Экономические науки / 2.Внешнеэкономическая деятельность

Миронюк К. М., Костецький В. С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Удосконалення економічного механізму господарської діяльності на підприємстві

В умовах зростаючої конкуренції та нестабільного економічного середовища суттєву роль набуває удосконалення економічного механізму господарської діяльності на підприємстві, підвищення ефективності управління діяльністю підприємства.

Метою даної статті є здійснення аналізу ефективності проведення експортних операцій підприємствами. Аналіз проводитиметься методом декомпозиції. Розглянемо експортні операції, як сукупність конкретних дій, які інтегруються в єдину цілісність для досягнення результату. В даному випадку результатом виступає ефективність операцій з експорту.

Якщо враховувати систематичну політичну нестабільність, неврегульованість законодавчої бази, кризу ринкових реформ, відсутність рівності прав, зобов’язань та відповідальності між підприємницькими структурами різних форм власності, наявність корупційних схем, що суттєво впливають на поведінку підприємців, то особливо актуальним стає питання про ефективність експортних операцій, а в подальшому банкрутства підприємства.
Економічна криза підприємства – це незапланований і не бажаний, обмежений за часом процес, що у стані істотно перешкодити або навіть зробити неможливим функціонування підприємства. Від основних концептуальних цілей, що знаходяться під загрозою підприємства і розмір цієї загрози визначає силу кризи.

Наслідки кризи можуть привести до різних змін чи м’якого тривалого і послідовного виходу. І після кризові зміни в розвитку підприємства бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними і необоротними. Причому вони можуть носити як позитивний, так і негативний характер як для самого підприємства, так і для навколишніх. Тому керівництву необхідно вкрай відповідально підходити до прийняття рішень антикризового характеру. [1]

Різні наслідки кризи визначаються не тільки її характером, але й антикризовим управлінням, що може чи пом’якшувати кризу, чи загострювати її. Можливості управління в цьому відношенні залежать від мети, професіоналізму, мистецтва управління, характеру мотивації, розуміння причин і насідків, відповідальності. [2]

Проблеми щодо удосконалення експортних операцій досліджувалися такими вченими-економістами, як: Янковський Е.А., Островський Л.Е., Казанцев С.К., Макогон Ю.В., Кравченко В.А., Кравцова В.В, Мамутов В.К., Чувпило О.О.,  Новицький В.Е. та інші. Казанцев С.К. стверджує, що найкращим способом удосконалення експортних операцій є страхування від валютних ризиків, адже саме цей фактор спричиняє значні фінансові втрати. Правильно встановлені умови страхування можуть поліпшити загальний стан проведення зовнішньоекономічних операцій [3].

Однак окремі аспекти залишаються невизначеними, потребують подальших наукових досліджень і розробок спрямованих на їх удосконалення. В умовах економічної кризи необхідно вживати всі можливі способи щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності. Дуже важливо організувати цю діяльність таким чином, щоб вона була якісною та приносила прибутки. В період фінансової кризи необхідно розуміти всю проблематику здійснення експортних операцій. Більшість господарюючих суб’єктів втратили можливості вступати в зовнішньоекономічні відносини. Ефективність організації експортних операцій значним чином пов’язані з ефективністю функціонування підприємства в цілому.

Удосконалення організації експортних операцій необхідно починати з:

1) правильного підбору менеджера з продаж, так як від його кваліфікації залежить правильна організація експортних операцій.

Гарний фахівець знає своїх людей, їх сильні та слабкі сторони. Він також розуміє динаміку галузі, потреби клієнтів, поточні економічні тенденції і конкуренцію. Хороший менеджер відділу продажів - це хороший HR-manager. Саме він відбирає і розвиває високоефективну команду. Висококваліфікований фахівець повинен вміти досягти цілей чужими руками. Менеджери з продаж повинні мати спеціальні знання і володіти здатністю використовувати їх у повсякденній роботі з управління торгівельною діяльністю. Вимоги до їх професійної компетенції можна умовно розділити на дві групи. Першу складають знання та вміння виконувати професійну роботу в управлінні, що вміщують:

- навики прийняття рішень в ситуаціях, для яких характерні висока динамічність і невизначеність;

- інформованість з питань розвитку галузі, в якій працює підприємство: конкурентності, динаміки попиту на продукцію;

- вміння використовувати сучасну інформаційну технологію, засоби комунікації та зв’язку.

Друга група вимог пов’язана зі здатністю менеджерів з продаж працювати з людьми. Менеджери повинні мати особисті якості, які підсилюють довіру та повагу з боку інших. До цієї групи входять:

- високе почуття обов’язку і відданість справі;

- чесність у відносинах з людьми і довіра до партнерів;

- вміння чітко висловлювати свої думки і переконувати.

Отже, бачимо, що від кваліфікації менеджера з продаж, в обов’язки якого буде входити організація експортних операцій може значно залежати ефективність самих операцій.

2) правильного вибору маркетингової політики.

При здійсненні експортних операцій потрібно чітко окреслити маркетингову політику і дотримуватися її. Головним параметром є визначення ціни. Як економічний інструмент ринкової економіки ціна суттєво впливає на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств, створюючи умови для забезпечення їх фінансової сталості та економічної незалежності. Саме ціна акумулює в собі рівень успіху підприємства, що знаходить своє вираження в обсягах продажів та розмірі прибутку від реалізації продукції.

Переорієнтація на маркетинговий підхід до процесу ціноутворення дає можливість підприємствам з об’єктивних позицій підійти до формування цін на продукцію, чітко визначитися стосовно ефективного напряму цінової політики та забезпечити прибуткову діяльність. Такі ціни орієнтують підприємства на всебічне розкриття їхніх можливостей при реалізації продукції на вітчизняному й зарубіжному ринках.

Спрямованість, структура та більша частина методів маркетингового ціноутворення мають загальний характер, тому вони цілком придатні і для економіки України, для підприємств будь-якої форми власності та будь-яких масштабів господарської діяльності.

Керівники вітчизняних підприємств змушені приймати рішення з ціноутворення в умовах невизначеності наслідків таких рішень. Невизначеність часто пов’язана не стільки з недосконалістю господарського механізму і законодавства, скільки із браком економічних комерційних знань і практичного досвіду. Така ситуація приводить до того, що багато підприємств внаслідок недостатнього аналізу критичних для виживання факторів зовнішнього середовища (поведінка споживачів, способи та методи роботи конкурентів, зміна кон’юнктури ринку, поява нових середовищ, насамперед, до запитів і вимог споживачів товарів тощо) постійно змушені працювати в умовах підвищеного ризику. Таким чином потрібно приділяти значні зусилля правильної маркетингової політики.

3) валютні ризики при експорті

Експорт порівняно з торгівлею на внутрішньому ринку є значно складнішою операцією тому, що експортер піддається валютному ризику через можливу зміну валютного курсу в період між укладенням угоди і здійсненням платежу. Зі зміною валютного курсу змінюється і реальна вартість платежу. І якщо, наприклад, зростає курс валюти платежу до національної валюти, то експортер одержить більшу суму грошей у національній валюті, ніж він планував одержати при укладенні угоди і, навпаки, при зниженні курсу валюти платежу до національної валюти експортер понесе втрати, які можуть бути дуже відчутними. Тому при укладенні експортної угоди підприємству потрібно дуже ретельно підходити до вибору валюти ціни і валюти платежу, а також до вибору курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу (валюта ціни і валюта платежу можуть збігатися або бути різними).

4) правильного підбору агентів з пошуку ринків збуту.

Агент відіграє важливу роль, так як він є тією особою, яка допомагає в пошуку ринку збуту і може звести з підприємство з іншими партнерами для співпраці. При підборі агента потрібно зважати на його професійні якості та досвід роботи в даній сфері. Сьогодні в умовах кризи більшість іноземних підприємств скорочуватимуть об’єми імпорту, тому тільки висококваліфікований фахівець зможе знайти можливості для проникнення на нові ринки здуту та досягти домовленостей. 

5) дослідження  цін на продукцію.

Відомо що існує суперечливість інтересів імпортера та експортера. Експортер зацікавлений продати свій товар за якомога вищими цінами, а імпортер бажає купити за якомога нижчою ціною. Щоб підвищити ефективність експортних операцій необхідно ретельно дослідити ціни на продукцію, які пропонуються іншими експортерами та скоригувати ціну до такого рівня який би задовольнив експортера та імпортера. Також необхідно здійснювати дослідження цін на продукцію, щоб своєчасно відреагувати на зміни. В деяких випадках дохід від експорту може бути значно покращеним. 

6) пошуку шляхів мінімізації витрат на організацію експортних операцій та їх здійснення.

Цей крок являється одним із основних на шляху удосконалення експортних операцій будь-якого господарського суб’єкта. Значна частка витрат відноситься до витрат на організацію експортних операцій. Існують різні шляхи щодо їх мінімізації. Перш за все підприємство може запропонувати здійснення експортних операцій на інших умовах, та зазначити це в договорі, але попередньо необхідно досягти згоди між сторонами. Від встановлених умов, за якими будуть здійснюватися експортні операції залежить які витрати понесе кожна із сторін угоди. Звісно для експортера буде вигідно щоб всі витрати стосовно транспортування, навантаження, розвантаження, розмитнення та витрат на інші формальності понесла імпортуючи сторона. Тому експортер повинен наполягати на умовах які б задовольняли його інтереси та мінімізували витрати на здійснення експортних операцій. [4]

Висновки. При правильній організації експортних операцій можна досягти непоганих фінансових результатів. Головне це правильно організувати зовнішньоекономічну діяльність. Потрібно пам’ятати що існують можливі шляхи удосконалення експортних операцій. Для цього необхідно зважати на всі складові даних операцій. При правильному аналізі та дослідженні окремих факторів можливо розробити такий план дій, який би  в більшій мірі задовольняв підприємство, і сприяв в отриманні кращих прибутків від здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Література:

1. Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ//Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. - №31. – 440 с.

2. Макаренко І.О. Алгоритм антикризового управління підприємством/ І.О Макаренко//Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №3. – С. 104-109.

3. Губіна М. І. Організація експортно-імпортних операцій на підприємстві та шляхи її удосконалення/ М.І Губіна// Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. - №5. – С. 202 – 204.

4. Вівчар О. І. Основні аспекти підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств / Оксана Вівчар // Галицький економічний вісник. – 2009. - №2. – С.24 – 30.