Сидоренко О. О., Рєзнік А. С.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ІНФЛЯЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

Інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за межі країни, ослабляє національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства – від бідніших шарів суспільства до багатших. У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Проте вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і достатньо широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів. Останніми роками в США, Японії, країнах Західної Європи переважає тенденція уповільнення темпів інфляції. На відміну від Заходу, в Україні, що здійснює перетворення господарського механізму інфляційний процес розгортається, як правило в зростаючих масштабах. Цінова нестабільність економічно і психологічно вимотує більшість людей, створює величезну соціальну напруженість в суспільстві підсилюючи тим самим його соціальне розшарування.

Теоретико-методологічні засади інфляції, її динаміку досліджували такі вчені як: Стенлі Л.Брю, С.Фішер, Маркс К., Ф. Енгельс, Р. Шмалензі, Дж. Кейнс, С. Бриттам,  Д. Ріккардо, М. Фрідмен, та інші. Фундаментальні теоретичні та методичні основи дослідження інфляційних процесів одержали подальший розвиток у дослідженнях багатьох видатних вітчизняних науковців, але особливо слід відзначити таких як: А.Гальчинський, П. Єщенко, Ковальчук Т., Коваль М.,  Кораблін С.  та інші.

 Тривалий час вважали, що причиною високих темпів інфляції в Україні є дефіцит державного бюджету, який фінансується за рахунок збільшення обсягів грошової маси. Однак у після кризовий період, попри скорочення дефіциту бюджету, в українській економіці збереглися доволі високі темпи інфляції, які, зазвичай, визначаються двозначним показником. Нині очевидно, що її рівень визначають і немонетарні чинники, такі як інфляція витрат (зокрема, зростання цін на енергоносії), структурні особливості економіки (дисбаланс видів господарської діяльності, деформована структура економіки), інфляційні очікування. Девальвація національної валют тощо. Все це свідчить про те, що проблема інфляції є складною і багатогранною[1].                    

Україна знаходиться на етапі циклічного уповільнення економічного розвитку. За цих умов зростання  цін особливо небезпечне.

При боротьбі з інфляцією необхідно, в першу чергу, звернути увагу на ключові елементи цінового росту. У вересні цього року інфляція вже становить 14,4% відносно вересня минулого року.

Висока і нестабільна інфляція є неприйнятною для економіки, оскільки:

·          по-перше, унеможливлюється забезпечення високої довгострокової економічної динаміки, адже нестабільна, висока, а тим більше зростаюча інфляція разом із недосконалим законодавством спричиняє невизначеність з боку всіх учасників економічного процесу щодо прийняття рішень (передусім про кредитування та інвестування на тривалу перспективу);

·          по-друге, висока і особливо стрибкоподібна інфляція не дає змоги знижувати рівень відсоткових ставок комерційних банків. Внаслідок цього підвищується вартість грошових  ресурсів, виникають додаткові витрати бюджету на обслуговування боргу, зростають валютні ризики для економіки;

·          по-третє, інфляція призводить до загрози втрати цінової конкурентоспроможності держави;

·          по-четверте, висока інфляція несправедлива з соціальної точки зору, оскільки є додатковим податком для найбідніших людей, які найменш захищені від знецінення  національної валюти [2].

Серед основних факторів, що спричинили інфляцію в Україні, починаючи з 1991 р. необхідно зазначити наступне:

·     політичні трансформації 1991-1992 рр., що фактично спровокували різкий економічний спад;

·     розбалансованість економічної системи, надмірна частка базових галузей, низька частка галузей, що працюють безпосередньо на споживача;

·     значна залежність української економічної системи від зовнішнього постачання, зокрема енергоносіїв, і як наслідок величезні втрати від росту цін на імпортні (в основному російські) енергоносії у 1991р.;

·     надлишкова емісія НБУ, що викликала «інфляційний розрив», загострення економічної ситуації та гіперінфляцію, пік якої припадає на 1993р.;

·     некоректна грошово-кредитна політика з боку держави;

·     надмірна долоризація економіки, коли паралельно з національною валютою функціонує інша (долар);

·     затягування грошової реформи, що умовно розтягнулася на 5 років (1992-1996рр.) та включає в себе три основні етапи: введення купоно-карбованців в готівковий обіг (січень 1992р.), введення купоно-карбованців в безготівковий обіг (листопад 1992р.), введення єдиної національної валюти - гривні в загальний обіг (вересень 1996р.) [3].

Основні методи боротьби з інфляцією в Україні:

·       не розраховувати при рішенні цієї проблеми виключно на монетарні методи. Хоча,

дійсно, необхідно поступово переходити до політики інфляційного таргетування, яка є певним каталізатором позитивних змін в економіці;

·       не допускати домінування в структурі інфляційного зростання збільшення цін на

продукти харчування та послуги ЖКГ, оскільки це свідчить про необхідність проведення першочергових реформ саме в цих секторах [2].

Отже, важливу роль в стабілізації економічної ситуації та приборканні інфляційних процесів в економіках перехідного періоду відіграє держава. Серед основних стабілізуючих заходів мають бути: регулювання системи оподаткування (зниження податків і стимулювання виробництва); розвиток ринку цінних паперів; обмеження бартерних операцій; запровадження комерційних платіжних інструментів (чеки, векселя); виплата заборгованостей по зарплатам. 

 Саме від реалізації цих та інших заходів залежить успішний розвиток тієї чи іншої країни та її інтеграції в світове суспільство в якості рівноправного члена.

Література:

1. Береславська О. Особливості впливу валютного курсу на внутрішні ціни в Україні // Вісник НБУ. - 2007. – № 3. – С. 9-13;

2. Петрик О. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи // Вісник НБУ. - 2007. – №3. -  С. 2-7;

3. Порошенко П. Про причини та наслідки інфляціїї в Україні // Бізнес. -2007. - №44. – С. 24-25.