Мовчан І.В.

Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського

ОБЛАСТЬ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

За сучасних умов розвитку сильні конкурентні позиції підприємства стають найважливішим фактором ефективного розвитку. Але наявність конкурентних переваг не може гарантувати уникнення кризових явищ та швидку адаптацію до ринкових змін, саме тому й виникає потреба в стратегічній стійкості.

Питанням забезпечення стратегічної стійкості в ринкових умовах займалися Канунніков А.В., Коновалов В.А. [1], Галько Л.Р., Браткова О.В, Мельник Л.Г., Сокол О.Г., Куденко Н.В., Тоцький В.І., Бугас Н.В., Бяряк А.В., Шаблиста Л.М., Зорінець П.І., Лисин Б.К., Спивак В.А. та ін. Усі ці автори досліджували питання пов’язані із забезпеченням стратегічної стійкості на основі ефективної системи управління, а конкурентоспроможність визначалася уже як результат успішної діяльності підприємства в цілому. Проте потрібно зазначити, що динамічне ринкове середовище для стратегічної стійкості суб’єкта господарювання визначає досить жорсткі умови за яких основним його завданням є, перш за все, забезпечення довготривалої конкурентоспроможності.

Для конкурентоспроможності підприємства необхідно утримувати його

основні ключові показники в так званій області конкурентних переваг.

Область конкурентних переваг являє собою стійкий баланс відносних переваг і недоліків підприємства порівняно з найближчими конкурентами. Дана область включає: систему маркетингових, виробничо-технологічних та фінансових переваг.

Значення області конкурентних переваг для забезпечення стратегічної стійкості та ефективної діяльності підприємства в цілому схематично зобразимо на рис.1.

Рис.1 Значення області конкурентних переваг для ефективної роботи підприємства

Динамічне ринкове середовище може створювати для підприємства низку незручностей, в тому числі і вихід його ключових показників за рамки області конкурентних переваг. За таких обставин для досягнення стратегічної стійкості

необхідне виконання певних умов:

1. Значення основних ключових показників повинно перебувати в межах попередньо визначених допустимих норм:

А ≤ В ≤ С,

де А – значення мінімального відхилення;

В – значення ключового показника;

С – максимальне значення відхилення.

2. Середнє значення відхилення ключового показника підприємства має бути не більше за середнє по галузі (так, наприклад, значення виробничого браку підприємства не більше за значення виробничого браку по галузі).

3. Значні відхилення ключового показника не повинні мати систематичний характер та в разі необхідності мають бути компенсовані ефективними управлінськими рішеннями та чітко спланованими діями.

З вище наведеного матеріалу слідує, що стратегічна стійкість на пряму залежить від області конкурентних переваг, а отже для забезпечення стійкості необхідно створити такі конкурентні умови, в яких підприємство могло б не лише ефективно розвиватися, але й займати лідируючі позиції.

Зміцнення області конкурентної стійкості підприємства, як основного фактора забезпечення стратегічної стійкості, можна здійснити на основі використання ключових ресурсів: сукупність виробничих, маркетингових, управлінських навиків.

Керівництво підприємства повинно використовувати вище наведені ключові ресурси таким чином, щоб вони в поєднанні з місією і стратегічними задачами могли забезпечити довготривалу перевагу над конкурентами.

Область конкурентних переваг може змінюватися під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх чинників, тим самим попереджуючи стратегічну стійкість про необхідність своєчасної та адекватної реакції.

Отже, область конкурентних переваг в умовах динамічного ринкового середовища є найважливішим фактором забезпечення стійкого розвитку підприємства. Зміцнення області конкурентних переваг є першочерговим завданням для підприємства на шляху досягнення його стратегічної стійкості. Здійснити це можливо шляхом правильно обраної стратегії та тактики, які б якомога краще розкривали всі можливості суб’єкта господарювання та надали змогу своєчасно нейтралізувати негативні макроекономічні коливання.

Література

1. Коновалов В.А. Стратегическая устойчивость в условиях экономического кризиса / В.А. Коновалов // Путеводитель Предпринимателя. – 2009. – С. 164-169.