Беззубець Лідія Леонідівна

ДВНЗ Переяслав – Хмельницький Державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Фінансування вищих навчальних закладів України на сучасному етапі

Конституція України в кількох статтях, зокрема ст. 43, 53, 54 закріплює право громадян нашої держави на освіту, в тому числі і на отримання якісної вищої освіти [1]. Саме тому, всі розвинуті країни світу спрямовують значну частину своїх фінансових ресурсів на підтримку та забезпечення розвитку вищої освіти. В 90-х роках реформи систем освіти - їх державного фінансування розгорнулися у Великій Британії, Нідерландах, Швеції, Австрії, Франції, Австралії, Італії та Іспанії. Назрівають вони і в Німеччині. Загальна тенденція реформування фінансового забезпечення вищої школи розвинених країн тяжіє до державної підтримки галузі, інвестування держави інноваційних процесів. Таку тенденцію витрачання бюджетних коштів можна розцінювати як певне розуміння урядами пріоритетності вкладень в освітній комплекс. Прикладом є розвиток повоєнної Японії, уряд якої вирішив більшу частину ресурсів інвестувати в охорону здоров’я та освіту.

Щодо України, то наші політики та вчені дотримуються думки, що державна підтримка вищої освіти у фінансовому плані повинна бути значною і потребує реформування. В суспільстві зростає розуміння значення вищої освіти для побудови цивілізованого суспільства. Освіта є важливим засобом підвищення ефективності економіки і являє собою інтелектуальний капітал суспільства, оскільки фінансування освіти являється інвестиціями у майбутнє. Перші підсумки трансформаційних процесів в Україні засвідчують, що наша держава зберегла достатньо високий науково-технічний, загальноосвітній, професійний та інтелектуальний потенціали.

На сьогодні місія ВНЗ України полягає у їх здатності випускати конкурентоздатну продукцію, тобто молодих фахівців, конкурентоспроможних не тільки на внутрішньому ринку, але і зовнішньому.

Тому, необхідність вирішення проблем, пов’язаних з фінансовим забезпеченням вищої освіти, зумовлює впровадження нових підходів до фінансування із загального фонду державного бюджету та розширення кола власних надходжень бюджетних установ. Їх ефективне функціонування не можливе без нових правових рішень та організаційних підходів щодо формування фінансових ресурсів шляхом застосування прогресивних методичних підходів до забезпечення фінансування вищої освіти.

В умовах розвинутого ринку об’єктом досліджень стають відносини товарного обміну на ринку освіти. Тому загальні методичні підходи до визначення ринку правомірно застосовувати і до категорії ринку освіти.

Незадовільний стан освіти в Україні пов`язаний із недостатнім фінансуванням, неефективним використанням ресурсів освіти, відсутністю цілісної, науково - обґрунтованої програми фінансового забезпечення галузі, яка б базувалась на стратегічному баченні розвитку країни . Зниження якості освіти зменшує конкурентоспроможність української нації на світовому ринку праці. Також серед недоліків, нерівномірність у державному фінансовому забезпеченні регіональних ВНЗ, оскільки відсутня комплексна державна програма розвитку системи вищої освіти, яка враховувала б потребу у спеціалістах різноманітних профілів, максимальну кількість студентів, яку може готовити ВНЗ, потребу освітніх закладів у бюджетних коштах тощо; Потребує врегулювання розмір оплати за навчання, що ніяк не узгоджується з розмірами заробітної плати. Система управління вищою освітою в Україні зосереджена в декількох державних установах. Така розпорошеність у підпорядкуванні призводить до негативних наслідків.

Видатки на освіту в нашій країні завжди фінансувались в основному за рахунок бюджетних коштів. В умовах переходу до ринкових відносин зберігається провідна роль такого фінансування, оскільки основу системи освіти складають державні навчальні заклади. Однак на сьогоднішній день практично немає такої освітньої організації, яка б не займалась платною освітньою діяльністю. Приватні ВНЗ, претендують на певну частку бюджетного фінансування, це, та низка інших чинників вносять серйозні корективи у звичну в минулому схему фінансування освіти.

Дослідження показали, що фінансове забезпечення системи вищої школи України містить невиправдано велику частку платної форми навчання у державних освітніх закладах, яка сягає 80 %. Тоді як вивчення зарубіжного досвіду фінансового забезпечення вищої школи дозволяє зробити висновок, що більш обґрунтованим є стратегічний курс на державну підтримку розвитку системи вищої.

Впровадження в сферу вищої освіти чистих ринкових відносин, не є цілком виправданим. Більш виправданим є використання у вищій школі моделі змішаної ринкової економіки з різноманітністю суб’єктів і форм господарювання. При недостатньому бюджетному фінансуванні освіти та незначних обсягах цільових пільгових державних кредитів на здобуття освіти актуальним є питання пошуку додаткових джерел. Джерелами фінансування освіти є залучення коштів студентів, підприємців, представників бізнесових кіл.

В процесі реформування сучасна система фінансування вищих навчальних закладів має ґрунтуватися на принципах відкритості та прозорості, повинні бути чітко прописані критерії формування бюджету для вищих навчальних закладів різного типу. Механізми платної освіти також мають бути прозорими й зрозумілими для платників, які повинні знати: за що саме вони платять, і які послуги вони отримають. Керівники вищих навчальних закладів мають дотримуватись фінансової дисципліни та господарської акуратності. Підтримка вищої освіти з боку держави буде суттєво зростати. Але все це неможливо буде реалізувати, якщо вища освіта і наука найближчим часом не стануть реальним найпотужнішим фактором розвитку економіки, не зможуть відповісти на всі виклики економічного та суспільного розвитку України. Отже оптимізація управління вищим навчальним закладом, удосконалення матеріально-технічної бази, поліпшення якості викладання і підвищення конкурентоспроможності випускників залишаються актуальними проблемами, над вирішенням яких продовжують працювати педагоги, вчені і державні діячі.

Література:

1. Закон України "Про вищу освіту" / Організація навчального процесу у навчальних закладах ; [упоряд. О. В. Ситяшенко]. - К. : Задруга, 2004. - С. 11.

2. Освіта України : інформ. - аналіт. огляд / [за ред. В. Г. Кременя]. - К. : ЗАТ "НІЧЛАВА", 2001. - С. 47.

3. Економічні засади реформування механізму фінансування вищих закладів освіти (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_1/325_Iszczuk_17_1.pdf. - Загол. з екрана

4. Фінансування вищої освіти в сучасних умовах (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evu/2010_14/Levaeva.pdf. - Загол. з екрана

5. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу. Документи і матеріали. Травень–грудень 2004 р. — Ч. ІІ / Упорядники: М. Ф. Степ-ко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубіянко, І. І. Бабин/ — Тернопіль: Вид-во ім. В. Гнатюка, 2005. — С. 188.

6. Гуляєва Н. М. Вища європейська освіта в Україні / Н. М. Гуляєва // Освіта України. - № 3. - С. 12. - 9 - 16 лютого.