Экономические науки/10. Экономика предприятия

 

Радзіховська Л.М.– доцент кафедри економічної кібернетики та інформаційних систем

Березюк Ю.О. - студентка IV курсу, групи МО-42д

Вінницький торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Україна

РОЛЬ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ В ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Актуальність проблеми. У процесі своєї діяльності будь-яке підприємство зіштовхується з проблемою подальшого розвитку. В управлінні виробництвом трапляються випадки, коли інформаційний масив надмірно обмежений або зовсім відсутній. А в деяких випадках статистичні дані неможливо отримати або для їх отримання потрібен значний час. Прийняти рішення в таких умовах, тобто в умовах невизначеності, коли та чи інша дія породжує багато можливих наслідків, причому ймовірності цих наслідків невідомі, важко і ризиковано. Тому при недостатності чи взагалі відсутності інформації розробка прогнозу за участі експертів не тільки не виключається, а, навпаки, стає особливо актуальною і практично важливою, тому що таким чином можна понизити рівень невизначеності та підвищити достовірність управлінських рішень щодо подальшого розвитку підприємства.

Аналіз останніх досліджень і піблікацій. Проблемі застосування експертних методів прогнозування була приділена увага багатьох вчених, таких, як Т. Сааті, А.Л. Денисова, Є.В. Зайцева, О.І. Орлова та інших.

Метою статті є: аналіз ролі експертних оцінок в прогнозуванні розвитку підприємства.

Виклад основного матеріалу.  Методи, які засновані на припущенні про те, що на базі думок спеціалістів в певній галузі знань можна побудувати адекватну картину майбутнього розвитку з урахуванням всіх можливих зсувів та стрибків, отримали назву методів експертиз або методів експертних оцінок.

У зв’язку з тим, що процес прийняття рішень щодо подальшого розвитку підприємства постійно ускладнюється (збільшується кількість факторів впливу, кількість, зміст та важливість інформації тощо), застосування математичних методів є недостатнім. Їх необхідно поєднувати із застосуванням експертних оцінок. Сам масштаб розширення сфери застосування експертних методів свідчить про його невипадковий характер. Тому, незважаючи на об’єктивність математичних показників, для комплексної оцінки потрібні професійні знання експертів. Перевагою даного методу є те, що він дозволяє приймати рішення, коли об’єктивні методи не можуть дати потрібний результат.

В основі використання експертних методів лежать глибокі знання спеціалістів та вміння узагальнити свій та світовий досвід досліджень та розробок по певній проблемі, гіпотеза про наявність у експерта так званої «практичної мудрості», далекоглядності, що стосується певної області знань і практичної діяльності, вміння, що приходить в процесі певних видів діяльності, оцінити достатньо достовірно важливість і значення напрямків дослідження, терміни прояву тієї чи іншої події, важливість того чи іншого параметру, процесу (явища) і т.д.

Експертні методи, що ґрунтуються на оцінках залучених кваліфікованих фахівців, дозволяють дати більш точну та відтворювальну оцінку. Проведені експерименти свідчать, що при правильній методиці експертної оцінки помилка результатів складає 5-10% і може бути зіставлена з помилками вимірювальних методів. Проте недоліками експертних методів є суб’єктивізм, обмеженість використання, високі витрати на їх проведення [2, с. 215].

Разом з тим, роль даного методу стає більш значущою, коли вибір та прийняття рішення необхідно здійснювати в умовах ризику та невизначеності, оскільки не завжди є достовірна інформація про стан системи, що досліджується, та не завжди можна сформулювати у математичному вигляді поставлену задачу. Це призводить до необхідності використання експертних оцінок у процесі формування та вибору оптимального рішення визначеного кола економічних задач.

Методи, що засновані на використанні експертних оцінок, діляться на дві групи: індивідуальні (персональні) експертні оцінки та групові (колективні) експертні оцінки.

Методи індивідуальних експертних оцінок, в свою чергу, діляться на аналітичні експертні оцінки, інтерв'ю, парні порівняння та інші.

В свою чергу, методи колективної експертної оцінки включають метод комісії, метод Дельфі, Паттерн та інші.

Поділ на методи індивідуальних та колективних екпертних оцінок проводиться в залежності від того, розробляється прогноз на основі висновків одного експерта чи групи експертів.

Незважаючи на відмінність, вказані методи мають ряд загальних процедур при їх використанні, серед яких варто виділити: визначення необхідних і достатніх умов для оцінки спеціаліста як експерта; оцінка характеристик екперта; організація форм проведення експертизи; вибір методів стимулювання експертів; вибір методів обробки експертної інформації; верифікація результатів експертизи.

Групові експертні методи базуються на використанні думок експертів – спеціалістів відповідного профілю. Кожен експерт надає оцінку незалежно від інших, а потім за допомогою статистичних прийомів обробки інформації ці оцінки об’єднують в одну узагальнюючу. Найчастіше застосовують наступні методи формування прогнозу: метод інтерв’ю; аналітичні докладні записки; написання сценарію.

Основними перевагами індивідуальних експертних методів є можливість використання індивідуальних здібностей експерта та незначність психологічного тиску на окремого експерта. Але ці методи майже не придатні для прогнозування найзагальніших стратегій через обмеженість знань одного спеціаліста – експерта про розвиток суміжних галузей науки.

Проте, суттєвим недоліком методу індивідуальних експертних оцінок є те, що далеко не кожний експерт бере на себе відповідальність самостійно дати оцінку складним явищам (процесам) без урахування думки інших експертів.

Тому при необхідності прогнозної оцінки складних проблем, особливо тих, що знаходяться на стику різних сфер знань, застосовують групові (колективні) методи експертних оцінок, наприклад, метод комісій, дельфійський метод.

Суть методу комісії полягає в тому, що спеціалісти, які входять до однієї групи, погоджують свою думку про стан будь-якого процесу (явища, об'єкта) в майбутньому або шляхах і методах досягнення цілей у відкритій дискусії, иайчастіше за круглим столом, що і дозволяє впливати один на одного таким чином, щоб компенсувати помилки один одного [4, с. 144-145].

На відміну від традиційного підходу для досягнення погоджень думок експертів шляхом відкритої дискусії (методом комісії) метод Дельфі дав можливість цілком відмовитись від колективного обговорення. Це робиться для того, щоб зменшити вплив таких психологічних факторів, як приєднання до думки найбільш авторитетного чи впливового спеціаліста, небажання відмовитись від публічно вираженої думки, дотримуватися думки більшості, тобто максимально можливе усунення тих недоліків методу комісій, про які говорилось раніше.

В методі Дельфі прямі дебати замінюються ретельно розробленою програмою послідовних індивідуальних опитувань, що проводяться у вигляді анкетування.

Відповіді експертів, як правило, узагальнюються і разом з додатковою інформацією надходять у розпорядження експертів. Після чого вони уточнюють свої початкові відповіді. Така процедура повторюється кілька разів до досягнення прийнятного узгодження сукупності висловлених думок експертів.

Метод Дельфі був розроблений у США співробітниками науково-дослідної корпорації «РЕНД Корпорейшн» О. Хелмером та Т. Гордоном і вперше застосований для вирішення деяких задач Міністерства оборони США в 1964 р.

Процедури, що використовуються при реалізації методу Дельфі, характеризуються трьома особливостями, що відрізняють його від звичайних методів групової взаємодії експертів. До таких особливостей відносяться:

• анонімність експертів;

• регульований зворотній зв'язок, тобто використання результатів попереднього туру опитування;

• статистична обробка результатів групової відповіді [1, с. 176-178].

Висновки. Нині роль експертних методів в прогнозування подальшого розвитку підприємства  постійно підвищується, оскільки економічні ситуації досить часто змінюється, причому кардинально. Саме в таких випадках застосування статистичних підрахунків стає неможливим і керівники підприємств звертаються за допомогою до експертів. Окрім того, незначна помилка результатів при застосуванні експертного методу, використання рангової кореляції для оцінки узгодженості думок експертів роблять цей метод одним із головних при прогнозуванні розвитку підприємства.

Література:

1.     Горбатенко В. Метод «Делфі» та специфіка його застосування у прогнозних розробках / В. Горбатенко, І. Петренко // Політичний менеджмент. – 2008. – №6. – С. 174-182.

2.     Кожанова Є.П. Економічний аналіз: Навч.посібн. / Є.П Кожанова, І.П. Отенко. – 2-е вид., допрац. і доп. –Х: ВД «ІНЖЕК», 2005. – 344 с.

3.     Приходько Н.І. Використання методу експертних оцінок в аналізі прибутку підприємства / Н.І. Приходько, С.О. Кузнецова, О.В. Дугельна // Економічні науки. – 2011. – №8 (29). – С. 48-54.

4.     Шапочка М.К. Застосування експертних оцінок при прийнятті рішень за умов невизначеності / М.К. Шапочка, О.В. Макарюк // Механізм регулювання економіки. – 2006. – №4. – С. 142-148.