Экономические науки / Региональная экономика
Д.е.н. Герасимчук З.В., к.е.н. Поліщук В.Г.
Луцький національний технічний університет, Україна
Інвестиційне стимулювання сталого
розвитку регіонів України у контексті розвитку міжрегіональної взаємодії та
транскордонного співробітництва
Участь
України у глобалізаційних процесах та розвиток її регіонів безпосередньо
пов’язані із європейським простором. Співпраця регіонів України із
європейськими країнами має давні традиції, і з кожним роком зростає.
Європейський вектор України, як стратегічний пріоритет нашої країни, пов'язаний
з вирішенням широкого спектру проблем розвитку. Проте питання, які необхідно
розв’язати, є надто розрізненими. Це свідчить про те, що питання
міжрегіональної співпраці в умовах євроінтеграційних процесів, зважаючи на його
актуальність, не мають системного підходу.
Як свідчать
дослідження вітчизняних вчених, сучасні інтеграційні принципи Європи
грунтуютьсмя на трьох взаємопов’язаних і взаємозумовлених пріоритетах:
структурні зміни господарства, соціальна сфера, навколишнє середовище. Тобто
відносини між регіонами у європейських країнах відбуваються у контексті
проголошеної світовим співтовариством парадигми сталого розвитку. Надзвичайно
широко питання фінансової політики сталого розвитку регіону розглянуті у
дослідженнях вітчизняних вчених, зокрема, згачного поширення набули дослідження
Герасимчук З.В., Вахович І.М., Камінської І.М. [1;2].
Розширення
Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 року, призвело до історичних
змін політичних, географічних та економічних умов для України та Євросоюзу.
Сьогодні ЄС та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть
посилювати свою політичну та економічну взаємопов’язаність. Розширення дає
можливість для України та ЄС розвивати якомога тісніші відносини, що
виходитимуть поза рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та
співробітництва у всіх сферах життєдіяльності. Більше того, співпраця між ЄС та
Україною на рівні транскордонних об’єднань – єврорегіонів, дасть змогу поглибити
це співробітництво.
Для
пришвидшення вступу нашої держави до європростору, ЄС та Україна ухвалили
спільний План дій в рамках Європейської політики сусідства, щоб не допустити
появи нових розподільчих ліній в Європі. Згідно з ним, Україна та ЄС погодилися
інтенсифікувати політичні, економічні та культурні відносини, включаючи
транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та
врегулюванні конфліктів. Його імплементація допоможе реалізації положень Угоди
про партнерство та співробітництво як діючої основи співробітництва України та
ЄС та сприятиме і підтримуватиме мету України щодо подальшої інтеграції до
європейських економічних та соціальних структур. Імплементація Плану дій
повинне наблизити українське законодавство, норми та стандарти до законодавства
ЄС. Він також закладе міцну основу для подальшої економічної інтеграції,
включаючи через спільні зусилля у напрямку Зони вільної торгівлі ЄС – Україна,
на основі ухвалення та реалізації економічних та торговельних норм та правил,
які сприятимуть посиленню торгівлі, інвестування та зростання.
План дій
сприятиме розробці та реалізації стратегій та заходів, спрямованих на
забезпечення економічного зростання та соціального зближення, зростання
життєвого рівня та захисту навколишнього середовища, забезпечуючи тим самим
досягнення довгострокової цілі сталого розвитку. Сприяти сталому розвитку
планується через застосування наступних кроків: 1) вжити подальших заходів у
напрямку завершення створення адміністративних структур і процедур для
забезпечення стратегічного планування сталого розвитку та узгодженості дій між
відповідними задіяними сторонами; 2) завершити розробку та прийняти державну
стратегію сталого розвитку та здійснити заходи для забезпечення її
імплементації; 3) вжити подальших заходів
щодо включення питань захисту
навколишнього середовища до політики у інших сферах, зокрема у галузі
промисловості, енергетики, транспорту, регіонального розвитку та сільського
господарства; 4) через стратегічне планування на державному та регіональному
рівнях в Україні досягти сталого розвитку регіонів, та створити нормативно-правову базу для
стимулювання розвитку регіонів, включаючи депресивні території [3].
Динаміка
інвестиційного стимулювання сталого розвитку регіону регіонів України протягом
2005–2010 рр. представлена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка інвестиційного
стимулювання сталого розвитку регіону регіонів України протягом 2005–2010 рр.
Важливим
документом, що передбачає внутрішнє міжрегіональне співробітництво та
міжнародну співпрацю України у напрямку інтеграції до ЄС, є Стратегія
економічного та соціального розвитку України (2004 – 2015 роки) “Шляхом
Європейської інтеграції”. Метою даної стратегії у контексті регіонального
розвитку є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій,
усунення основних регіональних диспропорцій. Вагомим є положення, яке враховує
самостійність регіонів щодо усунення заходів для їхньої реалізації передусім за
рахунок власних джерел та залучених інвестицій. У даному випадку йдеться про те,
що основою політики економічного зростання на регіональному рівні повинно стати
раціональне використання трудового потенціалу та виробничих ресурсів,
максимальне сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечення
раціонального використання навколишнього середовища [4, с. 322–323]. Тобто,
розвиток регіонів у напрямку європейської інтеграції є впровадженням
концептуальних положень сталого розвитку на регіональному рівні в Україні.
На сьогодні
регіони України активно беруть участь в транскордонних об’єднань з шістьма
сусідніми країнами, три з яких – члени ЄС. Наразі в Україні функціонують 6
єврорегіонів: “Буг”, “Дніпро”, “Карпатський єврорегіон”, “Нижній Дунай”,
“Слобожанщина”, “Верхній Прут”. Загальна вартість проектів, що реалізується в
межах цих регіонів становить десятки мільйонів євро. Основна діяльність
єврорегіонів націлена на вирішення питань у таких напрямках: транспортна
інфраструктура, природоохоронні заходи, збереження природних багатств,
раціональне управління водними ресурсами, соціально орієнтована діяльність,
створення сприятливого бізнес-середовища, підтримка малих та середніх
підприємств, збереження культурної спадщини та розвиток туристичної галузі
тощо. Практично всі проекти є успішними в процесі реалізації. Проте існують і
певні проблеми із реалізацією проектів транскордонних об’єднань. Питання
регіональної політики транскордонного співробітництва розглянуті у праці
Герасимчук З.В. та Лютак О.М. [5].
Для того, щоб
вирішити питання, передбачені у рамках проектів транскордонного співробітництва,
необхідно враховувати соціальні, економічні та екологічні особливості регіонів.
Для врахування всіх соціо-еколого-економічних аспектів необхідно враховувати
положення сталого розвитку регіонів. Крім того, європейська інтеграція України
має бути важливим стимулом для пришвидшення внутрішніх позитивних змін в усіх
сферах життєдіяльності населення і особливо суттєвих змін на регіональному та
місцевому рівнях. Враховуючи таку обставину, необхідно максимально підтримувати
ініціативи об’єднань регіонів різних видів. Дуже важливо, коли така підтримка
буде відчутною на різних рівнях суспільства – національному та регіональному.
Також
надзвичайно актуальним є питання перегляду законодавчої бази, що стосується
регулювання діяльності єврорегіонів. Існуючі нормативно-правові документи не
враховують сучасні реалії із міжрегіональною співпрацею, а відтак гальмують
сталий розвиток регіонів. В першу чергу потребують уваги законодавчі акти, що
торкаються питання податкової, інвестиційної та інноваційної політики. Тобто
ті, що сприятимуть активізації внутрішнього потенціалу регіонів в процесі
міжрегіональної співпраці.
Підсумовуючи
вище сказане, можна стверджувати, що сталий розвиток регіонів України
безпосередньо залежить від інвестиційного стимулювання розвитку у соціальній,
економічній та екологічній сфері регіонів. Для того, щоб це відбувалось швидше
та якісніше, необхідно посилювати міжрегіональну співпрацю як всередині країни,
так і між Україною та сусідніми країнами. Особливо, якщо така співпраця
сприятиме євро інтеграційним процесам України.
Література:
1.
Герасимчук З.В. Фінансова політика сталого розвитку регіону: Монографія /
З.В.Герасимчук, І.М. Вахович, І.М. Камінська – Луцьк: Надстир’я, 2006. – 220
с..
2.
Герасимчук З. В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія,
методологія, практика: Монографія / З. В. Герасимчук – Луцьк: Надстир’я, 2008.
– 528 с.
3.
План дій Україна – Європейський Союз [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.minregionbud.gov.ua
4.
Стратегія економічного та соціального розвитку України (2004 – 2015 роки)
“Шляхом Європейської інтеграції” / [Авт. кол. А.С.
Гальчинський, В.М. Геєць та ін.]; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон.
прогнозування НАН України; М-во економіки та з питань європ. інтег. України. –
К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
5.
Герасимчук З. В. Регіональна політика транскордонного співробітництва:
механізм формування та реалізації: Монографія / З. В. Герасимчук, О.М. Лютак. –
Луцьк: Надстир’я, 2010. – 188 с.