Экономические науки/15.Государственное регулирование экономики
Воробйова А.І.
Науковий керівник, асистент
Сусіденко
Ю.В
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ
Проблема появи
державного боргу в Україні та його впливу на національну економіку залишається
однією із найактуальніших. Адже існування державного боргу може підірвати економічне зростання країни і негативно впливати на її фінансове
становище. Але необхідність у додаткових коштах, необхідних для покриття
бюджетного дефіциту вимушує уряд звертатись до додаткових джерел фінансування.
Ставлення науковців до боргів держави було і залишається неоднозначним.
Досить велика кількість дослідників присвятили багато наукових праць проблемі
державного боргу як негативному явищу. Так,
А. Сміт наголошував у своїх працях , що зростання державного боргу може
спричинити банкрутство держави як позичальника; Ж.Б. Сей порівнював державний
борг із зброєю, якою держава повинна користуватися тільки у крайньому разі;
Т.Р. Мальтус зазначав, що великий державний борг – це ракова пухлина, яка
роздирає життя народу і його добробут. Дослідженням економічної природи та сутності державного боргу, аналізу тенденцій
його розвитку була присвячена велика низка наукових праць таких вітчизняних
науковців: Кондрат І.Ю., Крикунова В.М.,
Данелюк К.М., Пасько О.В., Ярошевич Н.Б.
Метою статті є з’ясування сутності
державного боргу та його впливу на економіку України.
Згідно з Бюджетним
кодексом України державний борг – це загальна сума заборгованості держави, яка
складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави,
включаючи боргові зобов’язання держави,
що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на підставі
законодавства або договору [1, с.2].
Трансформаційні
перетворення в Україні розпочались на тлі глибоких макроекономічних
диспропорцій. Їх прояв, тією чи іншою мірою, посилився у ході становлення
перехідної економіки. Внутрішня й зовнішня макроекономічна та інституціональна
розбалансованість макросистеми спричинила дефіцит бюджету і платіжного балансу
та швидкий розвиток державного боргу [6,с.267].
Наявність державного
боргу, його розміри, розміщення і методи погашення прямо чи опосередковано
впливають майже на всі сторони економічного життя держави, такі як: дефіцит
державного бюджету, розмір грошової маси в обігу, що визначає темпи інфляції,
звуження чи розширення сукупного попиту і пропозиції та інші. Це робить
державний борг не просто засобом залучення коштів для фінансування державних
потреб, але й важливим інструментом фінансової політики держави, невірне
використання якого може призвести до істотних ускладнень, чи навіть до
фінансової кризи [6, с.267].
Структурно державний
борг України складається із зовнішнього( боргові зобов’язання держави перед
нерезидентами щодо повернення позичених коштів та відсотків за ними) і
внутрішнього(боргові зобов’язання уряду України у грошовій формі). У валютній структурі державного боргу країни
найбільшу частку займає українська гривня, в якій номінований майже весь
внутрішній державний борг. Зовнішній державний борг номінований переважно у
доларах США та СПЗ. Незначну частку в структурі боргу займає євро та японська
єна. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60%
фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України [5].
Державний борг є
важливим макроекономічним важелем регулювання економіки держави, дає змогу
здійснити обрану економічну стратегію, залучити кошти для вирішення важливих
економічних питань та реалізації проектів. Водночас накопичення державного
боргу має й негативну сторону, адже значна величина цього показника збільшує
витрати на обслуговування державного боргу, знижує фінансову стійкість та
загрожує економічній безпеці держави. Величина державного
боргу України протягом 2005-2010 рр. постійно зростала. За останні три роки в
умовах фінансової кризи темпи зростання державного боргу значно збільшились.
Така ситуація негативно впливає на стан економічної безпеки України, оскільки
зростає навантаження на державний бюджет через збільшення виплат на
обслуговування державного боргу [3, с.210]. Зовнішні
позики забирають частину майбутніх прибутків держави, посилюються позиції
кредитора та послаблюється фінансова система держави. Позики отримують
більшість країн світу, проте визначальним є ефективне використання кредитних
ресурсів. В Україні відсутнє стратегічне використання залучених коштів,
державне стратегічне бачення розвитку національної економіки. Простежується
критична ситуація швидкого зростання державного боргу. Основною причиною
стрімкого приросту величини прямого державного боргу України є щорічне
зростання дефіциту державного бюджету України. Своєю чергою збільшення
державного боргу України через зростання витрат на його обслуговування
спричиняє приріст дефіциту державного бюджету.
Із 2009 р. державний
борг знаходиться близько свого критичного рівня. У 2013 р. очікується його
подальше зростання до 38, 5% від ВВП. Станом на 31 травня 2011 р. державний
борг України становив 460575646, 54
тис. грн.
Якщо порівнювати прогнозне значення з плановим
показником, то відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет України на
2013 рік» граничний обсяг державних запозичень у 2013 р. повинен складати
483,03 млрд. грн. [2], що на 12,41 млрд. грн. більше за прогнозне значення.
Наслідки зростання
боргу – втрата економічної незалежності, вилучення з фінансового ринку коштів
(ріст внутрішнього боргу), які б могли бути використані на розвиток реального
сектору, зменшення конкурентоспроможності на внутрішніх і зовнішніх ринках,
спад рівня життя населення [4].
Для забезпечення
економічної безпеки країни та розвитку економіки необхідно змінювати парадигму
управління, створювати стратегічне державне бачення стійкого зростання,
критерії використання запозичень і їх повернення, ефективне використання коштів
в реальному секторі, що відрізнятиметься від теперішнього споживчого використання
запозичень.
Обсяг державного боргу України щороку
зростає, що спричинено здебільшого зростанням дефіциту державного бюджету
України. За незмінної боргової політики Україні загрожуватиме боргова криза.
Відповідно до
здійсненого прогнозу відношення державного боргу України до ВВП перетне
критичну межу в 2013 р. і у 2015 р. досягне 82,91 %. Такий прогноз свідчить про
виникнення загроз економічній безпеці України за незмінної бюджетної та
боргової політики держави [3, с.215].
Отже, державний борг
України є неприйнятним у розвинутому економічному середовищі, оскільки за таких
умов неможливими є процеси не тільки розширеного, але й простого відтворення.
Тому, проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження
науковців у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового
менеджменту, господарського права. Для вирішення проблем
накопичення державного боргу України та подолання негативних тенденцій боргової
ситуації потрібно насамперед скоротити обсяги дефіциту державного бюджету
України, що і є основною причиною зростання державного боргу.
Література:
1. Бюджетний Кодекс України: Верховна
Рада України; Кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI (із змінами і
доповненнями). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Закон
України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»: Верховна Рада України;
Закон від 06.12.2012 № 5515-VI [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
3. Кондрат І.Ю.
Прогнозування показників державного боргу як фактора економічної безпеки
України/ Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.9. – С.210-216.
4. Поливана М.А. Аналіз стану державного
боргу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 11_EISN_2010/ Economics/61546.doc.htm
5. Руденко В.В.,
Дмитришина Л.І. Історичні аспекти формування державного боргу в
Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rusnauka.com/34_NIEK_2010/Economics/74940.doc.htm.
6. Ярошевич Н.Б. Управління
державним боргом: зарубіжний досвід та українська реальність / Науковий вісник.
– 2009. – вип. 17. – С. 266-271.