Сидоренко О.О., Солдатенкова Т.В.

 

Харківський торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

 

Бюджет – основний фінансовий план держави

 

Прийняття бюджету в Україні - одна з найбільш актуальних проблем в наш час, у зв'язку з важливістю та значущістю державного бюджету для країни.

Прийняття бюджету в Україні  на поточний рік забезпечує нормальне функціонування: всі області, міста, райони можуть приступити до планування подальшого  року, тобто до прийняття своїх власних бюджетів. Завдання одне -  зробити так, щоб грошей вистачало на все і на зарплату, і на житлово-комунальні послуги, і на ремонти, і на будівництво, і на багато чого іншого. Він має містити пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку країни, збалансовані параметри валютно-курсової та грошово-кредитної політики [1].

Вітчизняні науковці, такі як Федосов В.М., Опарін В.М., Сафонова Л.Д., Огонь Ц.Г., Огородник С.Я., Полозенко Д.В., Юрій С.І. для роз'яснення поняття «бюджетне планування»зводять його до комплексу організаційних заходів, інструменту системи фінансового управління (планування як складова управління); Куценко Т.Ф., Мельник О. Г., Федосов В. М., Опарін В. М., Сафонова Л. Д., Мочерний С. В. - зводять дане поняття до науково обґрунтованого процесу (планування як процес складання планів) [2].

Проте, закон "Про Державний бюджет України" на наступний за звітним роком  інколи  приймається не вчасно. Недостатність законодавчого регулювання спричиняє недофінансування щомісячних видатків, заборону здійснювати капітальні видатки, тобто видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Бюджет можна розглядати як розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої та представницької влади у вигляді закону [3].

Бюджет є економічною (фінансовою) категорією, він виступає в ролі основного фінансового плану держави. У цьому проявляється його правова сутність і значення. Правова характеристика бюджету пов'язана з розглядом його як фінансового плану, що є розписом основного централізованого фонду грошових коштів держави. Правове регламентування бюджету здійснюється в загальних рисах.

Бюджетне планування - це процес розроблення планів формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування, з метою достовірного й достатнього визначення обсягу та джерел формування бюджетних доходів, оптимального розподілу видатків і збалансування бюджету на відповідний період. При цьому організація бюджетного планування передбачає проходження трьох стадій: складання, розгляд і затвердження бюджетів. Тому суб'єктами бюджетного планування є всі установи й організації в особі їхніх фахівців, задіяні в бюджетному процесі на цих стадіях, а саме:

- законодавчі органи влади - Верховна Рада України, яка після розгляду законопроекту про державний бюджет ухвалює його;

- органи виконавчої влади, відповідальні за розроблення та реалізацію державної політики, якими є Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України;

- органи державного фінансового контролю - Рахункова палата та Державна фінансова інспекція України, які здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів;

- розпорядники бюджетних коштів - беруть участь у підготовці пропозицій до проекту бюджету на наступні періоди;

- громадськість (громадські організації, засоби масової інформації та громадяни), яка бере участь у публічних заходах з обговорення бюджетної політики і може впливати на формування пропозицій із бюджетних питань для органів державної влади [2].

Розглядаючи призначення бюджету слід звернути її увагу на  аспекти, які передбачають виконання наступних функцій:

— розподільної — держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю, тобто перерозподілити між міністерствами, відомствами, блоками галузей, територіями. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється у суспільстві;

 — контрольної — суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл.

Бюджет функціонує як отримання доходів, тобто формування фінансової бази діяльності держави, та розпису видатків, тобто забезпечення економічних і соціальних потреб усіх членів суспільства [3].

Прийняття Державного бюджету України є одним із найскладніших питань серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Складність збільшується щорічною необхідністю прийняття закону про державний бюджет, тобто щорічним здійсненням законодавчої процедури [4].

На сьогодні державним органам необхідно розробити таку політику, яка б сприяла вчасному прийняттю бюджету на наступний рік. Подальші наукові розробки в цьому напрямі мають значні перспективи, адже державний бюджет повинні розробляти постійно, тобто з року в рік.

Література:

1.                 Новини Кабміну - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.yurist-online.com/

2.                 Федосов В.М. Бюджетна система: підручник /Знання, 2012.

3.                 Чала Н.Д.  Бюджетна система: навч. посіб./ Н.Д. Чала, Л.В. Лазоренко. – К.: Знання, 2010 .

4.                 Мацелик М.О.Фінансове право: навч. посіб./ М.О.Мацелик,

Т.О. Мацелик, В.А.Пригоцький. - К.: Знання, 2011.