Економічні науки/2. Фінанси і банківська справа

Майданик А. Ю. студентка;

Інститут економіки та менеджменту

Східноєвропейський національний університет

імені лесі Українки, Україна

Науковий керівник: к. е. н. Борисюк О. В.

Лізинг в Україні : проблеми та перспективи розвитку

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго-одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [1].

Лізинг — один із найпоширеніших у світовій практиці методів фінансування технічного оснащення та оновлення виробництва, який має давні традиції [3]. У країнах із розвиненою ринковою економікою лізинг становить майже третину інвестицій в основні засоби, а в решті країн із високими показниками росту – від 10 до 15 % (в Україні – лише 1,5 %).

Незважаючи на активний розвиток фінансової системи, ринок лізингових послуг в Україні перебуває на стадії становлення. При цьому активізація лізингових операцій істотно впливає на розширення реального сектору економіки України.

За 2012 рік в Україні було зареєстровано 217 лізингодавців, але фактично з них працюють на ринку лізингових послуг не більше 20.

Україна має досить високий потенціал для розвитку ринку лізингу, але існують деякі проблеми, що стримують цей розвиток, а саме: недостатня обізнаність малого і середнього бізнесу щодо лізингу ;вартість лізингу залишається відносно високою для лізингоотримувача, тому малі і середні підприємства все ще мало використовують переваги лізингу ; недостатня фінансова стійкість лізингодавців; слабкий розвиток інфраструктури ринку; нестабільна економічна ситуація в країні; незацікавленість банків у довгостроковому кредитуванні лізингових угод; залежність вітчизняного лізингового ринку від імпорту; слабка державна підтримка, відсутність податкових пільг; обмеженість довгострокових фінансових ресурсів та їх висока вартість; нестача кваліфікованих фахівців з питань лізингу на рівні учасників лізингових відносин.

Розглянувши проблеми ринку лізингу в Україні, необхідно зазначити і перспективи його розвитку. Для цього доцільно оцінити переваги та недоліки лізингу.

До переваг можна віднести : лізинг використовується у процесі управління поточними активами компанії як вид фінансування, що дає змогу придбавати необхідні основні засоби; класичні лізингові операції передбачають відсутність або невеликий розмір початкового (авансового) платежу та фіксовані розміри наступних лізингових платежів; договір лізингу може передбачати проміжне короткострокове фінансування, як доповнення до основного середньо- або довгострокового фінансування; лізинг більш гнучка порівняно з банківським кредитуванням форма фінансування; оперативний лізинг є механізмом, що допомагає лізингоодержувачу підтримувати належний технічний рівень оснащення свого виробництва; розвинуті лізингові компанії, за рахунок маштабності, мають змогу надавати лізингоодержувачам значно дешевші порівняно з банківським кредитуванням послуги.

Головні недоліки лізингу є наступними : складна організація лізингової угоди через значну кількість учасників; процедура для укладення договору лізингу потребує стати на облік у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що створює деякі незручності; науково-технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим; вартість лізингу є вищою, ніж позики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізингодавця.[6, 2].

Незважаючи на зазначені недоліки, дані, отримані за результатами досліджень, проведених Асоціацією «Українське Об’єднання Лізингодавців», свідчать, що лізинг в Україні у 2011 році почав розвиватися швидше. Найбільшим попитом серед предметів лізингу у 2011 році користувався транспорт (50,1%), сільськогосподарська техніка (14,7%) та комп’ютерна техніка (5,7%).

Більш стрімкому розвитку лізингових послуг в Україні може сприяти використання зарубіжного досвіду. Так, у розвинених країнах стимулюється розвиток лізингу за рахунок зниження податкових платежів, що позитивно впливає на зменшення розмірів платежів за оренду засобів праці порівняно зі ставками за банківськими кредитами.

Лізинг може стати для малих підприємств України засобом модернізації обладнання, оскільки такі підприємства часто не можуть залучити необхідний для розвитку обсяг банківського кредиту через відсутність достатньої кількості заставного майна, яке б задовольняло вимоги комерційного банку до кредитоспроможності. [7].

Таким чином, світовий досвід свідчить, що незважаючи на деякі недоліки, лізинг є одним із ефективних методів інвестування, який дає змогу без різкої фінансової напруги підприємства забезпечити формування матеріально-технічної бази, та найпрогресивніших методів матеріально-технічного забезпечення. Щодо лізингу в Україні, то здійснивши моделювання переваг лізингової угоди щодо позики на основі дисконтованих витрат та розглянувши переваги та недоліки лізингових послуг , можна стверджувати, що за державної підтримки, хоча б на період становлення, лізинг в Україні може стати дієвим інноваційним інструментом модернізації економіки і стати альтернативою банківському кредиту.

Література :

1. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник.-5-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 583 с;

2. Горбатенко О.А. Проблеми та перспективи розвитку лізингових відносин в Україні / О.А. Горбатенко // Фінанси України. – 2012. -№13. – С.123-126;

3. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг [Текст]/ С. В. Науменкова, С. В. Міщенко. - К. : Знання, 2010. - Книга. - 532 с;

4. Рубанов П. М. , Левченко Г.М. Переваги та перспективи лізингових послуг в Україні;

5 . Ярошевич Н.Б. Переваги та недоліки лізингу як виду кредитування засобів виробництва в Україні / Ярошевич Н.Б.// Збірник науково-технічних праць Наукового віснику НЛТУ України. - 2009. - Вип.19.5. - С.241-246.