Бондаренко Т.В.

Харківський національний економічний університет

 

Напрями оцінки ефективності використання

власного капіталу підприємства

 

         Власний капітал як одна із категорій в теорії економіки підприємства та визначальна складова діяльності будь-якого суб'єкту господарювання постійно знаходиться в центрі уваги різноманітних наукових досліджень [1, 2]. Це пов'язано з тим, що власний капітал за своєю економічної природою визначає не лише основу утворення підприємства в ринкових умовах, а і є тим дійовий засобом з формування захисного бар'єру щодо функціонування підприємства в умовах діє ризикових факторів зовнішнього та внутрішнього. При цьому одним із ключових питань при розгляді власного капіталу підприємства як у теоретичному, так й практичному аспектах є оцінка ефективності його використання.

         Традиційно визначення ефективності використання власного капіталу підприємства пов'язується із структурою його формування. В основі такого розгляду знаходиться те що

         по-перше, через зміну значень обсягу власного капіталу можна визначити узагальнений підсумок діяльності підприємства, що і зумовлює дотримуватися прийнятної структури власного капіталу;

         по-друге, вартість власного капіталу відіграє важливу роль щодо можливостей залучення додаткових ресурсів.

         Тож якщо підприємство в змозі залучати додаткові ресурси та має прийнятні значення загального підсумку своєї діяльності, то варто говорити про задовільну структуру власного капіталу з погляду елементів що визначають таку структуру. Тобто в даному аспекті й оцінка ефективності використання власного капіталу вважається задовільною. Якщо ж результати діяльності підприємства є незадовільними, то й відповідна оцінка ефективності використання власного капіталу є незадовільною. Однак таке визначення оцінки ефективності використання власного капіталу скоріше є якісним, аніж кількісним. Водночас з цим, хоча і визначається таким чином якісна оцінка використання власного капіталу підприємства вона передбачає в цілому оптимізацію структури власного капіталу, що вже повинне враховувати кількісні показники можливого співвідношення між окремими елементами структури власного капіталу.

         Звісно, що як якісні, так й кількісні оцінки мають свої межі застосування, де все ж таки кількісні оцінки дозволяють приймати більш виважені управлінські рішення, особливо в умовах дії несприятливих ризикоформуючих факторів впливу з боку різноманітних чинників внутрішнього та зовнішнього середовищ функціонування підприємства. Таким чином, ключовим при розгляді ефективності використання власного капіталу підприємства можна вважати побудову кількісних оцінок такого розгляду.

         Як правило кількісна оцінка ефективності розкривається через співвідношення певного результату до загальних витрат із досягнення такого результату. Однак поряд з цим при визначенні ефективності варто підходи до аналізу різноманітних показників з позицій комплексного та системного підходів, що базується на взаємному співставленні та розкритті таких понять як ефективність, результативність, взаємність [3].

         Інакше кажучи, загалом, виходячи з класичного підходу до розкриття ефективності можливо отримати цілу сукупність її кількісних оцінок. Відтак суттєвим є погодження отриманих кількісних оцінок між собою та визначення спільної (інтегральної) оцінки ефективності використання власного капіталу підприємства. Розв'язок такого окремого завдання, як і загальне визначення кількісної оцінки ефективності використання власного капіталу, можливе, насамперед, на основі врахування економічної динаміки досліджуваного [4]. З цією метою доцільно, наприклад:

         визначити кореляційно-регресійну залежність щодо впливу обсягів власного капіталу або його окремих базових складових (статутного капіталу, пайового капіталу, додатково вкладеного капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), неоплаченого капіталу, вилученого капіталу) чи їх співвідношення у загальній структурі власного капіталу на підсумок діяльності підприємства, обсяг залучених додаткових ресурсів, питомої ваги інноваційно-інвестиційної продукції підприємства тощо. Тоді коефіцієнти регресії при незалежних змінних й будуть розкривати відповідні оцінки ефективності використання власного капіталу підприємства або його окремих базових елементів;

         розглянути факторну модель впливу складових елементів власного капіталу щодо отримання підсумків діяльності підприємства з погляду різних показників, які визначають такий підсумок. Тож знов-таки отримані значення навантаження щодо окремих факторів можна прийняти в якості відповідних оцінок ефективності використання власного капіталу підприємства;

         застосувати методологію аналізу фронтів для безпосереднього визначення оцінок ефективності використання власного капіталу підприємства. Однак у даному випадку все одне необхідно визначати кореляційно-регресійну залежність щодо впливу обсягів власного капіталу або його окремих базових складових на підсумок діяльності підприємства.

         Таким чином, попри значний спектр можливого визначення кількісних оцінок ефективності використання власного капіталу підприємства серед основних підходів щодо розгляду такої оцінки варто виділити:

         класичне визначення оцінки ефективності;

         узагальнення відповідної оцінки на основі врахування кореляційно-регресійних залежностей між різними напрями діяльності підприємства щодо використання його власного капіталу.

         При цьому варто відмітити, що різні оцінки ефективності використання власного капіталу загалом відрізняються ступенем деталізації та структурування такої оцінки, врахуванням напрямів діяльності підприємства згідно яких і визначається зазначена оцінка.

         Отже в цілому множина оцінок ефективності використання власного капіталу є багаторівневою та поліваріантною відповідно до окремих напрямків діяльності підприємства. Ключове ж значення у такій множині оцінок відіграє відповідна множина функцій покладених на власний капітал підприємства (функція заснування та введення в дію підприємства, захисна функція, функція фінансування та ліквідності, функція управління та контролю, функція забезпечення розвитку тощо). Ґрунтовність відміченого зауваження визначається тим, що саме ці функції й розкривають не лише сутність застосування власного капіталу у повсякденній діяльності підприємства, а й дозволяють розкрити змістовність застосування тих або інших оцінок ефективності використання власного капіталу.

 

         Література.

 

         1. Бєлоусов М. О. Генезис категорії “капітал”: економічна та облікова інтерпретація / М. О. Бєлоусов // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2011. – № 1 (55). – С. 18–26.

         2. Шкарабан С. І. Діагностика і прогнозування фінансово-господарського розвитку акціонерного товариства: монографія / С. І. Шкарабан, Б. М. Корецький, О. В. Ярощук. – [2-ге вид. ]. – Тернопіль: Рада, 2010. – 300 с.

         3. Угланов П. Н. Сущность экономической эффективности производства / П. Н. Угланов // Вестник ТГУ. – 2007. – № 3. – С. 65–70.

         4. Kuzemin A. Analysis of Spatial-temporal Dynamics in the System of Economic Security of Different Subjects of Economic Management / A. Kuzemin, V. Lyashenko // Information Technologies and Knowledge –  2008. – Vol. 2. – №. 3. – P. 234–238.