Економічні науки\ 10. Економіка підприємства

Манчук А. О.

Вінницький національний аграрний університет

Моделі економічної динаміки в управлінні запасами підприємства

У роботі розглянуто поняття економічної динаміки та моделі управління запасами. Актуальність питань, що розглядаються зумовлена тим, що підприємства діють на ринках, де вагомий вплив мають зміни внутрішніх та зовнішніх діючих факторів, тому діяльність підприємства як елемента системи не може залишитись без змін.

Динаміка – це не зміни у «речовому відношенні» господарства, а обсяги та організація виробництва, характер споживання та попиту, ціни.

Цікавим є визначення В.М. Садикова та Н.В. Матяжа, які говорять, що економічна динаміка відображає рух у часі і у просторі під впливом ринкової кон'юнктури, формує протиріччя та потенціал зміни, а її напрям характеризує системне уявлення про зміни, які відбуваються на підприємстві, і напрям розвитку. Економічна динаміка підприємства відображає стан підприємства та обумовлена потенційними можливостями підприємства забезпечити раціональну взаємодію ресурсів, ефективну взаємодію підприємства з бізнес-середовищем та адаптацію до її змін».

Якщо характеризувати визначення Ю.Г. Лисенка та В.М. Тимохіна, «економічна динаміка – це розділ економічної науки, що вивчає детерміноване поводження в часі економічних систем під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів з метою аналізу рівноваги й управління стійкістю», слід зазначити, що автори вирішують одне з найважливіших завдань управління підприємством, яке беззаперечно спрямоване на поліпшення його діяльності.

Для вирішення проблем, пов'язаних із запасами призначені моделі управління запасами. Моделі повинні відповідати на два основні питання: скільки замовляти продукції і коли. Є безліч різноманітних моделей, кожна з яких підходить до певного випадку, розглянемо чотири найбільш загальних моделі:

· Модель з фіксованим розміром замовлення.

· Модель з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

· Модель зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня.

· Модель "Мінімум - Максимум".

Модель з фіксованим розміром замовлення. Якщо ми замовляємо продукцію рідко, але великими партіями, маємо витрати, пов'язані із зберіганням і псуванням продукції, якщо замовляємо часто - виникають витрати, пов'язані з транспортуванням малих партій, відсутністю оптових скидок і т. д. Таким чином, головний критерій оптимізації в даному випадку - мінімізація сукупних витрат на зберігання запасів і повторення замовлення.

Ця система є найбільш відповідною для запасів з наступними характеристиками:

· висока питома вартість предметів постачання;

· високі витрати зберігання матеріально-технічних запасів;

· високий рівень збитку, що виникає у разі відсутності запасів;

· скидка з ціни залежно від кількості, що замовляється;

· відносно непередбачуваний або випадковий характер попиту.

Модель з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Основний параметр моделі - інтервал постачання.

Інтервал часу між замовленнями розраховується на основі оптимального розміру замовлення.

Ця система є найбільш відповідною для запасів з наступними характеристиками: малоцінні предмети; низькі витрати на зберігання матеріально-технічних запасів; незначні витрати, навіть якщо запаси кінчилися; один з багатьох предметів, що закуповуються у одного і того ж постачальника; скидка з ціни залежить від вартості замовлень відразу на декілька предметів; відносно постійний рівень попиту; витратні матеріали або предмети.

Модель зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. Ця система є модифікацією обох основних систем управління запасами. Відрізняється вона тим, що стійкіша до коливань попиту.

Щоб запобігти завищенню об'ємів запасів, що містяться на складі, або їх дефіциту, замовлення робляться не лише у встановлені моменти часу, але і при досягненні запасом порогового рівня. Таким чином, дана система включає елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (встановлену періодичність оформлення замовлення) і елемент системи з фіксованим Розміром замовлення (відстежування порогового рівня запасів).

Позитивна сторона цієї моделі - підвищена захищеність від дефіциту запасів, негативна - необхідність відстежувати рівень запасів.

Модель "Мінімум - Максимум". Ця система містить в собі елементи основних систем управління запасами. Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, тут використовується постійний інтервал часу між замовленнями. Система "мінімум - максимум" орієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають сумірні з втратами дефіциту запасів. Тому в даній системі замовлення проводяться не через кожен заданий інтервал часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або менше встановленого мінімального рівня. У разі видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнила запаси до максимального бажаного рівня. Таким чином, дана система працює лише з двома рівнями запасів - мінімальним і максимальним, чому вона і зобов'язана своєю назвою.

Гарантійний (страховий) запас дозволяє забезпечувати споживача у разі передбачуваної затримки постачання. Гарантійний запас використовується для розрахунку порогового рівня запасу.

Граничний рівень запасу в системі "Мінімум - максимум" виконує роль "мінімального" рівня. Якщо у встановлений момент часу цей рівень пройдений, тобто готівковий запас дорівнює граничному рівню, або не досягає його, то замовлення оформлюється. В іншому випадку замовлення не видається, і відстеження граничного рівня, а також видача замовлення будуть зроблені тільки через заданий інтервал часу.

Максимальний бажаний запас у системі "Мінімум - максимум" виконує роль " максимального" рівня. Його розмір враховується при визначенні розміру замовлення. Він побічно (через інтервал часу між замовленнями) пов'язаний з найбільш раціональної завантаженням площ складу при обліку можливих збоїв поставки і необхідності безперебійного постачання споживання.

Постійно розраховується параметром системи "Мінімум - максимум" є розмір замовлення . Його обчислення ґрунтується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад організації.

Запас у сучасному бізнесі перестає бути тільки розрахунковим показником діяльності, він стає одним із основних об’єктів управління, що забезпечують успіх підприємства. Гнучкість при ухваленні рішень про формування стратегії управління запасами, зокрема, в оперативній зміні параметрів поточного і страхового запасів дозволяє підвищити якість рішень, що приймаються, понизити логістичні витрати і підвищити ефективність управління запасами. Тому обираючи модель необхідно об’єктивно оцінити діяльність підприємства всередині та його функціонування на ринках.

Література:

1. Моделі і методи теорії логістики: Навчальний посібник 2-е вид. / Під ред. В. .С. Лукинського.— СПб.: Пітер, 2007.— 448 с.

2. Логістика: Навчальний посібник / Під ред. Б. А. Аникіна.— М., 2000.— 352 с.