УДК 336.761(477)

ВПЛИВ  ВАЖЕЛІВ НА УПРАВЛІННЯ  ТА РОЗВИТОК ФОНДОВОЇ БІРЖІ В УКРАЇНІ

Басіста Ю.,ст 5-го курсу, гр. ФУДмвн-51

Науковий керівник - викладач Гончаренко А.І.

Вінницький інститут економіки

          Подальший розвиток економіки є неможливим без розвинутого, стабільного, надійного та ефективного фінансового ринку нашої держави. Важливою ланкою фондового ринку, без якої неможливе  його існування є фондова біржа. Підвищення ефективності функціонування фондових бірж в Україні передбачає вдосконалення системи регулювання та контролю за її процесами. Це обумовлено тим, що складна структура організації, наявність значної кількості професійних і непрофесійних учасників, великі обсяги різносторонніх угод, які укладаються, конфіденційний характер інформації щодо операцій із цінними паперами та сукупність інших чинників створюють потенційні умови для зловживань у цій сфері. Ці зловживання посягають на інтереси інвесторів, зменшують їхню довіру до ринку, що призводить до зниження ефективності біржової торгівлі. Тому для побудови ефективної фондової біржі та залучення інвесторів у біржовий процес необхідно вдосконалити механізм її державного регулювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основи теорії функціонування фондових бірж знайшли відображення у наукових працях таких видатних вітчизняних вчених як: Д.Лоєвецький. [6], М.Бортник [1], О. Сохацька [9], С. Маслова [7] та інші. Дослідженню закордонного досвіду щодо управління фондовою біржею в сучасних кризових умовах економічного розвитку присвячені праці українських науковців – С. Панчишина, Б. Рубцова, В. Корнєєва, М. Козоріз та ін.

Виклад  основного матеріалу. Проаналізувавши існуючі точки зори авторів щодо поняття «фондова біржа» можна зробити наступні висновки. Маслова С.О дає загальне визначення поняттю «фондова біржа», що не розкриває особливостей функціонування даного виду біржі. Зі всіх авторів найбільш близьким визначення поняття «фондова біржа» трактував Петраков Н.Я який розкриває у своєму понятті  найголовніші ознаки функціонування фондової біржі.

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, що має організаційно-правовий статус, на якому власники цінних паперів роблять через членів біржі, виступаючих як посередники, операції купівлі-продажу [2].Характерною особливістю даного визначення є те, що ринок цінних паперів являє собою «закритий» ринок, право входу, на який мають тільки члени біржі. Цим автор підкреслює і зазначає характер безпеки скоєних у такий спосіб біржових операцій. З чим  не можливо не погодитись, але  зробивши  висновок  із даних  категорій,  ми  дійшли  до істини, а саме , що фондова біржа - це постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами та ціни на які визначаються попитом та пропозицією.

          Детальне дослідження розвитку фондової біржі сприяє визначенню певних напрямків розбудови економіки. Для того щоб фондова біржа в Україні  розвивалась  необхідно:

- забезпечити торгівлю цінними  паперами тільки на організаційно оформлених  біржовому та позабіржовому ринках;

- створити сприятливі умови для розміщення цінних паперів на  Українській фондовій біржі;

- удосконалити законодавчу та нормативну базу оподаткування операцій  із цінними паперами на первинному та вторинному ринках.

Однак механізм управління фондовою біржею на сучасному етапі економічного розвитку України досліджений недостатньо. Більш детального аналізу потребують питання щодо чинників впливу органів управління на ефективність біржової діяльності, методів забезпечення його зростання та створення єдиної стратегії  розвитку біржової торгівлі в Україні. Державне регулювання фондової біржі передбачає здійснення комплексних заходів з упорядкування, контролю, нагляду за біржовою торгівлею з метою запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері [1]. Це означає, що основою механізму державного регулювання фондової біржі є комплекс дій, які дозволяють суб’єктові регулювання визначати стратегічні напрями її розвитку. Функції регулювання та контролю за біржовою торгівлею здійснюються державою шляхом формування спеціальних структур, потреба в яких зумовлюється специфікою способів регулювання, пов’язаних із контролем та розкриттям значних обсягів інформації; видачею великої кількості ліцензій та спеціальних дозволів; організацією реєстрації випусків цінних паперів; необхідністю постійної адаптації законодавства та підзаконних норм щодо цінних паперів, які швидко розвиваються і змінюються; необхідністю для інвесторів створення органу, що здатен захистити їхні інтереси, а також іншими обставинами [4, с. 146]. Зокрема, було створено Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) (відповідно до Закону України "Про державне регулювання фондового ринку в  Україні" від 30 жовтня 1996 року, № 448/96-ВР), розроблено положення, спрямовані на захист інвесторів, та передбачено відповідальність за використання заборонених прийомів торгівлі (інсайд, маніпулювання). Однак, незважаючи на відповідність вітчизняного законодавства з питань розвитку та функціонування фондового ринку, є багато суперечливих моментів, які торкаються неналежного виконання встановлених норм регулювання біржового процесу. Причиною цього є неефективна система органів державного управління фондовою біржею. Адже нині в Україні функції державного управління розподілені між різними міністерствами і відомствами. Враховуючи таку ситуацію, ми зробили спробу об’єднати ці органи в чотири основні групи за принципом визначення їхніх функціональних обов’язків (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Джерело здійснено на основі роботи автора  Калинець

Рис. 1. Система  органів  державного  управління  фондових  бірж  в  Україні

        Саме таке об’єднання дозволить удосконалити систему органів управління фондовою біржею. Як видно з рис. 1, органом державного регулювання з питань реалізації загальнонаціональної політики у сфері розвитку біржової торгівлі є ДКЦПФР. Водночас вагомий вплив на організацію біржової торгівлі мають представники третьої групи. Надмірна роздробленість складових ланок загального механізму управління фондової біржі призводить до відсутності установи, яка відповідає за дотримання встановлених законодавчих норм. Ми вважаємо, основою підвищення ефективності механізму державного управління фондовою біржею є налагодження роботи ДКЦПФР. Для цього потрібно впорядкувати організаційну структуру ДКЦПФР, чітко визначити головні функції кожного з її підрозділів, налагодити внутрішню співпрацю всіх структурних частин. Це забезпечить ефективне виконання ДКЦПФР покладених на неї функцій щодо реалізації єдиної державної політики з розвитку і функціонування фондового ринку в Україні.

          Сучасна організаційна структура ДКЦПФР відображає внутрішню неузгодженість функцій департаментів та управлінь. Це проявляється  в тому, що на один об’єкт управління здійснюють вплив декілька суб’єктів регулювання. Зокрема, управління діяльністю самоврядних організацій та фондових бірж здійснюється двома департаментами, а саме: департаментом методології регулювання ринку цінних паперів та департаментом з питань контрольно-правової роботи. Це зумовлює відсутність єдиного підходу до критеріїв функціонування учасників біржової торгівлі та невизначеність щодо з’ясування підрозділу ДКЦПФР, відповідального за неналежне виконання встановлених законодавчих норм.На наш погляд, відділ розвитку законодавства на ринку цінних паперів із департаменту методології  регулювання фондового ринку та відділ взаємодії з органами державної влади із департаменту моніторингу та стратегії розвитку фон-дового ринку потрібно приєднати до юридичного управління. Це обумовлено тим, що питання формування, впровадження та контролю за дотриманням законодавства повинні проводитися комплексно і відображати єдину стратегію розвитку фондового ринку країни.

Висновки. Для  вітчизняного фондового ринку характерна низька ліквідність цінних паперів, незначні обороти торгів, неповна інформаційна прозорість і відкритість.

Для того щоб здійснювався ефективний механізм нагляду за фондовою біржею в Україні  необхідно:

• встановити спеціальні інформаційно- аналітичні засоби моніторингу;

•розробити нормативно-правову базу для регламентування процедури проведення розслідувань правопорушень та застосування санкцій до порушників;

• забезпечити створення функціональних підрозділів (служби нагляду) у структурі фондових бірж України.

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1.Бортник М.Ю. Принципы и роль фондових бирж / Бортник М.Ю. - Спб.: Бизнес-пресса, 2005. - 300с.

2.Грязнова А.Г. Биржевая деятельность /Грязнова А.Г. - М.: Финансы и статистика,- 2005.-450с.

3. Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні від 30.10.1996р., № 448/96-ВР [Елек-трон. ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=448%2F96-%E2%F0.

4.Кузнєцова Н. С. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. / Кузнєцова Н. С., Назарчук У. Р. – К. : Юніком Інтер, 1998. – 528 с.

5.Козоріз М.А.  Капіталізація фондових бірж  України : особливості та проблеми/ М.А.  Козоріз, К.С. Калинець// Регіональна економіка.- 2008. - №4.- С. 157 - 162.

6. Лоєвецький Д.А. Фондова біржа /Лоєвецький Д.А. - М.: Форум, 2003. - 300с.

7.Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок / Маслова С.О., Опалов О.А.: Навч.посібник. 4-е вид .- К.: Каравелла, 2008. – 288с.

8.Ричка М.А. Роль фондових бірж в країнах Євросоюзу та України в системі управління фінансовими ресурсами/ М.А. Ричка// Економічний простір.- 2009.- №21. - С. 191 - 198.

9. Сохацька О.М. Біржова справа / СохацькаО.М. Підручник – 2-ге вид. змін. й доп.-Тернопіль:Карт-Бланш, К.: Кондор, 2008.-632с.

10. Українська фондова біржа[Електронний ресурс].– Режим доступу до сайта : http://www.ukrse.kiev.ua/