В.В. Майн, аспірант*
ДВНЗ
«Херсонський державний аграрний університет»
Теоретико-методичні аспекти визначення сутності поняття ринку
Визначення
сутності поняття «ринок» завжди знаходився
в центрі уваги провідних вчених як найефективніша форма організації
економічного життя. Незважаючи на широке коло використання даного терміну,
однозначного трактування його не існує.
Піонером у
трактуванні ринку як наукової категорії є Курно А., який розглядав ринок як
теорію, що пояснюється обмеженістю тогочасного товарного виробництва і до
поняття ринок відносив будь який район,
де відносини продавця і покупця вільні, і ціни легко й швидко вирівнюються
(тобто панує свобода обміну і
встановлення ціни) [1, с.6].
Макконел К. і С. Брю притримувались точки зору, що ринок це будь-яка взаємодія, в яку вступають люди
для торгівлі один з одним [2, с. 19]. Солідарним до них є трактування Котлера Ф.
[3, с.54]: сукупність існуючих і потенційних покупців товару [4, с.34].
Дублюючи такі погляди, Джевонс В. розширює дефініцію, характеризуючи ринок як
певну групу людей, які вступають у тісні ділові відносини й укладають угоди
щодо будь-якого товару [5; 6]. Зазначимо, що такий підхід розглядає лише сферу
обміну, не враховуючи виробництво, а тому є обмеженим.
Якщо розглядати ринок як певний господарський зв’язок суб’єкта
господарювання і форми функціонування економіки, то доречним є думки
П.Самуєльсона та В.Нордгауза, які до категорії ринок відносять механізм
взаємодії покупців та продавців з метою визначення ціни та кількості товару [7,
с. 18].
Стрімкий розвиток економіки у ХХ ст.. викликав подальший генезис поняття
ринок, а тому варто уваги науковий погляд сучасників–економістів з цього
питання. Так, Мочерний С. вважав, що як економічну категорію ринок
необхідно трактувати з позиції сукупності відносин, які виникають у сфері обігу
і пов’язані з купівлею-продажем товару [8, с.152]. Проте у «Економічній
енциклопедії» (2002 р.), за редакцією Мочерного С., надано більш розширене
трактування даної категорії, а саме як
сукупності економічних відносин між фізичними і юридичними особами
(промисловими, торгівельними компаніями, корпораціями, банками, у тому числі
ТНК і ТНБ), а також міждержавними і наднаціональними органами, міжнародними
фінансово-кредитними інститутами з організації та купівлі-продажу різноманітних
товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва» [9, с.235; 10].
При цьому, деякі вчені, серед яких Огаян Г.А., Паламарчук В.О.,
Румянцев А.П., стверджують, що необхідно досліджувати суть ринку з точки
зору розвитку суспільного виробництва та обігу [5, с.103].
Досить повне трактування досліджуваної категорії дають сучасники
вітчизняної науки М.Я. Дем’яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблук,
В.М. Скупий [11, с. 420]: система економічних відносин, що складаються у
процесі виробництва, обігу і розподілу товарів, а також руху грошових коштів,
для яких характерна свобода суб’єктів у виборі продавців та покупців, визначені
ціни, формування й використанні матеріальних і фінансових ресурсів.
Коденська М.Ю. і
Василець Н.М. пропонують розглядати ринок як сферу кругообігу
товарів, послуг та капіталу, а також як систему організації товарно-грошових
відносин, які виникають у ході цього процесу, прискорюючи або уповільнюючи його
[12, с.55]. Їх думку продовжують й інші
вчені, характеризуючи ринок як
специфічну сферу обміну товарами і послугами, де виникають і реалізуються
відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу товарів, їх просування від
виробника до споживача [13, с.12]. Дане визначення критикують Лозинська Т.
та Пасемко Г., вважаючи не коректним ототожнення ринку з обміном,
організованим за законами товарного виробництва й обігу [14, с.164], оскільки
ринок та обмін не є однаковими за змістом, з чим ми погоджуємося.
Помітно виділяється з поміж решти наукових трактувань досліджуваної категорії
думка академіка Білоруської НАН В.Г. Гусакова, який акцентував увагу, що
на сьогодні не існує жодної альтернативи ринку. Автор наголошує, оскільки ринок
– це складна система, яка потребує ґрунтовних знань особливостей
«виробничо-збутових відносин в умовах економічної свободи та самостійності
виробників», його ефективна робота не можлива без «самовизначення підприємств»
та державного регулювання [15, с.21; 16, с. 93-94]. Ми розділяємо думку
В.Г. Гусакова, що таке регулювання має здійснюватися за допомогою
економіко-правових механізмів. Академік називає ефективний ринок «презумпцією
законодавства і права», але вважає, що дана модель не побудована ані в
Білорусії, ані в Україні, з чим ми не можемо не погодитись, виходячи з реалій
економічного стану вітчизняної економіки.
Науковці Л.П. Дядечко та В.Д. Малигіна характеризують
досліджувану категорію, розширивши трактування М.М. Загорулько, В.М. Белоусова і Л.М. Васюніна щодо
ринку як системи економічних відносин, що виникають на основі стійкої взаємодії
товарного і грошового обігу [17, с. 32], доповнивши його соціальними та
політичними відносинами [18, с. 16]. Не
можемо погодитись з трактуванням ринку як зв’язуючої ланки між виробництвом
товару і його споживанням [19], оскільки вони є його рівними структурними
елементами.
Актуальною є думка Супіханова Б.К., який
розглядає ринок у широкому розумінні як «цілісну систему призначену для
здійснення обмінних операцій взаємопов’язаних ресурсів, установ та методів,
кінцевою метою функціонування яких виступають координація економічних процесів
на основі стабільного ринкового середовища, стійкий розвиток економіки, повне
використання мотиваційного потенціалу економічної системи» [16, с. 83]. Дане
трактування є досить повним і коректним, оскільки враховує основні особливості
даної економічної категорії.
Отже, вищезазначені визначення категорії
«ринок» дають змогу визначити його місце, роль, значення в процесі
суспільного відтворення. Опосередковуючи виробництво та споживання, ринок
одночасно впливає на них та сам знаходиться під їх впливом, а тому концентрує в
собі лише такі результати людської діяльності, що в особі покупця задовольняють
потреби суспільства, декламуючи тим самим виробникам кількісно-асортиментний
склад продукції та визначаючи вартість результатів діяльності.
Література: