення сучасного українця й у певному розумінні впливає на розвиток української мови, тому на перший план виходять питання культури мови сучасної реклами.

Реламний текст є об’єктом дослідження таких вітчизняних та зарубіжних мовознавців як К.Бове, О.І. Зелінської, І.О. Лисичкіної, Н.С Лисої. , Б.А. Обритько, І.О. Соколової , С.А. Федорця та інших.

У сучасних умовах розвитку ринкових відносин рекламні тексти із засобу створення тиску на споживача поступово перетворюються в засіб маркетингової комунікації, виконуючи роль мови спілкування між виробником і споживачем [4, 25]. Тому правильне мовне оформлення рекламного тексту набуває важливого значення, оскільки від нього залежить ефективність реламної кампанії [3,11].

Культура мови якнайщільніше пов’язана з дотриманням літературних норм слововживання – з семантично точним і стилістично доречним вибором слова, з граматично й стилістично правильною сполучністю слів. До порушення норм слововживання може призвести змішування близьких за формою і сферою вживання, проте різних за творенням і змістом слів-паронімів: дільниця – ділянка; громадський – громадянський; уживання в певній мовній ситуації слів чи словосполучень іншого функціонального стилю, нерозуміння буквального значення рідковживаних чи застарілих слів, неправильне вживання запозичень, порушення норм сполучності тощо [1,6] .

Жанр реклами в України ще молодий, має обмаль досвіду, є в ньому і недосконалість, і вади. Прикро, але треба зауважити, що в текстах реклам досить часто трапляються помилки, русизми, що знижує і смислову, і мовну цінність останньої, наприклад: “Ваша точність залежить від вірного вибору годинника. Годинник “Полёт” - це ваш вибір”. У такий спосіб рекламуючи названу марку годинника, по-перше, спостерігаємо стилістчну невправність, бідність і обмеженість словникового запасу, повторення слів “годинник” та “вибір”. А досліджуючи лексичне значення слова “вірний” відзначаємо, що відповідно до тлумачного словника сучасної української мови воно має декілька значень: “вірна дружина, вірний товариш, вірно любити”, але не: “вірний вибір, вірне рішення”. У даному випадку краще б звучало : “правильно пишу, правильний вибір, правильне рішення” [2,49]. В іншій рекламі знову ж читаємо: “Панове! В умовах інфляції ми пропонуємо єдино вірний шлях примножити свої достатки, вклавши гроші у нерухомість”. Або: “Панове, ви прийняли вірне рішення - вкласти гроші у фінансовий бізнес”.

Щодо побудови тексту реклами, то спостерігаємо, що багато рекламних текстів закінчується синтаксично безграмотним закликом звертатися за адресою. На запитання куди? відповідає в цьому випадку іменник із прийменником на: звертатися (писати, надсилати) на адресу. За вживаємо тоді, коли треба відповісти на запитання де? — конференція відбудеться за адресою: Київ, бульвар Шевченка, 14.

Часто реклама запрошує мешканців України “до навчання українській мові”. Якщо так, то є підстава сумніватися в якості навчання, бо за синтаксичними нормами необхідно навчати не чому (українській мові), а чого (української мови).

Досить часто у рекламах повідомляють про те, що вступники до певного навчального закладу “здають екзамени”. Виходить, разом із технікумом чи інститутом рекламують і неправильну синтаксичну конструкцію замість нормативної української “складають іспит (екзамен)”. Суперечать синтаксичним нормам і вислови: оцінки по предметах, працюють по обраних спеціальностях, виплата відсотків по залишкам на розрахункових рахунках, гід по магазинам, яким у літературній мові відповідають оцінки з предметів, працюють за обраними спеціальностями, виплата відсотків із залишків на розрахункових рахунках, гід по магазинах.

Граматичні помилки теж не на користь рекламі. Читаємо в рекламі: “Аукціон нерухомості: “Панове! Ми будемо раді допомогти кожному нашому клієнтові стати багатою людиною вже сьогодні. У нас ніяких проблем, панове, з угодами у валюті і повна конфеденційність”. Іншомовне слово конфіденційність - загальновідоме, широковживане, такий недогляд /е замість потрібного і/ знижує серйозність і солідність реклами.

Чи суто граматична помилка, що виникла під впливом російського слова “страхование”: “Ви можете випробувати себе у сфері страховання” - замість потрібного “страхування”. Або: “Товари імпортного и вітчизняного виробництва...”

Особливо уважним треба бути вживаючи фразеологізми, сталі словосполучення, крилаті вислови, прислів'я, приказки тощо. Їх переклад з однієї мови на іншу - справа складна, вимагає неабиякого знання, чуття мови. Не можна вживати вислови типу “стеля його бажань” / “предел желаний”/, “сорочка-хлопець” / “рубаха-парень”/ тощо. Реклама теж не уникла помилок подібного роду, тому читаємо: “Робітникам, які успішно оволоділи спеціальністю і приймають активну участь у суспільному житті підприємства, колектив надає направлення для вступу до середніх або вищих учбових закладів”. “Приймають активну участь” - це невдала калька з російської «принимают активное участие”. Відповідником даного словосполучення в українській мові є :“беруть активну участь”. Російському словосполученню “учебные заведения” відповідає в українській мові “навчальні заклади”, а не учбові, бо в російській мові є іменник “учёба”, а в українській - “навчання”, від яких утворилися названі прикметники. І ще - з приводу дієслова “надає”. Надавати можна допомогу, а направлення дають. Отже, три мовностилістичні помилк в одній фразі - це забагато, і ефект подібних реклам мінімальний.

Не уникла реклама помилок у вживанні прийменників та прийменникових конструкцій, наприклад: “підприємство пропонує кваліфіковані консультації по питаннях маркетингу...”, хоч треба “консультації з питань маркетингу”. Прикметник “їстівний” пишеться через букву і, а в рекламі читаємо: “... співробітництво по вирощуванню їстивних грибів” тощо.

Отже, в рекламних текстах часто трапляються лексичні, синтаксичні, стилістичні та інші помилки, які знижують їхню ефективність. Висока культура мовлення повинна бути основою у мові рекламної продукції, а значить і рекламіста як людини, що є прикладом для мовного наслідування. Кожна освічена людина має дотримуватись культури своєї мови та не допускати мовних помилок.

Список використаної літеатури:

1. Зелінська О.І. Лінгвальна характеристика українського рекламного тексту: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд філол. наук 10.02.01 «Українська мова» О.І. Зелінська - Харків. 2002. - 17 с.

2. Іванченко А.О. Тлумачний словник української мови/ Іванченко А.О..- Харків: Фоліо, 2001.-540с.

3. Лиса Н.С. Струкурні та лінгвопрагматичні особливості рекламного знака (на матеріалі англомовної реклами): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. І.Франка. — Львів, 2003. — 18с.

4. Обритько Б.А. Реклама і рекламна діяльність/ Обритько Б.А. - К., 2002.,- 240c.