Экономические науки / 3.Региональная экономика

Головій Т. В. - студентка інституту економіки та менеджменту

Науковий керівник: к.е.н. Борисюк О.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

                           

Сутність прикордонного регіону, його ознаки та функції

Визначальну роль у розвитку транскордонного співробітництва мають саме прикордонні регіони, які, з одного боку, характеризуються периферійним положенням, а з іншого – мають додаткові переваги для покращення соціально-економічного становища та зменшення диспропорцій у соціально-економічному розвитку. Тому, дослідження прикордонних регіонів має актуальне значення, враховуючи те, що на сучасному етапі розвитку економіки України вони все частіше залучаються до співпраці із суміжними територіями інших держав в рамках функціонування єврорегіонів.

Мета дослідження полягає у визначенні сутності прикордонного регіону, його ознак та функцій.

Говорячи про прикордонний регіон як про об’єкт дослідження тієї чи іншої галузі науки, перш за все необхідно визначитися з його поняттям.

Термін «прикордонний регіон» використовується і для географічного змісту, і для економічних характеристик регіону. Досить часто замість нього користуються терміном «прикордонна територія», оскільки останній вважають більш гнучким і прийнятним у випадку розробки проектів, програм, моделей і концепцій розвитку прикордоння.

Також, прикордонний регіон економісти-вчені визначають як адміністративно-територіальну одиницю, що знаходиться на наступному після державного рівні та розташовану безпосередньо вздовж державного кордону. Це визначення базується на визначенні поняття «регіон», що його було запропоновано Асамблеєю Європейських Регіонів.  «Регіон – це територіальна одиниця-суб’єкт публічного права, сформована на рівні, який є безпосередньо нижчим після державного, і наділена правом політичного самоврядування. Регіон визнаватиметься національною конституцією або законодавством, яке гарантує його автономію, самобутність, владні повноваження та організаційну структуру  [1].

Дослідження прикордонних регіонів можна проводити на різних рівнях. Так, виокремлюють різні підходи щодо їх функціонування:

Режимний підхід, що визначається режимом проживання і розміщенням продуктивних сил, та регулюються законодавством щодо функціонування прикордонної служби. Виділяють 5-ти, 15-ти та 30-ти кілометрову зону. Наприклад, Угода про малим прикордонний рух передбачає безвізовий простір між Україною і Європейським Союзом проживаючих мешканців 50-ти кілометрової зони [2, С. 249].

За соціально – економічним підходом прикордонні регіони можна розглядати як об’єднання прикордонних областей, які формують міжрегіональні транскордонні асоціації («Карпатський Єврорегіон», «Буг», «Нижній Дунай», «Верхній Прут», «Дніпро», «Слобожанщина»).

Основними ознаками комплексного соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів є:

-         оптимальне економічне й екологічно виправдане використання ресурсів регіону;

-         раціональна галузева і територіальна структура господарства, яка повинна відповідати соціальним та екологічним умовам;

-         тісний взаємозв’язок із суміжними територіями сусідніх держав та необхідність координації їх програм соціально-економічного розвитку.

В даній роботі щодо дослідження прикордонного регіону основною характеристикою, яка впливає на соціально-економічний розвиток, є його місце розташування. Тобто, прикордонний регіон – регіон для якого визначальним є наявність державного кордону та характеризується широкими можливостями міжрегіонального та транскордонного співробітництвом із сусідніми регіонами та державами [6, С. 7] .

Поняття «прикордонний регіон» означає, що територія, яка до нього відноситься, перебуває під впливом державного кордону.

Основними функціями кордону такого регіону є бар'єрна, фільтруюча, контактна.

Бар’єрна функція – різні обмеження, які мають за мету перешкоджати ввезенню в країну або регіон «небажаного» за рахунок превентивних заходів.

Фільтруюча функція – запобігання і упередження негативних наслідків міграційних процесів, екологічних катастроф і надзвичайних ситуацій; необхідність функціонування митних структур і транспортних систем (транзит) на прикордонній території; санітарно-епідеміологічна, військова і економічна безпека прикордонного регіону.

Контактна функція – необхідність створення відповідних умов для стабільного функціонування соціальної, комунальної, торговельної, транспортної, банківсько-фінансової інфраструктур з метою стійкого соціально-економічного розвитку прикордоння.

Особливості в розвитку регіонів України, регіональні відмінності єдиного господарського простору обумовлені різними історико-географічними передумовами господарського освоєння територій, держави та її регіонів, та характеризуються природно-ресурсним потенціалом, розселенням населення й демографічною ситуацією. А останнім часом істотним фактором регіоналізації стає екологічна ситуація, наявність загальних для регіону природоохоронних і соціально-екологічних проблем.

         Нинішня система регіонального регулювання в Україні дісталась у спадок від радянської доби. За своїм змістом вона практично не змінилася, хоча і її реформування почалося, ці зміни носять лише частковий, а не комплексний характер [4, С. 20]

         Отже, кожен регіон, в тому числі і прикордонний, має притаманні йому підходи до використання природних ресурсів, особливості їх розміщення, національні та історичні риси, свою структуру господарства, рівень економічного розвитку, спеціалізацію. Їх збалансований соціально-економічний розвиток сприяє забезпеченню економічної незалежності країни та підвищенню її конкурентоспроможності серед інших країн. Увага до прикордонних регіонів в останні роки набуває все більшого значення, що пов’язано з особливостями їх геополітичного положення, інфраструктурним призначенням у євроінтеграційних процесах та міжнародній діяльності. Вони мають значний потенціал щодо залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць, посилення прикордонної торгівлі, налагодження етнокультурних зв’язків із суміжними територіями з метою вирішення завдань сталого просторового розвитку.

Література:

1. Declaration of the Assembly of European Regions on Regionalism in Europe. – Strasbourg, 1995. – P. 2.: [Режим доступу: http://www.are-regions-europe.org/GB/A4/A41.html ]

2. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети: Монографія/ за ред. З. С. Варналія. - К.: НІСД, 2007. - 768 с.

3. Електронний ресурс – [Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Chseg/2008_5/Kuleshova.pdf.]

4. Інвестиційно-інноваційний механізм регулювання розвитку прикордонного регіону : колектив. монографія / М-во освіти і науки України, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Екон. ф-т ; / за ред. М. І. Карліна. - Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - 376 с.

5. Концепція Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1838-2010-%D1%80.

6. Розвиток транскордонного співробітництва з новими державами-членами ЄС : метод. рек. / авт. кол. : В. М. Кравцова (кер.), О. М. Овчар, О. А. Остапенко та ін. - К. : НАДУ, 2009. - 40 с.