Экономические науки/13.Региональная экономика.

 

Воробйова А.І.

Науковий керівник, доцент, к.е.н. Павлюк Т.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Причини і основні напрямки міжнародної трудової міграції українців

 

Проблема міжнародної трудової міграції населення з України в інші країни світу залишається однією з найактуальніших. Формування в країні ринкової економіки відкритого типу обумовлюють необхідність дослідження проблем української трудової міграції, оскільки Україна є лідером по кількості населення, яке покинуло межі країни по суб'єктивних або об'єктивних причинах. Виїзд громадян України за кордон супроводжується такими негативними наслідками, як: збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі, підвищенням рівня захворюваності через виснаження на тяжких роботах. Тому міжнародні міграційні процеси потребують регулювання з боку держав, що беруть участь в обміні трудовими ресурсами, адже в умовах соціально – економічних негараздів і тотального дефіциту конкуренція між місцевим і прибулим населенням на ринку праці здатна загострити міжнаціональні відносини та стати причиною конфліктів.

Досить велика кількість дослідників вивчала процес міжнародної трудової міграції українців, тож йому присвячено багато наукових праць. Серед дослідників цієї проблеми є як закордонні науковці, так і наші співвітчизники: О. Хомра, О. Малиновська, С. Пирожков, М. Шульга, Н. Пархоменко, Ю. Римаренко, А. Сові.

Зовнішня трудова міграція руйнує трудові колективи, здатна спричинити цілий ряд негативних явищ. Тому метою статті є дослідження причин міграційних процесів в Україні та визначення основних напрямків міграції населення. 

Сучасна міжнародна трудова міграція є багатогранним явищем у економіці України, що впливає на процес розвитку людства. З розвитком господарства трудова міграція охопила всі континенти і справді набула глобального характеру та нових рис. [4]

Міжнародна міграція робочої сили ґрунтується на можливостях, умовах і прагненні працездатного економічно активного населення працювати у будь-якому регіоні, країнах світового співтовариства з метою задоволення своїх життєвих потреб. [1]

Мета міждержавного переміщення трудового потенціалу - прагнення до поліпшення матеріального стану - залишається незмінною, як правило, в тривалій історичній перспективі. Щодо форм міграційних процесів, то вони змінюються залежно від багатьох обставин. Найзагальнішими є постійна і тимчасова форми міграції. Сучасна міграція набула тимчасового характеру: мігранти здебільшого мають намір по закінченні певного строку повернутися на батьківщину. [5]

Проблема міграції в Україні стоїть дуже гостро і заслуговує на те, щоб це питання було взято під чіткий державний контроль. Щороку близько 20 тисяч студентів виїжджають з України для здобуття освіти за кордоном. Сьогодні молоді люди бажають стати висококваліфікованими фахівцями, щоб забезпечити собі високий рівень життя, і це прагнення у них усе більше переважає любов до рідної країни. Такі тенденції ми не можемо зневажати.

За даними статистики, доросле населення виїжджає на заробітки за кордон практично з усіх областей України. Найбільша частина, звісна річ, із прикордонних областей.

Так, у 2011 році в Закарпатській та Чернівецькій областях у кожній 8-й родині один з членів сім’ї перебував на заробітках. У Львів­ській, Івано-Франківській, Волинській, Тернопільській областях —у кожній 10-й родині. На сході цей показник значно нижчий. Зокре­ма, у Харківській, Сумській, Донецькій областях тільки в кожній 50-й родині хтось на заробітках. Найнижчий цей показник у місті Києві, тут заробітчанин був в кожній 100-й родині. [3]

Нині Україна на європейському ринку праці переважно виступає як держава-експортер робочої сили, хоча відмічається тенденція до зростання числа іноземних громадян, які працюють в Україні. Як стверджують окремі науковці, чисельність останніх приблизно в 10 разів менша ніж українців, які працюють за кордоном. [2]

У цілому можна говорити про те, що розвиток в Україні міжнародної міграції робочої сили, яка призводить до значного відпливу трудового потенціалу несприятливо впливає на розвиток трудового потенціалу нашої країни.

Зазначимо, що у трудових міграціях беруть участь переважно люди молодого та середнього віку із високим рівнем освіти і професійної підготовки, відплив яких, завдасть Україні значних втрат кваліфікованих кадрів та погіршить професійну структуру працездатного населення. [2]

Основним чинником, що обумовлює значні масштаби трудової міграції українців за кордон, є економічна ситуація в країні. Навіть зростання темпів економічного розвитку і рівня життя населення в Україна в останні роки не мають істотного впливу на зниження міграційної активності українських громадян. Саме через економічну нестабільності, незабезпеченість робочими місцями, відсутність умов застосування своїх інтелектуальних, творчих здібностей, низького рівня реальної заробітної плати та постійної напруженої політичної та економічної ситуації в країні щороку виїжджає більше ніж 900 тис. чол.

Трудова міграція — це не тільки заробляння грошей, це неповні родини і, як наслідок, конфліктні ситуації в сім’ях. Тому проблема міграції має важливий соціальний характер.

Причинами, які зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили в Україні є:

 - неефективна політика держави щодо формування конкурентних переваг національного ринку праці, створення умов для легальної зайнятості, формування потреби в соціальних гарантіях на основі реальної оплати праці;

- високий рівень галузевого та регіонального безробіття в умовах структурних трансформацій в економіці, довготривале зниження попиту на окремі спеціальності;

- суттєве зниження рівня добробуту, фактичне зубожіння більшої частини населення в окремих регіонах і особливо у сільській місцевості серед окремих соціальних груп, потреба в коштах на придбання житла, освіту дітей;

- невідповідність між рівнем оплати праці та фактичною вартістю життя в Україні;

- суттєво нижчий рівень оплати праці в Україні, ніж у країнах працевлаштування;

- монопольне становище роботодавців, які зацікавлені у збереженні низької оплати праці, тінізації значного сегменту ринку праці в Україні, незабезпеченні соціальних гарантій для працівників;

- накопичення стартового капіталу для створення власного бізнесу;

- причини нематеріального характеру (побачити світ, вивчити мови);

- посилення негативних настроїв під час виборчих процесів і втрата перспективи до розвитку на території України та ін. [3]

 Основними причинами переїзду працівники вказують відсутність гідної роботи в рідному місті чи країні (22%), можливість заробляти більше в іншому регіоні чи країні (22%), неможливість подальшого професійного розвитку без переїзду (18%), а також цікаву пропозицію від нового роботодавця (16%).

Інколи основною причиною переїзду стають сімейні або особисті обставини (8%), такій самій кількості офісних працівників просто не подобалось їх старе місце проживання. Кожен десятий переїхав через переведення на аналогічну посаду або ж через підвищення в рамках однієї компанії. Серед чоловіків принаймні один раз переїжджати через роботу доводилось кожному другому. Серед жінок цей відсоток суттєво менший — 39%.  [6]

Соціологічні дослідження свідчать, що українці досі масово планують виїжджати на заробітки. Основною причиною, через яку громадяни України продовжують шукати кращої долі за кордоном, є відсутність реальних робочих місць і низький рівень оплати праці. Для вирішення проблеми трудової міграції необхідно ство­рювати нові робочі місця. Тому це питання має бути на постійному контролі законодавчої та виконавчої влади, які спільно мають створювати умови для того, щоб наші громадяни мали змогу пра­цювати в Україні.

Серед країн, в які спрямовані потоки трудової міграції з Украї­ни – Росія, Польща, Чехія, Італія, Греція, Кіпр, а останнім часом, тобто 2011-2012 рр. – і Німеччина, Португалія, Іспанія та інші розвинені країни Західної Європи. Потік трудової міграції у цьому напрямку обумовлений перш за все близькістю кордонів та певною лояльністю місцевих законів до працівників-емігрантів. [3] Введення візових режимів в окремих країнах (зокрема – Росія, Чехія тощо), де переважно пра­цювали робітники з України, сприяє розширенню географії міграції робочої сили. Все більше українців емігрує для роботи у США, Ка­наду, країни Близького Сходу тощо.

Росія є одним з головних напрямків трудової міграції населення України. Масова трудова міграція з України до Росії зумовлена тривалими затримками у виплаті заробітної плати на батьківщині та вищою зарплатою в Росії, що дає змогу емігрантам-заробітчанам відносно  безпроблемно утримувати свої сім`ї. Суб`єктивні оцінки співпадають з цими об’єктивними даними: майже всі робітники мігранти вважають, що їх матеріальний добробут завдяки роботі В Росії значно вищий, ніж  в їх колег в Україні. Міграцію  українських шахтарів до Росії зумовлює і велика аварійність на вітчизняних шахтах через спрацьованість устаткування і порушення норм охорони праці.

Отже, міграція робочої сили України є складним і масштабним явищем, яке охопило весь світ та викликає неоднозначні результати: ліквідуючи дефіцит робочої сили в деяких регіонах, вона загострює конкуренцію на ринку праці. Таким чином, трудова міграція є серйозною державною проблемою. Але, на жаль, законодавча й виконавча влади не чують і адекватно не реагують на застереження вчених, які звертають на це увагу. Досі не вироблено чітких засад державної міграційної політики, не розширюється коло країн, з якими укладені угоди про взаємне працевлаштування громадян, практично не приймаються заходи щодо соціального забезпечення працюючих за кордоном. На державному рівні не вживається жодних ефективних заходів, спрямованих на те, аби люди не лише не від'їжджали на роботу за кордон, а навпаки, поверталися на батьківщину. Якщо ми хочемо жити в багатій, розвинутій, успішній державі, ми повинні подолати негативні міграційні процеси, дбати про населення так, щоб у нього не було потреби покидати Батьківщину в пошуках кращого майбутнього і кожен громадянин гордився своєю національною приналежністю.

 

Література:

 

1.     Бреева, Е. Б. Основы демографии: уч. пособие / Е. Б. Бреева. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2004. - 352 с. 

2.      Лиман Д.Ю. Вплив міграційних процесів на економіку України [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/12_ ENXXI_2010/Economics/65385.doc.h

3.     Міжнародна економіка. Сутність міжнародної міграції робочої сили та її основні види [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://ualib.com.ua/br_7256.html. 

4.      Солонінко К. С. Міжнародна економіка. Навчальний посібник Міжнародна трудова міграція-Сутність міжнародної міграції робочої сили та її основні види [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://books.br.com.ua/7480.

5.     Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення// Економіка України – 2008. - № 4.- с. 19-21.

6.     Гринкевич  С.С. Міжнародна міграція робочої сили та її розвиток в Україні // Вісник ХНТУ – 2009. - №1. – с.12-14.

7.     Заклекта О.А. Трудова міграція як умова розвитку міжнародного ринку праці // Вісник КНТЕУ – 2008. - №4. – С. 9-13.

8.     Рєліна І.Є. Масштаби, форми та напрямки сучасних міграційних процесів // Науковий вісник. – 2009. - №2. – с. 14-17.