Экономические науки/10. Экономика предприятия

к.е.н. Скриль В.В.

магістр Дяченко О.М.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

Дослідження поняття «інвестиційного потенціалу» на рівні країни, регіону та підприємства

Ринкові умови господарювання вимагають від вітчизняних підприємств постійно знаходитись на конкурентному рівні, розробляючи ефективні стратегії розвитку. Їхня реалізація потребує ґрунтовної оцінки інвестиційного потенціалу підприємства, що дозволяє виявити власні можливості для досягнення цілей та обсяг необхідних зовнішніх залучень. Тому завдання формування єдиного підходу до визначення та оцінки інвестиційного потенціалу підприємства є важливим, і першим кроком у його вирішенні є правильне розуміння сутності даного поняття.

Особливу увагу обґрунтуванню змісту та оцінюванню інвестиційного потенціалу на рівнях країни, регіону у своїх працях приділили такі вітчизняні та російські вчені, як Бандура А.В., Бережна І.Ю., Дриго М.Ф., Кадирова Г.В., Мірошниченко П.І., Нечитайло У.П., Олександренко І.В., Пісьмаченко Л.М., Стеченко Д.М. та інші науковці, що досліджують макроекономічні та регіональні аспекти протікання інвестиційних процесів.

На сьогоднішній день досить широкого розповсюдження набули дослідження потенціалу підприємства. Цю економічну категорію прирівнювали до виробничого потенціалу, ресурсного забезпечення тощо. В умовах розвитку ринкових відносин потенціал підприємства виступив у новому тлумаченні: він розглядається як можливості підприємства використовувати наявні чи приховані ресурси для досягнення поставлених цілей [1]. О.С. Федонін, І.М Рєпіна та О.І. Олексюк у розвитку сучасних уявлень про потенціал виділяють три напрями [2]:

– сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів;

– система матеріальних і трудових факторів (умов, складових), що забезпечують досягнення мети виробництва;

– здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання.

Термін «інвестиційний потенціал» використовується стосовно країн, регіонів, галузей, компаній, банків та інших господарських одиниць. Іноді навіть говорять про інвестиційний потенціал тих чи інших активів, інструментів фінансового ринку, окремих фінансових і товарних ринків. Безпосереднім предметом нашого дослідження виступає інвестиційний потенціал підприємства, проте, перш ніж його розглядати, доречно з’ясувати сутність інвестиційного потенціалу країни, регіону.

Інвестиційний потенціал країни трактується як сума двох складових: національного багатства, що накопичене суспільством на момент оцінювання потенціалу, та валового продукту поточного періоду, а саме, тієї його частини, яка спрямовується на заощадження [3].

На макрорівні інвестиційний потенціал характеризується, перш за все, економічним змістом, зокрема, наявністю системи відносин, які утворюються між суб’єктами з приводу формування інвестиційного потенціалу, та відносин, які можуть виникати при його використанні в процесі інвестування (рис. 1).

Інвестиційний потенціал національної економіки тісно пов’язаний з реалізацією інтересів її суб’єктів. Інтереси виражені в поставлених цілях і діях для їх досягнення. Інтереси господарських одиниць у процесі формування та використання інвестиційного потенціалу полягають у прирості обсягів ресурсів, що потенційно можуть бути використані як інвестиційні, та капіталу в усіх його формах.

В сучасних умовах розвитку економічних реформ вагоме значення приділяється механізму інвестиційного забезпечення господарського комплексу регіонів України. Формування інвестиційного потенціалу регіону сьогодні виступає одним з найперспективніших напрямів підвищення соціально-економічного стану як в окремому регіоні, так і в державі в цілому. Процес

Структурний зміст

Відносини між суб’єктами

національної економіки

щодо формування ІП

		Залежно від періоду формування економічними суб’єктами інвестиційних можливостей: базовий та поточний ІП

Відносини, що потенційно можуть

виникнути між суб’єктами

національної економіки

в процесі використанні ІП

Залежно від функціонального

призначення ІП

Рисунок 1 – Зміст інвестиційного потенціалу національної економіки

формування інвестиційного потенціалу регіону повинен враховувати якомога більше чинників, зокрема макроекономічні показники, насиченість території факторами виробництва, споживчий попит населення тощо. Важливо врахувати той факт, що інвестиційний потенціал регіону є дуже взаємопов’язана економічна категорія і може складатися з обґрунтованого комбінування системи потенціалів: природно-ресурсного, трудового, споживчого, виробничого, інфраструктурного, інноваційного, фінансового, інституційного тощо.

Останнім часом в Україні можливості нарощування інвестиційного потенціалу регіональної економіки використовувались не на всю потужність, це пояснюється впливом таких негативних чинників:

– низькою дієздатністю банківсько-кредитної системи, її фактичною неспроможністю акумулювати достатньо високий інвестиційний потенціал населення, відсутністю розвиненої мережі інституційних інвесторів (пенсійних фондів і страхових компаній);

– неефективним і безсистемним використанням амортизаційних фондів;

– низьким рівнем капіталізації прибутків підприємств і відсутністю економічних (податкових) стимулів його зростання;

– спрямуванням інвестиційного потенціалу, сформованого в процесі приватизації, переважно на цілі бюджетного споживання;

– відсутністю необхідної системи страхування інвестиційних ризиків, нерозвиненістю фондового ринку та іпотечних відносин [4].

На нашу думку, інвестиційний потенціал регіону являє собою сукупність наявних та таких, які можуть бути мобілізовані основних джерел, засобів, елементів потенціалу цілісної економічної системи, що використовуються і можуть бути використані для забезпечення ефективної інвестиційної діяльності й соціально-економічного прогресу на регіональному рівні.

Структуру інвестиційного потенціалу регіону формують індивідуальні потенціали (рис. 2).

Рисунок 2 – Компоненти інвестиційного потенціалу регіону

Підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону безпосередньо пов’язане з інноваційними підходами в напрямку модернізації та реформування:

– політики раціонального природокористування (запровадження маловідходних технологій, використання прогресивної техніки);

– бюджетно-податкової політики (зниження окремих податкових ставок та надання податкових пільг перспективним інвесторам);

– соціально-економічної політики (проведення реформ в напрямку інформування учасників інвестиційних процесів про можливість настання певних ризиків);

– фінансово-кредитної політики (зменшення кредитних ставок для певних видів інвестиційної діяльності, запровадження механізму страхування капіталовкладень);

– політики зменшення рівня корупції в регіоні та підвищення рівня довіри інвесторів (посилення контролю за чітким виконанням договорів, що стосуються певного виду діяльності);

– діяльності туристично-рекреаційного комплексу регіону тощо.

Важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямів соціально-економічного забезпечення інвестиційного потенціалу регіону. Нестабільні та кризові явища в економіці регіонів України змушують шукати нові ресурси задля забезпечення стабільного інвестиційного розвитку. Таким чином, головні зусилля владних інституцій повинні спрямовуватись на створення необхідних умов для того, щоб всі регіони власними силами могли запроваджувати більшість необхідних структурних змін для підвищення власної інвестиційної привабливості.

У сучасній економічній літературі відсутнє однозначне трактування поняття «інвестиційний потенціал підприємства».

Більшість авторів визначають інвестиційний потенціал як сукупність інвестиційних ресурсів. Так, на думку Бережної І.Ю., інвестиційний потенціал підприємства слід розглядати як відповідним чином організовану динамічну, взаємопов'язану сукупність інвестиційних ресурсів власне підприємства та інвестиційних ресурсів, залучених ззовні, що перебувають у його розпорядженні та можуть бути за певних умов задіяні в інвестиційній діяльності задля досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства з урахуванням характеристик зовнішнього середовища [5]. Тобто інвестиційний потенціал визначає сукупну здатність підприємства здійснювати інвестиційну діяльність, а ефективність цієї діяльності детермінується рівнем та обсягом використання цього потенціалу. Автор виділяє наступні складові (фактори) інвестиційного потенціалу: ресурсно-сировинний, інтелектуально-трудовий, інституційний, виробничий, споживчо-збутовий, інноваційний, економіко-географічний, демографічний.

За визначеннями Сєрова В.М. та Стеченко Д.М., інвестиційні ресурси охоплюють активи підприємства, які можуть бути спрямовані на інвестиційні цілі.

На нашу думку, трактування інвестиційного потенціалу підприємства як сукупності ресурсів є вузьким, охоплює тільки наявні ресурси для інвестування та не враховує інвестиційних можливостей. Інвестиційний потенціал підприємства необхідно розглядати не просто як суму інвестиційних ресурсів, а як особливу їх комбінацію. Так, на думку Бандури А.В., Шахманова Ф.І., інвестиційний потенціал – це належним чином упорядкована сукупність інвестиційних ресурсів, за допомогою яких можна досягти ефекту синергізму при їх використанні [6].

Словосполучення «інвестиційний потенціал», на думку Кадирової Г.М., можна розуміти двояко [2]:

– як максимально можливий ефект, що забезпечується інвестицією; наприклад, можна говорити про інвестиційний потенціал проекту (програми), до якого зроблені фінансові та інші вкладення конкретного обсягу. Інвестиційний потенціал у першому розумінні має синонім у вигляді терміна «ефективність інвестицій»;

– як максимальний обсяг будь-яких ресурсів (фінансових, матеріальних, інформаційних, трудових), які суб’єкт економічної діяльності може направити на інвестиційні цілі.

Автор ототожнює інвестиційний потенціал із майном підприємства, визначаючи його як ту частину наявного у суб'єкта майна (у грошовій та інших формах), яка може бути направлена на інвестиційні цілі без шкоди для задоволення поточних потреб у довгостроковій перспективі. Виділяються такі складові інвестиційного потенціалу:

– базовий інвестиційний потенціал (сформовані у попередні періоди активи);

– додатковий інвестиційний потенціал (частина активів, створених у поточному періоді).

Включення інвестиційних можливостей (здатностей) до структури досліджуваного поняття здійснюється такими авторами, як Кучерук Г.Ю., Вовк О.М., Мягких І.М., Назаров М.Г., Нечитайло У.П. Так, Кучерук Г.Ю., Вовк О.М. визначають інвестиційний потенціал як організовану сукупність внутрішніх і зовнішніх економічних можливостей, які створюють умови для розвитку та реалізації стратегічних і тактичних цілей підприємства в сфері інвестиційної діяльності; сукупність необхідних ресурсів і можливостей для здійснення інвестиційної діяльності й досягнення цілей розвитку підприємства [1].

Дещо звуженим, на нашу думку, є визначення інвестиційного потенціалу Мягких І.М. – можливості щодо формування та відновлення основних фондів з метою забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції та послуг [7]. Назаров М.Г. визначає інвестиційний потенціал підприємства як здатність здійснення витрат на виробництво, накопичення засобів виробництва і збільшення запасів капіталу на підприємстві [8].

З погляду необхідності управління інвестиційним потенціалом Нечитайлом У.П. запропоновано визначати інвестиційний потенціал як здатність досягти бажаного результату через реалізацію та управління інвестиційними можливостями, що містяться в інвестиційних ресурсах [9].

Відмітним є підхід Кипермана Г.Я., який трактує інвестиційний потенціал як сукупність засобів та умов, необхідних для фінансування простого і розширеного відтворення у виробничій та невиробничій сферах [1].

Отже, на основі аналізу наведених визначень інвестиційного потенціалу підприємства можна стверджувати, що його характеризують як:

– сукупність інвестиційних ресурсів, що за певних умов можуть бути трансформовані в інвестиції при здійсненні інвестиційної діяльності;

– комплекс ресурсів та можливостей їхнього ефективного використання;

– сукупність засобів та умов здійснення інвестиційної діяльності.

Поєднання таких напрямків сучасних уявлень сутності та змісту інвестиційного потенціалу підприємства дозволяє його визначати як комплекс інвестиційних ресурсів у поєднанні з можливостями, засобами та умовами їхнього залучення й використання в інвестиційній діяльності підприємства.

Сутність та взаємозв’язок понять «потенціал підприємства», «інвестиції», «інвестиційний потенціал підприємства», «інвестиційна діяльність», «інвестиційні ресурси» наведені на рис. 3.

	формують

Результатом виступають

забезпе-чують

Рисунок 3 – Концептуалізація поняття «інвестиційний потенціал підприємства»

На сьогодні існують три підходи до визначення сутності інвестиційного потенціалу підприємства. Відповідно до першого, термін трактується як сукупність інвестиційних ресурсів, що за певних умов можуть бути трансформовані в інвестиції. За другим підходом, інвестиційний потенціал являє собою поєднання ресурсів та можливостей їхнього використання. Третій підхід визначає дане поняття як сукупність засобів та умов здійснення інвестиційної діяльності.

Узагальнення наукових підходів до визначення інвестиційного потенціалу підприємства дозволяє сформулювати його як комплекс інвестиційних ресурсів у поєднанні з можливостями, засобами та умовами їхнього залучення і використання в інвестиційній діяльності підприємства.

Література:

1. Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.пос. /О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексюк. –2–ге вид., без змін –К.: КНЕУ,2009.–316 с.

2. Мірошниченко П.І. Активізація використання інвестиційного потенціалу регіону: автореф. дис. к-та екон. наук: 08.00.05 / Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк, 2007. – 20 с.

3. Кахович О.О. Система управління регіональною структурно-інвестиційною політикою // Економіка та держава. – 2010. – №3. – С. 111–113.

4. Бережна І.Ю. Теоретико-економічні підходи до обґрунтування змісту інвестиційного потенціалу / І.Ю. Бережна // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2010. - №6. – С. 253 – 258.

5. Бандура А.В., Шахманов Ф.И. Проблемы организации эффективной инвестиционной деятельности корпорации в регионе / А.В. Бандура, Ф.И. Шахманов. – М., 1999.

6. Мягких І.М. Аналіз і оцінка використання ресурсного потенціалу в системі споживчої кооперації / І.М. Мягких // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №1. – С. 136 – 142.

7. Финансово-экономический словарь / [ред. – упоряд. М.Г. Назарова]. М.: АО «Финстатинформ», 1995. – 509 с.

8. Нечитайло І.П. Аналіз сучасних підходів до визначення інвестиційного потенціалу регіону / І.П. Нечитайло // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2010. - №24. – С. 13 – 19.