Економічні науки/3. Фінансові відносини
Іваненко О.І.
Київський національний
університет імені Тараса Шевченка
Проблеми та
перспективи розвитку кредитних спілок в
умовах фінансового моніторингу
Моніторинг - це
дослідження стану справ позичальника після одержання кредиту, у порівнянні з
положенням до одержання кредиту, що дозволяє прогнозувати розвиток подій у
майбутньому.
Головна мета
моніторингу: зменшення (якщо це можливо - повне виключення) ризику виникне
прострочення і неповернення кредиту, тобто інакше кажучи, це контроль чистоти
кредитного портфеля.
Відправною
точкою моніторингу та основним інструментом зниження можливості прострочення
(неповернення) кредиту є аналіз фінансової і господарської діяльності
позичальника (попередня оцінка позичальника), проведений перед видачею кредиту,
тому необхідно докласти максимум зусиль та уваги до ретельного і комплексного
аналізу позичальника.
За своїм видом моніторинг може бути плановим
або екстреним (таблиця 1.1) за
методами та інструментами, наведеними у таблиці
1.2.
Моніторинг важливий тим, що:
по-перше, знаючи
поточний стан справ позичальника можна від стежити:
а) процес
росту і розвитку бізнесу позичальника, що в подальшому допоможе заощадити час
для проведення аналізу при повторному кредитуванні позичальника і більш реально
оцінити його потенційні можливості. Зокрема, при складанні майбутніх прогнозів
отримані дані моніторингу за різні періоди часу допоможуть швидкому і точному
визначенню тенденцій розвитку бізнесу і визначенню можливих факторів впливу,
наприклад фактора сезонності;
б) процес
погіршення справ у позичальника: причини погіршення справ у позичальника після
видачі кредиту можуть бути різні. Своєчасне виявлення проблем дозволить
встановити їх причини, проконтролювати ситуацію та знайти найбільш правильні,
оперативні шляхи рішення, що в цілому сприяє досягненню головної мети
моніторингу - зниженню (виключенню) ризику виникнення прострочення і
запобіганню неповернення;
по-друге, постійно
підтримуючи контакт із позичальником, виявляючи свій інтерес до його бізнесу,
допомагаючи вирішувати поточні питання або проблеми (можливо навіть незначні,
пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням або юридичні питання),
психологічно прив'язуєте його, збільшуєте вірогідність того, що позичальник
неодноразово звернеться до кредитної спілки для отримання кредиту або внесе
депозитний вклад.
Таблиця 1.1
Види моніторингу
|
Властивість |
Плановий
моніторинг |
Екстрений
моніторинг |
|
Мета моніторингу |
- перевірка стану бізнесу позичальника, - перевірка цільового використання кредиту (при
надходженні товарів або при монтуванні устаткування - при зміні сезонів у випадку сезонного бізнесу
позичальника |
Забезпечення повернення кредиту і розробка схеми виходу
позичальника із складної ситуації (причини для проведення: різка зміна
кон'юнктури на ринку; прийняття адміністративних рішень, що можуть істотно
вплинути на стан бізнесу позичальника; поява інформації про те, що
позичальник не зможе погашати кредит; прострочення платежу). |
|
Періодичність циклів моніторингу |
частота планового моніторингу визначається на
засіданні Кредитного комітету (порада: поверхневий моніторинг здійснюється
один раз на місяць, глибокий моніторинг проводиться один раз на три місяці,
якщо інше не передбачено рішенням Кредитного комітету) |
Періодичність відсутня, як правило здійснюється щодня |
|
Характеристика основної групи позичальників |
в основному це добрі позичальники, що регулярно платять
і не викликають великих сумнівів |
Звичайно це погані позичальники, що мають прострочення,
не можуть або не хочуть платити, ховаються і т.д., також сюди відносяться
позичальники, про яких ви одержали інформацію, здатну істотно вплинути на
виплату кредиту |
|
Позиція працівника кредитної спілки |
звичайно це позиція партнера, досить доброзичлива |
Ситуація, у якій може опинитися працівник кредитної
спілки, досить непередбачена, зустріч звичайно буває важкою. Важливо
продемонструвати свою принциповість, дати зрозуміти позичальникові, що
кредитна спілка стурбована і налаштована на прийняття самих рішучих заходів
для вирішення проблеми (навіть у тому випадку, якщо вона не така вже і велика). |
|
Особи, які провадять моніторинг |
Працівник кредитної спілки (інспектор кредитний) |
Часто разом з інспектором кредитним присутній служба
безпеки, юрист, колеги і навіть міліція і судові виконавці |
Таблиця 1.2
Методи та інструменти проведення моніторингу
|
Інформація, що цікавить |
Методи одержання інформації |
Інструменти, що викорис- товуються |
Мета моніторингу |
|
Про фінансову діяльність позичальника |
1.1. прямий метод - безпосередньо від самого позичальника |
1.1.1. Телефонні дзвінки 1.1.2. Візит до позичальника |
1)нагадування про необхідність погашення кредиту 2)організація зустрічі для проведення моніторингу 1)бесіда про стан справ в цілому, про плани на майбутнє 2)візуальний огляд (структурних підрозділів, кількість працюючих, наявність обладнання) 3) перевірка цільового використання кредиту (сбір документів, огляд) 4) збір найбільш важливої фінансової інформації: обсяг виручки від реалізації (товарів, робіт, послуг)
за останні місяці, залишок грошових коштів в касі, залишок товарів,
матеріалів, сировини на складі, рух коштів на поточному та валютному
рахунках, загальна сума дебіторської та кредиторської заборгованості,
звернути увагу на виникнення заборгованості за кредитами та інше) 5) перевірка наявності заставленого майна |
|
1.2. Опосередкований метод - від третіх осіб |
1.2.1. Телефоні дзвінки 1.2.2. Особисті зустрічі |
Інформація про стан бізнесу позичальника від служб
кредитної спілки, партнерів позичальника и кредитної спілки, конкурентів,
співробітників /працівників, знайомих, інших осіб, що займаються аналогічним
видом діяльності або розташовані в тому ж районі, що й позичальник |
|
|
Про макро- становище |
2.1. Засоби масової інформації (преса, телебачення, радіо) |
Постійний сбір, вивчення, обмін інформацією, обговорення на спільних зустрічах інспекторів кредитних |
Вивчення та аналіз: 1)поточних змін законодавства (податки, бухгалтерський облік, підприємницька діяльність,
ліцензування, тощо); 2)стану в сегменті ринку в якому працює позичальник (зростання цін, конкуренція); 3)стану на ринку фінансових ресурсів, на ринку паливно-мастильних матеріалів; 4)можливого впливу змін, що відбуваються, на
фінансово-економічний стан позичальника |
Необхідність
у поверхневому плановому моніторингу відпадає у разі погашення кредиту у відповідності
до графіку, передбаченому кредитним договором. Але глибокий плановий
моніторингу даному випадку рекомендується провадити за звичайною схемою (як
встановлено рішенням кредитного комітету при наданні кредиту).
Рекомендується
обов'язкове щомісячне проведення планового моніторингу при наявності великої частки застави у вигляді товару в обороті.
Основні дії
кредитної спілки під час проведення планового моніторингу:
1. Попередження про платіж. За два-три дні до настання чергового терміну
погашення кредиту необхідно попередити позичальника телефоном про майбутній
платіж, поцікавившись станом його справ і готовністю заплатити (відразу ж
вирішується задача позбавити позичальника можливості послатися на
безпам'ятність).
2.
Відстеження та контроль платежу. Особливу увагу вимагають перші платежі
позичальника:
• по-перше,
тому, що позичальник можливо ще не ознайомлений із технічною процедурою
перерахування коштів, або сплати в касу кредитної спілки це завжди необхідно
знати заздалегідь (у разі потреби допомогти оформити платіжні документи);
• по-друге,
як показує практика, ризик виникнення прострочення зростає саме тоді, коли
позичальник ще не дисциплінований і не має досвіду співпраці з фінансовими
установами, при цьому обов'язково необхідно перевірити наявність у позичальника
необхідних документів з реквізитами рахунка (рахунків) для погашення кредиту.
З метою
усунення технічних прострочень необхідно попереджати позичальника про зміну
графіка роботи кредитної спілки та окремих і відокремлених підрозділів у
святкові дні.
Крім того,
необхідно з'ясувати процедуру погашення, яку позичальник планує
використовувати.
У випадку
якщо платіж проводиться у безготівковій формі, необхідно попередити позичальника,
що від перерахування коштів з його рахунку до зарахування на рахунок кредитної
спілки може пройти 1-3 дні, тому для своєчасного надходження коштів на рахунок
кредитної спілки, перерахування коштів потрібно робити заздалегідь. Після
проведення платежу зняти копії з платіжних документів і підшити в кредитне
досьє;
У тому
випадку, якщо платіж провадиться у готівковій формі, необхідно вперше погашення
допомогти позичальникові вирішити усі виникаючі питання по оформленню платіжних
документів.
У перші
візити необхідно звернути особливу увагу на цільове використання кредиту,
зібрати документи, що підтверджують відповідність витрат цілям, зафіксованим у
кредитному договорі. Задача інспектора кредитного під час візиту залежить від
того, який вид моніторингу застосовується — поверхневий або глибокий.
Обов'язково заповнюється звіт по моніторингу. В тому випадку, якщо результати
проведеного опитування, огляду та аналізу показали, що погіршення
фінансово-економічного стану не спостерігається, а зміни, що відбулися, носять
позитивний характер, оформляється бланк звіту про моніторинг. У тому випадку,,
якщо проведений моніторинг показав значні зміни в стані справ позичальника, що
представляють загрозу неповернення кредиту, треба оформити бланк і вжити
заходів, викладені в інструкції з основних дій щодо здійснення екстреного
(невідкладного) моніторингу.
За результатами моніторингу складається звіт, в якому повинно
міститись:
якщо
провадився моніторинг цільового використання кредиту та збереження заставленого
майна:
• інформація
про цільове використання кредиту;
• інформацію
про наявність т а стан заставленого майна;
якщо
провадився моніторинг фінансово-економічного стану:
• інформація
про позичальника;
• розмір
заборгованості за кредитом та за процентами;
• баланс
станом на дату проведення моніторингу;
• звіт про
фінансової результати за попередній період з дати проведення останнього
моніторингу;
• звіт про
рух грошових коштів;
• коментарі
працівника, що провадив моніторинг:
• що
змінилося;
•
виявлені/причина прострочення;
• пропозиції
позичальника щодо ліквідації прострочення;
• пропозиції
кредитного експерта;
• дата
проведення моніторингу;
•
підпис кредитного інспектора, який проводив моніторинг.
При проведенні екстреного моніторингу необхідно мати на
увазі, що часу на обробку інформації мало, оскільки від ступеня оперативності
дій може залежати обсяг повернутих ресурсів.
Проводячи
такий моніторинг, необхідно розібратися із ситуацією, в яку потрапив позичальник, причинами її
виникнення, а також вжити необхідні для повернення кредиту дії.
При з’ясуванні причин виниклої ситуації дуже важливо зрозуміти і
визначити — хто винен у ситуації що виникла: .
• це може бути працівник кредитної спілки
(неправильно проведений первісний економічний наліз);
• це може
бути позичальник (тому що ним здійснювалась нерозумна економічна політика).
Література:
1.Закон України “Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом”. [Електронній
ресурс].- Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=249-15.
2.
Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг”. [Електронній ресурс].-
Режим доступу:
http://zakon.nau.ua/doc/?code=2664-14.
3.
Положення №25 “Про здійснення фінансового моніторингу
фінансовими установами”. [Електронній ресурс].-
Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0715-03.
4. Кредитні
спілки в Україні: основні засади діяльності. Навчальний посібник. В 2-х книгах.
/За редакцією Оленчика А.Я.- К.: УІРФР, книга друга - 652с.