Экономические науки / 15.Государственное регулирование экономики

 К. держ. упр. Осипова Г.М.

Донецький державний  університет управління, Україна

 

АНАЛІЗ СТАНУ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ В ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ І ШЛЯХИ ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ

 

Територіальна організація соціально-культурної сфери представляє собою наявність у межах певної території галузево взаємопов’язаних інфраструктурних комплексів та невиробничих видів діяльності різних форм власності та підпорядкування, діяльність яких забезпечується функціонуванням механізму ринкового господарювання та певних форм державного регулювання. Проведений аналіз стану та особливостей розвитку соціально-культурної сфери Донецького регіону показав наступні тенденції.

Станом на 01.01.2009 р. в області налічувалося 534 установи культури клубного типу, у тому числі у сільській місцевості 393. Протягом року до комунальної власності прийнято 6 і закрито 7 клубних установ. Покращився стан матеріальної бази закладів культури міст. Порівняно з попереднім роком на 50 одиниць зменшилася кількість закладів, які потребують капітального ремонту, але у сільській місцевості ці показники збільшилися.

Збільшилася загальна кількість культурно-видовищних заходів, клубних формувань. Але самодіяльні художні колективи зменшилися на 30 одиниць, найважливішою причиною чого є відсутність фахівців за жанрами мистецтва, що особливо помітно в сільській місцевості. Скоротилися музичні (оркестрові) колективи – на 12, театральні – на 22, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва на 55 одиниць. До позитивних результатів слід віднести зростання кількості народних і зразкових колективів, яких налічувалося вже 322 одиниці. У рамках реалізації Державної програми розвитку і функціонування української мови область отримала 216 тис. нових книг українською мовою на загальну суму близько 6 млн. грн., які розподілені між бібліотеками області, але зберігається проблема їх доставки в міста й, особливо, райони області.

Одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері культури залишається збереження культурної спадщини. У Донецькій області розташовано понад 10 тис. таких об’єктів, з яких 31 пам’ятник монументального мистецтва, 2007 пам’ятників історії, 148 пам’ятників архітектури, інші – археологічні об’єкти. За статистичними даними на початок 2009 року укладено 1429 охоронних договорів на памятники історії, за 2007-2008 роки паспортизовано 830 археологічних обєктів. З 2008 року розпочалося укладання охоронних договорів з суміжними або фактичними користувачами земель археологічних об’єктів. Однак ця робота проводилася далеко не усіма містами й районами області, зокрема відзначалася бездіяльність у містах Красноармійську, Димитрові, Торезі, Новогродівці, Шахтарську, у Старобешівському, Новоазовському, Красноармійському районах.

Складовою частиною культурної спадщини є музейні зібрання. На початок 2009 року в області існувало 24 музеї комунальної власності й 130 громадських музеїв. За 2008 рік основні фонди музеїв поповнилися на 12,2тис. предметів  і склали 380,5 тис. одиниць зберігання. Протягом 2008 року було створено 491 виставку, продовжувалася робота над удосконаленням існуючих експозиційних залів, активна видавнича діяльність музеїв.

Завдяки зусиллям органів місцевого самоврядування в області збережено мережу шкіл естетичного виховання, яка налічує 100 спеціалізованих початкових мистецьких навчальних закладів. Навчальний процес забезпечували 3213 викладачів, загальна чисельність учнів складала 27718 осіб. Згідно зі Законом України «Про позашкільну освіту» 10 % учнів навчалися безоплатно [1]. У шести містах і шести районах області були встановлені пятдесятивідсоткові пільги з оплати за навчання й кількість учнів за цими пільгами становила 0,8 % від загального контингенту. У 2008 році лауреатами та дипломантами конкурсів і фестивалів різних рівнів стали 1360 учнів, викладачів і творчих колективів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів області, з них близько 400 – переможцями міжнародних і всеукраїнських конкурсів і фестивалів. З метою матеріальної підтримки учнівської молоді рішенням Донецької обласної ради встановлено 10 щорічних стипендій обдарованим учням шкіл естетичного виховання.

В області 7 вищих навчальних закладів культури і мистецтва І рівня акредитації, у яких здійснюється підготовка молодших спеціалістів за сьома спеціальностями. У двох таких навчальних закладах існує заочна форма навчання. Створено навчально-науковий комплекс «Донецьке музичне училище – Донецька державна музична академія ім. С.С. Прокоф’єва», а кінотехнікум увійшов до навчальних комплексів з Київським національним технічним університетом «КПІ», Харківським національним технічним університетом «ХПІ», Харківським національним університетом радіоелектроніки, що дозволяє випускникам кінотехнікуму вступати  на 3-й курс вказаних ВНЗ за співбесідою й отримувати повну вищу освіту.

Вивчення сучасних теоретико-методологічних підходів до дослідження розвитку соціокультурних процесів показало, що більшість вітчизняних і зарубіжних науковців виділяють духовну сферу як основу цивілізаційного розвитку суспільства, фактор формування духовної зрілості, компетенції, соціальної активності особистості. Зокрема, С. Кіндзерський зазначає, що акцент має робитися саме на духовній сфері, оскільки вона пов’язана з формуванням особистості, з розумовою діяльністю, проявом певних поглядів та позицій, що породжені життям та обумовлені історичним досвідом [3].

Результати аналізу впливу діяльності об’єктів галузі культури на соціально-культурні процеси в країні й регіоні та методичних проблем створення такого впливу дозволяють зробити висновок про відсутність цілісної сучасної концепції державного регулювання соціокультурних процесів на основі управління діяльністю системою закладів культури. Сфера соціально-культурної діяльності сьогодні набула самостійності й перетворилася на найважливіший елемент сукупної соціальної діяльності, функціонування якої спрямовано на формування й задоволення специфічної групи людських потреб [2]. Тим самим соціально-культурна діяльність у сучасному світі набула рис соціально-культурного виробництва, розподілення, обміну й споживання. Сфера культури як соціальний інститут, тобто особлива галузь соціального виробництва має координувати діяльність своїх суб’єктів на забезпечення задоволення культурних потреб як певних соціальних груп, так і окремих індивідів. Окремі види потреб стають настільки актуальними, що мотивують людину особливо активно відшукувати шляхи й способи їх задоволення. А цьому аспекті заклади культури – особливого роду соціальні інститути, які покликані забезпечити й гарантувати певні умови для розвитку й максимального вдосконалення духовних ідеалів, життєво необхідних даному виду соціуму. Тому основним мотивом їх діяльності виступають культурні потреби людини.

 

Література:

 

1.       Закон України «Про позашкільну освіту» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1841-14

2.       Доповідь «Про підсумки роботи галузі культури і туризму у 2008 році та пріоритетні напрямки діяльності на 2009 рік». [Текст]. -  Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації.– Донецьк, 2009. – 10 с.

3.       Кіндзерський С.А. Державне управління у гуманітарній сфері регіону України [Текст]: Автореф.дис. … канд. з держ. упр.: 25.00.02 / С.А. Кіндзерський. – К., 2006. – 20 с.