“Экономические науки”/ 2.Внешнеэкономическая деятельность.

Боярчук М. В., к.е.н. Бондарчук Л. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сутність економічної ефективності підприємства при здійсненні ЗЕД

Господарське життя ґрунтується на необхідності задоволення потреб людей у різних економічних благах. Абсолютна більшість цих потреб задовольняється за рахунок виробництва благ. У ринковій економіці, де ці блага продаються і купуються, їх називають товарами та послугами. Закон збільшення потреб означає, що потреби зростають швидше виробництва благ. Це відбувається через те, що економічні потреби безмежні, а виробництво економічних благ обмежено в силу недостачі економічних ресурсів.

Під економічними ресурсами розуміються всі види ресурсів, що використовуються в процесі виробництва товарів і послуг. До них належать природні і трудові ресурси, капітал (як реальний, так і грошовий), підприємницькі здібності, знання. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів утворюють вісь, навколо якої обертається економічне життя.

Ресурси являються взаємозалежними, мобільними і, головне, взаємозамінними (альтернативні), хоча і не повністю. Тому підприємство в умовах обмеженості ресурсів постійно відшукує найбільш раціональну їх комбінацію, використовуючи взаємозамінність. У ринковій економіці кожен з економічних ресурсів являє собою великий ресурсний ринок [1, C. 167].

На базі економічних ресурсів здійснюється виробництво економічних благ. При обмеженості (рідкості) ресурсів доводиться вибирати, які блага виробляти і які для цього є виробничі можливості. При цьому використовується поняття альтернативної вартості (витрат) , яке означає те, від чого доводиться відмовлятися для виробництва бажаного блага.

В діяльності будь-якого підприємства можна виділити дві основних цілі, що, по суті являються головною метою – це отримання прибутку та задоволення потреб споживача. Отримання прибутку можливе лише при перевищенні доходів в порівнянні з витратами. Як економічна категорія дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманий від продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Саме перевищення доходів над витратами і є головним показником того, що підприємство являється економічно ефективним.

Економічний раціоналізм діючих господарюючих суб'єктів (фірм) припускає, що дані суб'єкти повинні в першу чергу визначити вигоди від своїх економічних дій, передбачувані витрати, необхідні для досягнення вигоди, а також зіставити вигоди з витратами. Порівняння результатів і витрат називається ефективністю діяльності .

Економічна ефективність на рівні господарюючого суб'єкта виражається в показнику рентабельності, як співвідношення між отриманими в перебігу року прибутком і використаним капіталом. Цей показник є важливим для оцінки конкурентоспроможності підприємства.

У сучасних умовах поняття ефективності зовнішньоекономічної діяльності має комплексний характер. Воно може виражатися за допомогою різноманітних економічних показників, більшість яких демонструє переваги розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. При цьому слід враховувати, що зовнішньоекономічні зв'язки сприяють забезпеченню оптимальних розмірів виробництва окремих видів товарів, впровадженню світових досягнень в галузі науки і техніки. А також отриманню необхідної сировини і матеріалів, розширенню номенклатури продукції, яка реалізується на внутрішніх ринках тощо. Все це визначає необхідність ретельного узгодження відповідних видів діяльності, забезпечення єдності критеріїв параметрів, використовуваних у відповідності з реальними потребами народного господарства [2, C. 384].

Досить ясно, що завдання підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності підприємства неможливо розглядати ізольовано, у відриві від таких важливих факторів, як модернізація виробничої структури, якість продукції, що випускається, від проблем удосконалення всього господарського механізму, поліпшення різних сторін управління підприємством в цілому.

В умовах широкого розвитку підприємництва правильна, достовірна оцінка роботи підприємства дозволяє підвищити ефективність на підставі дієвості економічних важелів і стимулів. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності зводиться до аналізу двох взаємопов'язаних процесів: вкладення фінансових коштів в операції, тобто витрати; отримання доходів від операції. Слід зазначити, що залежно від виду зовнішньоекономічних операцій, її масштабу ці процеси можуть відбуватися по-різному: одночасно або по черзі, безперервно або інтервалами, з різною швидкістю та інтенсивністю, формуючи тим самим складні потоки фінансових платежів [3, C. 42].

Безпосередня оцінка ефективності повинна здійснюватися на підставі таких показників, як обсяги експорту продукції, прибуток від зовнішньоекономічної діяльності. Варто відзначити, що крім обсягів експорту, на величину прибутку впливають внутрішні і зовнішні фактори (зміна цін на сировину та кінцеву продукцію, зміна собівартості продукції, її структура, асортимент, якість продукції, поточний курс акцій, ставки податків і митних тарифів) .

Визначення економічної ефективності ставить метою на підставі порівняння можливих варіантів співпраці з зарубіжними партнерами сприяти вдосконаленню структури експорту, оптимізації зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення на цій основі високоприбуткової роботи підприємства. Ефективність є функцією правильної кон’юнктурно-цінової політики підприємства в зовнішньоекономічній діяльності.

Отже, в умовах обмеженості виробничих ресурсів та задоволення безмежних потреб людства вкрай необхідно використовувати ці ресурси ефективно. У найширшому розумінні ефективність - це співвідношення результатів і витрат. Результати економічної діяльності втілюються в продуктах, призначених для задоволення потреб, а витрати пов’язані з використаними ресурсами.

Оптимізація економічної ефективності є стратегічно важливим питанням для будь-якого суб'єкта господарювання, адже, це означає створення найбільш сприятливих умов для досягнення найвищих результатів при найнижчих витратах. Економічна ефективність характеризує результативність діяльності економічних систем.

Література:

1. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств : навч. посіб. для студ. вузів / Г. М. Дроздова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 247 c.

2. Козак Ю. Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств / За ред. Ю. Г. Козака, Н.С. Логвінової, І. Ю. Сіваченка. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 792 с.

3. Пучко І. В. Роль зовнішньоекономічної діяльності в підвищенні конкурентоспроможності підприємства / І. В. Пучко // Наукова конференція «Європейська наука XXI століття» – Тернопільський національний економічний університет, 2011. – C. 39-46