Кувіла О.О.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Науковий керівник: к.е.н, доцент Галушка Є.О.
Проблема «сірого імпорту» в Україні
Загальновідомо, що митне оподаткування у вигляді тарифів виступає захисним
бар’єром для зовнішніх та внутрішніх загроз, допомагає формувати раціональну
структуру експорту та імпорту в країні, забезпечує надходження до державного
бюджету, завдяки чому держава спроможна захистити свою економіку.
Однією з головних функцій економічної безпеки в цілому і фінансової зокрема
залишається збереження і зміцнення позиції країни у світовій економічній
системі. В сучасних умовах ринкової економіки формуються значні суми коштів від
переміщення товарів через митний кордон країни. Небажання сплачувати
встановленні податки та збори стає причиною застосування так званих «сірих схем»,
що дозволяє ухилитись від вищезгаданих платежів.
Сучасні проблеми контрабанди та її вплив на економічну безпеку держави
досліджують такі науковці, як Ківалов С.В., Блажівська Н.Є., Кормич Б.А.,
Тонєв І.М., Войцещук А.Ю., Пашко П.В., Терещенко С.С., та ін. Проте питання «сірого імпорту», тобто застосування
нелегальних схем при перетині митного кордону країни, що завдає значної шкоди
економіці країни досліджувалось недостатньо.
У статті розглянуто поняття «сірого імпорту товарів», досліджено шляхи
забезпечення надходжень додаткових коштів до державного бюджету внаслідок
покращення ефективності діяльності органів доходів та зборів (ОДЗ).
Контрабанду прийнято
називати «чорним імпортом», а заниження митної вартості товарів, хибне
визначення країни походження товарів та їх кодів достатньо часто називають
«сірим імпортом»
[4, с. 17]. Загалом стверджувати, що існує чітке та
загальноприйняте визначення «сірого імпорту» не можна, але мають місце окремі відповідні
дослідження цього явища.
Митна вартість товару є надзвичайно важливим елементом митно-фіскальних
правовідносин між суб’єктами ЗЕД та державою в особі ОДЗ. Використовуючи різні
методи та підходи до визначення митної вартості товару імпортер, як і держава,
намагаються захищати свої, певною мірою протилежні інтереси стосовно сплати у
більшому чи меншому розмірі податку на додану вартість та ввізного мита [2, с.
92].
Можна виділити кілька основних способів виявлення «сірого імпорту» :
по-перше, коли мають місце непрямі канали поставки, що пов’язані зі створенням
кількох фірм-посередників; по-друге, коли контрактна ціна значно відрізняється
від роздрібних цін аналогічних товарів; по-третє, коли товар відображається в митній
статистиці не під відповідним кодом номенклатури та не під відповідною країною
його походження. Таким чином, можна вважати, що «сірий імпорт» є ввезенням
товарів зі спробою ухилення від оподаткування згідно чинного законодавства, з
обранням більш вигідної ставки податку з метою економії на митних платежах за
рахунок недостовірного декларування.
В Україні на легальне виробництво продукції
легкої промисловості припадає близько 10-20%, на контрафактну продукцію –
близько 20‑25%, «сірий» імпорт, відповідно, займає 60-70% українського
ринку одягу і взуття [1]. Побутова техніка, електроніка та харчові
продукти вітчизняного виробника теж знаходяться у скрутному становищі. Не так
давно ОДЗ активно почали використовувати своє право на проведення постаудит-контролю,
дозволеного новим Митним кодексом України, який дає можливість працівникам ОДЗ перевіряти
митну документацію суб’єктів ЗЕД протягом трьох років після митного оформлення
товарів. І це дало свої результати. За даними Міністерства доходів та зборів за
7 місяців 2013 року службовці провели 690 документальних перевірок. За їх результатами платникам податків були відправлені податкові повідомлення-рішення на 532,5
млн. грн. З них вже надійшло до держбюджету 84,8 млн. грн. Для порівняння,
у 2011 році було порушено 363 кримінальних справи на суму 457 млн. грн.,
до держбюджету надійшло лише 1,8 млн. грн. До суду направлено 126 справ, але
обвинувальні вироки винесені лише по 88 [3].
На перспективу можливі такі методи та механізми по співпраці ОДЗ та
правоохоронних органів та інших державних органів для покращення митного
контролю:
- профілактика правопорушень: постійний моніторинг ринку, проведення
попереджувальних заходів, інформаційно-роз’яснювальна робота в ЗМІ;
- фіксація правопорушень: проведення перевірок контролюючими органами,
вилучення «сумнівної» продукції, з подальшим притягненням порушників до
відповідальності;
- судове переслідування порушників з метою припинення порушень та отримання
компенсації чи відшкодування збитків для правовласника.
Впровадження вищезгаданих механізмів призведе до викриття та ліквідації
тіньових схем по заниженню митної вартості. Адже на кордоні не повинно бути місця
«сірому імпорту». І цьому повинні сприяти зазначені механізми, розробка нових
ІТ-рішень та методів дистанційного контролю. Вдосконалення митного контролю
дозволить забезпечити головні функції країни, зберегти та зміцнити її позицію у
світовій економіці.
Література:
1.
Бутусов
Ю.Р. В Україні 60-70% одягу і взуття - контрабанда і сірий імпорт [Електронний
ресурс] // газета: Дзеркало тижня. – 2013. – №34. – Режим доступу: URL: http://gazeta.dt.ua/archives/935
2. Войцещук А.Д. Митна вартість як інструмент захисту економічної безпеки
держави / А.Д. Войцещук // Економіка та держава. – 2009. – №1. – С.92.
3. Митний пост-аудит збільшив перерахування до Держбюджету в 4,2 раза [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://minrd.gov.ua/media-tsentr/regionalni-novini/97458.html
4. Тонєв І.М. Теоретичні засади поняття митної вартості / І.М. Тонєв //
Формування ринкових відносин в Україні. – 2006.– № 11 (66). – С. 17.