Экономические науки/14. Экономическая теория

К.е.н., доц. Понедільчук Т.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

До питання про інфляцію як економічне явище

Проблема інфляції є дискусійною, її обговорення іде як у наукових, так і в політичних колах. Однак фактично представники всіх економічних шкіл сходяться на тому, що інфляція – це процес знецінення грошей, зумовлений різними причинами.

Світова наукова думка у процесі еволюції сформувала такі концепції щодо причин зростання цін:

- кількісна теорія, що декларує жорстку залежність динаміки цін від динаміки грошової маси;

- кон’юнктурна теорія М.І. Туган-Барановського;

- концепція надмірного попиту, спричиненого немонетарними чинниками, обґрунтована Дж. Кейнсом;

- концепція зростання грошових витрат виробництва (неокейнсіанців);

- грошова теорія неокласиків (монетаристів) та ін.

Водночас на сучасному етапі розвитку теорії грошей та інфляції, позиції представників усіх наукових шкіл з цієї проблеми значно зблизилися, і панівною виявилася концепція багатофакторного зростання цін та інфляції.

Узагальнюючи підходи до визначення поняття «інфляція», пропонуємо авторське трактування: інфляції – це процес порушення рівноваги між сукупним попитом та пропозицією, наслідком якого є перенасичення каналів обігу грошовими ресурсами понад реальні потреби економіки.

Найбільш яскраво інфляція проявляється у зростанні цін на товари та послуги. Лише підвищення загального рівня цін свідчить, що йде тиск грошової маси на товарну: гроші знецінюються – доходи населення знижуються. Невідповідність платоспроможного попиту та товарної маси проявляється у тому, що створюються умови для того, щоб виробники та постачальники піднімали ціни, незважаючи на витрати, що йдуть на створення та реалізацію цих товарів, породжуючи інфляцію попиту та інфляцію витрат.

Серед основних причин загострення проблеми інфляції в економіці перехідного типу варто відзначити, по-перше, те, що позбавлення цін адміністративного регулювання дозволяє монополістам вільно їх піднімати, а це спричиняє початок процесу відкритого знецінення грошової одиниці. По-друге, при трансформації інфляції з придушеної у відкриту зростання цін набирає додаткової сили, оскільки структура економіки та характер суспільних відносин та інституцій, які були причиною інфляції, не зазнали ще істотних змін. Крім того, інфляційний потенціал придушеної інфляції, який нагромаджувався десятиліттями у формі дефіциту товарів, одразу ж перетворюється на величезний стрибок цін, як тільки знімаються адміністративні обмеження, що їх утримували. По-третє, попередній ланцюг подій змушує уряд здійснити компенсацію населенню витрат від інфляції. А це означає підвищення заробітної плати та інших соціальних виплат, що, у свою чергу, викличе відповідне зростання витрат виробництва, і як загальний результат – появу інфляції витрат. По-четверте, скорочення обсягів виробництва в зв’язку з інфляцією витрат збільшить дефіцит бюджету, який скоріш за все буде покритий за рахунок емісії. По-п’яте, додаткова емісія для покриття бюджетного дефіциту викличе збільшення сукупного попиту, що при зазначених вище умовах викличе появу ще й інфляції попиту у формі відкритого зростання цін. По-шосте, збільшувальний сукупний попит та рівень цін держава буде компенсувати постійним зростанням заробітних плат та соціальних виплат, провокуючи входження в інфляційну спіраль.

Крім вищезазначеного механізму інфляції, перехідній економіці притамана ще й втрата державного контролю над обсягами банківського кредитування. Це призвело до різкого зростання величини кредитних ресурсів, які, не маючи цільового спрямування на розвиток виробництва, йшли на покриття збитків підприємств, що ще більше підсилювало темпи інфляції [1, с.83-93].

Отже, інфляцію сьогодні розглядають як багатофакторне та багатоаспектне явище, чинники появи якого є різноманітними і, зазвичай, діють одночасно. Досліджуючи проблему інфляції, доходимо висновку, що основні чинники, які провокують виникнення цього явища, наведені на рис.2:

Рис. 2 Основні чинники виникнення інфляції

Наявність значної кількості різнорівневих та різнохарактерних чинників (рис. 2), що прямо спричиняють тиск на ціни, породжуючи інфляційні процеси, обумовлюють досить складні і різноспрямовані соціально-економічні й політичні наслідки інфляції. Це веде до того, що для одних економічних та соціальних груп інфляція може виявитися дуже «дохідною справою», а для інших – надто збитковою. Тому захисники інтересів перших – шукають об’єктивні причини, щоб виправдати інфляційну політику, а виразники інтересів других – звинувачуватимуть уряд у свідомому розкручуванні інфляції [2].

Отже, проведене дослідження еволюції категорії «інфляція» дає змогу сформулювати такі висновки:

- інфляція – це процес порушення рівноваги між сукупним попитом та пропозицією, наслідком якого є перенасичення каналів обігу грошовими ресурсами понад реальні потреби в них;

- інфляція являє собою складне економічне явище, яке виникає у зв’язку з диспропорційним розвитком суспільного відтворення. У механізм розвитку інфляції включені як сукупний попит, так і сукупна пропозиція. Саме це і призводить до появи двох основних видів інфляції: інфляції попиту та інфляції витрат;

- теорії інфляції, які розкривали причини її виникнення, постійно еволюціонували. Вони пройшли довгий шлях розвитку: від визнання того, що інфляція – явище, яке породжено виключно сферою грошового обігу, до бачення великої кількості різних чинників, що породжують інфляцію нині.

Література:

1. Мельник О. М. Інфляція: теорія і практика регулювання / О. М. Мельник. – К. : Т-во «Знання», КОО, 1999. – 291 с.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : підручник / С. Я. Боринець. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Знання, 1999. – 305 с.