Мехеда Н.Г., Шпілька О.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Заробітна плата:сутність та структура,сучасний стан

Українське законодавство приділяє значну увагу питанням організації оплати праці. При цьому заробітна плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважена ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата була, є і ще тривалий час буде важливим якісним показником економічного господарювання.

Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Розрізняють заробітну плату основну і додаткову. Основна заробітна плата робітника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Додаткова оплата залежить від результатів господарської діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій, винагород, компенсацій, надбавок і доплат, які не передбачені законодавством, або понад розміри, встановлені законодавством. Вона враховує фактори виробничого процесу, які важко передбачити наперед, і виплачується за певні індивідуальні досягнення: професійну майстерність, перевиконання норм виробітку, сумісництво професій, неперервний виробничий стаж.

Заробітна плата існує у двох основних формах: почасовій і відрядній.

Почасова заробітна плата – це оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу. Відрядна або поштучна заробітна плата – це оплата вартості й ціни товару робоча сила залежно від розмірів виробітку за одиницю часу.

Окрім цього розрізняють також номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – це грошова сума, яку отримує робітник за продаж капіталістові своєї робочої сили. Її розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної заробітної плати не можливо обчислити реальної заробітної плати.

Реальна заробітна плата – це кількість споживання вартостей ( товарів і послуг), яку робітник може придбати за свій грошовий заробіток за певного рівня цін після сплати податків. Отже, рівень реальної заробітної плати залежить від: 1) номінальної заробітної плати; 2) рівня цін на предмети споживання та послуги (індекс вартості життя); 3) податків, які сплачують робітники до бюджету держави і фондів соціального страхування. Номінальна і реальна заробітна плата не обов’язково змінюються в одному і тому самому напрямі. Наприклад, номінальна заробітна плата може підвищитись, а реальна заробітна плата в той же час – знизитись, якщо ціни на товари і послуги зростали швидше, ніж номінальна заробітна плата. [1]

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік у Законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення Генеральної угоди. Вона може переглядатися при внесенні змін до Закону про Державний бюджет України залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних переговорів.

Мінімальна заробітна плата станом на 2013 рік за період з 01 січня пo 30 листопада складає 1147 грн.(приріст +1,15%),а почасова 6,88 грн. А за період з 01 пo 31 грудня мінімальна заробітна плата складає 1218 грн. (приріст +6,19%),а почасова 7,3 грн..[2]

Джерела коштів на оплату праці визначаються ст.4 Закону України "Про оплату праці", згідно з якою до них належать частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності підприємства. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами.[1]

Окрім мінімальної заробітної плати, існує ще середня заробітна плата — по підприємству, установі — економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації; визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників.

Середньомісячна заробітна плата за регіонами за період з початку року у 2013 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.) складає: по Україні- на початок року складала 3000 грн.,а на період січень-вересень - 3227 грн.; у Київській області – січень – 3180 грн.,а на період січень-вересень – 3342 грн.; у Закарпатській області - за січень – 2260 грн.,а станом на січень-вересень – 2519 грн.; у Черкаській області – січень – 2426 грн., а станом на вересень складає – 2646 грн..

Хоч рівень заробітної плати і зростає, проте заборгованість по виплаті існує і досі. Заборгованість із виплати заробітної плати у 2013 році (на 1 число місяця, млн. грн.): по Україні – станом на січень – 893,7,а жовтень – 1024,5; у Київській області – січень – 1,4,а у жовтні – 151,8; у Закарпатській області – січень – 10,6,у жовтні -8,4; у Черкаській області - січень 16,1, а у жовтні – 15,2.[2]

Таким чином, питання вдосконалення державного регулювання оплати праці в Україні є актуальними.

Використані джерела

1. Економіка підприємства -http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/ekonomika_pidpriyemstva_-_getman_oo

http://pidruchniki.ws/17910211/ekonomika/sotsialno-ekonomichna_sutnist_zarobitnoyi_plati#493

2.Державний сайт статистики - http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/gdn/reg_zp_p/reg_zpp13_u.htm