Экология/6.Экологический мониторинг

К.б.н., Ситнікова І.О., Радул І.П.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

пилове забруднення атмосферного повітря вулиць м. Чернівці

Пил в умовах урбоекосистеми – один із потужних забруднювачів повітря внаслідок викидів промислових підприємств і роботи автотранспорту. Ступінь впливу атмосферного пилу на рослини залежить від багатьох чинників, основними з яких є хімічний склад і розчинність у воді, густина осідання на поверхні і тривалість утримування, стійкість рослин до проникаючих токсикантів та інших екологічних чинників. Компоненти екосистем, що беруть участь у процесах виведення забруднювачів з різних шарів атмосфери та ґрунту за рахунок їх накопичення і трансформації, можуть бути умовно визначені як стоки забруднювачів. Рослинність і ґрунт являють собою основний стік атмосферних аерозолів і пилових часток [1].

Метою наших досліджень було оцінити рівень пилового забруднення атмосферного повітря вулиць м. Чернівці, яке визначали за відносною запиленістю приземного шару та кількістю пилу на листках липи серцелистої Tilia cordata Mill.

Для проведення досліджень у межах міста обрано вулиці міста із інтенсивним рухом автотранспорту. Контролем слугувала територія парку відпочинку імені Т. Шевченка. Дослідження проводились в літній (червень) та осінній (листопад) періоди. В якості біоіндикатора слугувала Tilia cordata Mill, яка має максимальну пилоосаджуючу здатність серед листяних дерев [2] і поширена в зелених насадженнях міста.

Рівень забруднення атмосферного повітря визначали гравіметричним методом за кількістю пилу на листовій пластинці (г/см²). Відносну запиленість атмосферного повітря визначали лічильним (мікроскопічним) методом. Статистичну обробку одержаних результатів проводили за критерієм Стьюдента з використанням програми Exсel.

У результаті проведених досліджень показано, що на всіх досліджуваних вулицях спостерігалася висока відносна запиленість повітря порівняно з контролем як в літній, так і в осінній періоди (табл.). Зокрема найбільша приземна концентрація пилових часток у досліджувані періоди визначена в повітрі на вул. Головна, де спостерігалося збільшення відносної запиленості в 3,8 разів у літній період і в 2,6 разів в осінній порівняно з даним показником на відносно чистій території. На інших досліджуваних вулицях відносна запиленість повітря в приземному шарі також перевищувала даний показник порівняно з контролем, проте була меншою, ніж на вул. Головна в досліджувані періоди (табл.).

Таблиця

Відносна запиленість повітря

Досліджувані точка	Кількість часток пилу, шт.
	літній період	осінній період
Парк ім. Т. Шевченка (контроль)	9,5 ± 1,9	10,1 ± 2,0
вул. Головна	36,3 ± 2,9 *	26,1 ± 2,2*
вул. Червоноармійська	25,6 ± 2,7*,**	17,8 ± 1,3*,**
Проспект Незалежності	25,3 ± 2,5*,**	17,7 ± 1,9*,**

Примітка: * – достовірна різниця за відношенням до контролю, Р<0,05;

** – достовірна різниця порівняно з показником на вул. Головна, Р<0,05

Аналіз кількості пилу показав, що найбільшу його кількість (4,9 мг/см²) у літній період накопичують листкові пластинки T. cordata, що зростає на вул. Головна. На листках дерев вздовж вул. Червоноармійська та Проспект Незалежності маса пилу достовірно відрізнялася від маси пилу на листках дерев на вул. Головна та становила 4,0 і 4,1 мг/см² відповідно. Водночас маса пилу на листках дерев, що зростають на всіх досліджуваних вулицях міста більша за масу пилу на листках дерев умовно контрольної зони, що свідчить про атмосферне забруднення повітря вулиць пилом.

В осінній період у цілому спостерігалося зменшення кількості пилу на листках дерев приблизно в 2-3 рази порівняно з літнім періодом. Крім того не виявлено достовірної різниці в масі пилу на листках T. cordata, що зростала в точках дослідження.

Таким чином, найбільший рівень пилового забруднення серед досліджуваних вулиць виявлено на вул. Головна. Ймовірно, це пов'язано з тим, що ця вулиця розміщується в старій частині міста, є достатньо вузькою та забудованою, тому пил відбивається від будівель і осідає в приземному шарі, а не розсіюється. Улітку спостерігалося найбільше пилове забруднення атмосферного повітря. Оскільки літо 2012 року було особливо спекотним і посушливим. Восени почалися дощі, що призвело до періодичного змиву осаджених повітряних аерозолів і зменшення концентрації пилу в атмосфері.

Відомо, що першими накопичувачами, що приймають низхідні потоки з атмосфери, є листки. Осадження пилу листками залежить не тільки від характеру поверхні листка, його конфігурації, електростатичних ефектів [3], але й аеродинамічних умов у кронах, ступеню її ажурності. Останні обставини особливо важливі, оскільки рослинність, у буквальному смислі слова, пригнічує рух повітря і зменшує його турбулентність, що і сприяє седиментації пилу.

Література:

1.Бахарєв В.С. Теоретичні аспекти формування регіональної екологічної небезпеки, пов’язаної з пиловим забрудненням атмосферного повітря / В.С. Бахарєв // Вісник КДПУ. – Кременчук : КДПУ. – 2005.– № 2 (31). – С. 92-95.

2.Кучерявий В.П. Озеленення населених місць / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2005. – 456 с.

3.Бессонова В.П. Эффективность осаждения пылевых частиц листьями древесных и кустарниковых растений /В.П. Бессонова // Вопросы защиты природной среды и охраны труда в промышленности. Сборник научных трудов. – Дніпропетровськ : Видавництво ДДУ, 1993. – С. 34-37.