Экономические науки/ 16. Макроэкономика

Канд. екон. наук, доц. Павлюк Т.І., Студентка Дмітрієва Т.І.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Вінниця

Інвестиції як фактор економічного зростання України

Залучення інвестиційних ресурсів в економіку країни, шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату, має вагоме практичне значення. У сучасних умовах інвестиції виступають важливою формою здійснення структурної перебудови національної економіки, забезпечують технологічний прогрес, підвищують показники господарської діяльності, сприяють зростанню науково-технічного потенціалу та стимулюють економічний розвиток країни, даючи змогу здійснювати структурну перебудову і модернізацію господарства на мікро- та макрорівні. Спрямовані на економічне зростання України суттєві – технологічні зрушення передбачають потужне фінансове забезпечення. Тому інвестиції виступають одним із факторів зростання потенціалу економіки України, зокрема в умовах сучасного економічного простору.

Питаннями економічного зростання та інвестиційного забезпечення з різних сторін розглядали багато вітчизняних учених. Значну увагу значенню інвестиційних процесів для економічного розвитку країни приділяли такі вчені, як Бойко Є. І., Шиян Д. В., Борщевський В. В., Данилишин Б.М., Долішній М. І., Лукінов І. І., Макогон Ю. В., Попов В., Попова В., Гаврилюк О. В., Пила В. І., Ніколаєнко С. М. та ін. Однак недостатньо розробленими у методологічному плані залишаються питання формування чинників економічного зростання. Незважаючи на проведення глибоких і обґрунтованих досліджень з інвестиційної тематики, велике значення для економіки України має вивчення кола проблем щодо впливу іноземних інвестицій на національну економіку. Тобто, не тільки дослідження загальних проблем інвестування, а й іноземного інвестування, в залежності від економічного становища кожного суб’єкту інвестування, дасть змогу вирішити усі проблеми щодо економічного зростання країни.

Основною метою дослідження є систематизація та аналіз різних підходів до визначення сутності та впливу інвестиційного процесу, як важливого чинника розвитку країни та як основного фактора економічного зростання. Отримати загальні положення про основні чинники, що впливають на інвестиційну діяльність.

Незважаючи на чималу кількість наукових праць в сфері інвестування в економіку, комплексного визначення поняття «інвестицій» в економіку не зроблено. Найбільш суттєвим визначенням є, видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу задля отримання прибутку, що, як правило, сприяє економічному зростанню, спричиняє структурні зміни в економіці, збільшуючи частку іноземного капіталу в країні .

Вчені, до наукових праць яких я зверталась, визначають, що на загальнодержавному рівні характер економічного зростання відображає динаміку показника чистих інвестицій. Залежно від того, як і скільки надходять інвестиції можна сказати, що виробничий потенціал покращується чи навпаки погіршується, або ж залишається незмінним при нульових інвестиціях. Також враховуючи інвестиційний процес, за яким інвестор вибирає об’єкт та обсяг інвестування можна вказати, яка галузь народного господарства найбільше потребує інвестиційних вкладень для подальшого розвитку.

Важливим твердженням є те, що інвестиційний процес полягає і в прирості вкладеного капіталу, але деякі автори вважають, що інвестиційний процес – це механізм передачі засобів від того, хто має вільні кошти, тому, хто хоче отримати ці кошти для покращення становища на ринку, тобто суб’єкти вкладають власні надлишкові кошти в товари різних видів, задля подальшого отримання відсотка.

За традиційним підходом поняття товару, в який вкладаються інвестиції, з’ясовується із засобом виробництва, а категорія інвестиції розглядається як поняття, тотожне капітальним вкладенням, варто зазначити, що інвестиційний процес включає всю сукупність різних видів і форм вкладень фінансових коштів з метою отримання доходу через деякий час.

Економічне зростання обумовлюють значні обсяги інвестицій , що має велике відображення у ситуації з Японією, у якій стрімке економічне піднесення сталося завдяки великим інвестиціям. Швидкі темпи нарощування інвестицій, які обумовили будівельний бум та технічну модернізацію виробництва, щорічно забезпечувалося 2, 1 % економічного зростання. Такий допоміжний чинник перебудови економіки був притаманний і для постсоціалістичних країн.

Для збереження позитивних тенденцій динаміки економічного розвитку, забезпечення стабільності промислового виробництва, зміцнення економічного потенціалу країни і забезпечення тенденцій його зростання необхідно збільшити зацікавленість інвесторів, збільшити приток інвестицій за рахунок рентабельного використання вкладень. Тільки структурна переорієнтація інвестицій дає можливість безболісно зменшити частину фонду накопичення в складі національного прибутку, збалансувати економіку, досягнути більш високого життєвого рівня населення. Важливо також налагодити ефективний механізм інвестування науково-технічного прогресу, щоб забезпечити високий рівень розвитку держави в цілому.

В умовах трансформації України до ринкових відносин особливої уваги потребують інвестиції як одні з головних елементів державної економічної політики в цілому. Без надійних капіталовкладень неможливо забезпечити створення і впровадження новітніх технологій, систем сучасної організації та управління товаровиробництвом і збутом продукції, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо [1].

Зростання обсягів інвестицій сприяє розвитку виробництва. За активної інвестиційної діяльності має місце економічне піднесення. Розміри і структура інвестицій, темпи їх здійснення є визначальними у процесах технічного і технологічного оновлення та забезпечує технологічну безпеку держави і стратегічний успіх розвитку економіки в цілому

Незважаючи на необхідність інвестиційних вкладень в економіку держави, в сучасних умовах очікувати великого припливу капіталу в Україну не доводиться, тому що інвестиційний клімат залишається несприятливим. Головною причиною загального падіння обсягів капітальних вкладень є збитковість більшості українських підприємств; несприятливість для них умов отримання кредитів та інвестиційна непривабливість для іноземного інвестора. Перешкодами на шляху залучення інвестицій в українську економіку також є: нечітка державна правова система; мінливість економічного середовища; корупція; низький рівень доходів громадян; проблеми виходу на внутрішній та зовнішній ринки; великий податковий тягар та інші.

Негативним фактом є збереження тенденції інвестування у проекти, що приносять швидкий прибуток. Оскільки головним мотивом здійснення інвестиційної діяльності, в тому числі іноземної, є отримання прибутку, іноземні інвестори не поспішають вкладати гроші у розвиток української економіки, її реорганізацію, вдосконалення управлінських процесів. Крім того, ризик ведення бізнесу залишається досить високим через політичну та економічну нестабільність. Тому інвестор прагне якомога швидше вивести свій прибуток з країни [2].

Виражаючи інвестиційну діяльність зі всіх сторін, слід звернути увагу, на частку інвестицій в основний капітал України за 2000 – 2012 роки, де характерний спад інвестицій, що має відображення на рисунку 1.

Рис.1 Динаміка обсягів інвестицій в основний капітал України, млрд. грн.

Як видно з рис. 1 найкраща ситуація склалася у 2008 р., коли в основний капітал було вкладено 233,1 млрд. грн., але й тоді ця сума була нижче за необхідну на 86,9 млрд. грн. Внаслідок кризових явищ в економіці в 2009 – 2011 рр. інвестиції зазнали катастрофічного спаду і не покривали навіть половини з необхідного обсягу. В період з 2002 по 2009 рр. частка інвестицій в основний капітал не перевищувала 64%. Це зумовлено тим, що при всіх перевагах використання інвестицій їх обсяг є недостатнім для забезпечення сталого розвитку [5].

Сучасний стан характеризується : у першому півріччі 2013 року, за даними Держкомстату, в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2,6 мільярда доларів. Обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій на 1 липня 2013 року становив 55,3 мільярда доларів, що лише на 0,4 відсотка більше обсягу, який був на початку 2013 року .

Можна виділити основні позитивні аспекти процесу інвестування для економічного зростання України [1]:

- підвищення політичної довіри країні, встановлення політичних зв’язків;

- підвищення рівня добробуту та соціальної захищеності громадян за рахунок розвитку суспільства;

- економічне зростання за рахунок розвитку та інтенсифікації процесів у галузях народного господарства;

- можливість розвитку нормативно – правового поля за світовими стандартами, закладення у законодавство варіантів стикування та взаємодії з міжнародними системами;

- скорочення періоду наукового просування країни у процесі інтеграції інтернаціональних знань для здійснення спільних досліджень, випробувань, винаходів

- зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я населення за рахунок використання новітніх технологій і передового обладнання та техніки;

- можливість отримати нові технології, екологічно безпечні.

Досягти цих чинників самостійно досить важко, тому найочевиднішим шляхом збільшення темпів економічного зростання є збільшення норми національних заощаджень та інвестицій.

Слід зауважити, що до останнього часу зростання ВВП в Україні відбувалось шляхом нарощення обсягів виробництва в традиційних галузях економіки, головним чином обробній промисловості. У той час, коли традиційні чинники економічного зростання, що спираються переважно на мобілізацію ресурсів, нагромаджених за тривалий період спаду в економіці у минулому, практично вичерпалися, а належних структурних змін економічної системи, які стимулювали б інвестиційно-інноваційне відтворення нових ресурсів, не відбувається. Така ситуація є загрозливою в цілому для економічної безпеки держави й істотно підвищує ризики входження національної економіки до стадії економічної стагнації з поступовим переростанням, зважаючи на існуючі інфляційні процеси [3].

Проведення аналізу впливу інфляції на показники ефективності інвестиційних проектів враховує зміни купівельної спроможності грошей внаслідок інфляції та проводить оцінку реальної суми інвестицій з врахуванням зміни купівельної спроможності внаслідок інфляції. .

Дуже мала частка прибутку повторно інвестується в основний капітал. Саме тому значний приріст іноземних інвестицій в Україні не обіцяє масових позитивних зрушень у національній економіці. Адже лише 10 % іноземних інвестицій вкладено в оборотні кошти підприємств або купівлю обладнання. Решта прямих іноземних інвестицій вкладено у галузі економіки зі швидким оборотом капіталу: фінанси, нерухомість, торгівля.

Отже, практичним підтвердженням отриманих результатів є позитивні тенденції впливу іноземних та вітчизняних інвестицій на економічне зростання України. Звичайно, останнім часом інвестиційна діяльність, враховуючи деякі негативні чинники, не має такої великої популярності, як у розвинених країнах, але подолання інвестиційного спаду в Україні можна буде досягти після запуску механізмів зростання виробництва. Підтвердженням цього є світовий досвід подолання інвестиційного спаду, що негативно впливає на економічне зростання.

Література:

1. Калуга І. Деякі аспекти формування національного інвестиційного потенціалу України/ І. Калуга // Підприємництво, господарство та право. - 2010. - №. 11. - С. 66.

2. Курило С.В. Інвестиційна політика, її сутність і роль у сучасних умовах//Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. Науково-виробничий журнал –2009.

3. Рогач О. Міжнародні інвестиції: Підручник. - К.: Либідь, 2009. – 720 с.

4. Сіденко В. Р. Потенціал економічного розвитку України в контексті європейської інтеграції / В. Р. Сіденко // Фінанси України. - 2007. - № 9. - С. 143-150.

5. Державна служба статистики України: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua/

.