УДК 336.76(477)

Назарчук В.В. 

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Фондовий ринок України перебуває в стадії формування. Останнім часом спостерігаться позитивні тенденції в його розвитку. Основне завдання сьогодення - створення умов для становлення цілісного, висококваліфікованого, ефективного і справедливого ринку цінних паперів з метою подальшої інтеграції його в світові фондові ринки.

Даний ринок є важливою складовою структури ринкової економіки. В Україні оборот цінних паперів стає однією з основних галузей фінансової сфери, без якої даремно механізм ринкової економіки не здатен функціонувати [3].

Фондовий ринок в Україні нині складається з ринків акцій, облігацій, іпотечних сертифікатів, сертифікатів ФОН, інвестиційних сертифікатів, казначейських зобов'язань України, ощадних та депозитних сертифікатів, векселів та ін. [2].

Постановка проблеми. Фондовий ринок як складова частина фінансового ринку забезпечує акумуляцію та ефективне розміщення заощаджень в економіці, інвестування її пріоритетних галузей та об`єктів. Оздоровлення економіки України значною мірою залежить від становлення та налагодженого функціонування фондового ринку, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.

На даний час фондовий ринок не виконує в повній мірі своїх функцій.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Дослідженням проблем формування, функціонування, розвитку та вдосконалення фондового ринку займались як зарубіжні так і вітчизняні науковці. До вітчизняних учених, що здійснюють аналіз фондового ринку, досліджують теоретичні і практичні питання його розвитку можна віднести: С. Давимука, В. Загорський, А. Задоя, В. Колесник, І. Кривов'язюк, Ю. Лисенков, О.Мендрул, О. Мозговий, В. Оскольський, В. Савченко, М. Самбірський.

Мета статті. Розглянути особливості функціонування фондового ринку України, його основні складові, та дослідити тенденції його подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу. Фондовий ринок як складова фінансового ринку традиційно вва­жається забезпечувальною ланкою всієї фінансової системи держави [1].

Фондовий ринок покликаний виконувати такі завдання:

·        сприяти формуванню єдиного еко­номічного простору країни;

·       допомагати визначати пріоритетні напрями інвестиційного фінансування секторів економіки;

·       стимулювати конкурентоспро­можність одних та обмежувати інших галузей;

·       розподіляти, зменшувати інвес­тиційні ризики;

·       бути носієм ринкової ідеології, що передбачає широку лібералізацію еко­номіки;

·       функціонувати як соціальний інститут, який спроможний забезпечи­ти капіталізацію заощаджень та пере­творити їх на інвестиції [4].

Слід виділити наступні проблеми фондового ринку:

1. Недосконалість конкурентос­проможності фондового ринку, як наслідок  не сприятливої  державної політики щодо його оподаткування .

2. Проблема податкового стиму­лювання розвитку фондового рин­ку потребує звільнення від обкла­дення податком на прибуток під­приємств та податком на додану вартість некомерційних організацій фондового рин­ку; скасування плати  за реєстрацію інформації про новий випуск цінних паперів.             

3. Проблема корпоративного уп­равління ринком полягає в недо­сконалій системі розкриття інфор­мації про вартість цінних паперів та об'єкти інвестування через інстру­менти фондового ринку.

4. Розбудова інфраструктури фондового ринку потребує органі­зації обміну інформацією між орга­нізаційно оформленими ринками, що на сьогодні не досконала. Також виникає необхід­ність запровадження електронного документообігу при укладанні та ви­конанні угод з цінними паперами, прийняття єдиних стандартів та сер­тифікації систем електронного циф­рового підпису та шифрування да­них [1]. Розвиток фондового ринку значною мірою забезпечується формуванням його інфраструктури.

Інфраструктура визначає основний порядок практичних дій учасників ринку й юридичні аспекти оформлення угод. Ринок цінних паперів потребує створення досить об'ємної нормативної бази і, як наслідок, надзвичайно складної інфраструктури. Інфраструк­тура найбільшою мірою відображає особливості самого ринку. У нових умовах не завжди може бути скопійована відома й апробована модель[5].

Як правило, виділяють такі функції інфраструктури ринку капіталу, які можна назвати загальними:

1) забезпечення безперебійного фун­кціонування господарських взаємозв'­язків та взаємодії ринкових суб'єктів.

2) регулююча функція, яка впоряд­ковує взаємодію елементів самої систе­ми.

3) трансакційна функція.

Висновок. Фондовий ринок України, з одного боку, є підсистемою економічної системи і фінансово­го ринку країни, а з іншого - системою економі­чних відносин з приводу випуску розміщення, продажу-купівлі цінних паперів.

На сучасному етапі в Україні сформувався спекулятивний фондовий ринок, який перебуває у сильній залежності від інозем­ного капіталу та зовнішньоекономічної динаміки. Характерними його рисами є висока концентра­ція власності, незначна участь населення в інвес­туванні у фінансові активи [2].

Вітчизняний фондовий ринок вже пройшов кілька складних етапів свого розвитку і потребує розробки його більш ефективної моделі. Сьо­годні фондовий ринок України перебуває в нестандартній ситуації і пе­реживає своєрідну стадію "зламу", якою визначатиметься його май­бутнє[1].

 

Література:

1. М.В. Поплавська. Особливості формування фондового ринку України// Економіка та держава. - 2011. - №2. - с.79-81.

2. О.І. Савицька, А.А. Фурсова. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України// Економіка і регіон. - 2009. - №2. - с.136-139.

3. О.О. Котирло. Шляхи підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України//Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №1. - с.102-105.

4. В. Жупаненко. Сучасне трактування інфраструктури фондового ринку// Ринок цінних паперів України. - 2010. - №3-4. - с.63-73.

5. А.М. Желіхівська. Особливості формування інфраструктури фондового ринку України// Наукові праці НДФІ. - 2009. - с.75-81.