Школьнік А.С.

Наук.керівник Клочковський О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Механізм удосконалення формування доходів місцевих бюджетів

Постановка проблеми. Особливої актуальності в умовах ринкової трансформації української економіки набувають питання оптимального формування доходів місцевих бюджетів та виявлення резервів їх зростання. Діюча система акумулювання доходів бюджетів України характеризується низьким рівнем частки власних доходів місцевих бюджетів, що спричиняє збільшення обсягів міжбюджетних трансфертів. Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, і ні один із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.

Актуальність теми полягає в тому, що доходи місцевих бюджетів відіграють ключову роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів , оскільки вони є основою фінансової бази органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність доходів місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати фінансовий потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів, що розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб населення.

Проблеми формування доходів місцевих бюджетів досліджуються в наукових працях таких вітчизняних науковців , як К. Павлюка, І. Луніної, В. Піхотського, О. Крайник, Т. Міхєєнка, О. Тулай, Є. Жемеренка, М. Кульчицького, С. Слухай, О. Гончаренка, Н. Здерка та ін. Резервам збільшення доходної бази місцевих бюджетів приділено увагу у працях О. Гончаренка, В. Прохорової, А. Серженка, О. Музики та ін.

Багато авторів вважає, що варто розширити перелік місцевих податків і зборів та віднести до них плату за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, податок на власність, єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, оскільки місцеві органи можуть вплинути на бази цих податків.[2]

Метою статті є розкриття особливостей формування доходів місцевих бюджетів, визначення недоліків та обґрунтування напрямів зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування.

Виклад основного матеріалу. Доходи місцевих бюджетів – це економічна категорія, яка відображає відносини з приводу формування і використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій місцевих органів влади. Необхідність формування доходів місцевих бюджетів, відповідно, пошук ефективних, стабільних джерел надходжень визначені потребами суспільства у бюджетних ресурсах з метою виконання власних та делегованих повноважень органами місцевого самоврядування. Їм властиві специфічні особливості, притаманні кожному із видів надходжень, та внутрішня єдність, обумовлена метою формування дохідних частин та обов’язковістю їх сплати до бюджетів місцевого рівня.

В Україні одночасно використовуються різноманітні форми наповнення місцевих бюджетів шляхом розподілу загальнодержавних фінансових ресурсів: постійна нормативна основа поділу загальнодержавних податків і зборів між бюджетами; система трансфертів, що вирівнюють; право місцевих органів влади самостійно встановлювати місцеві податки і збори.

Обсяги коштів, які спрямовуються до Державного бюджету України, сягають 71,5 % зведеного бюджету, та лише 28,5 % припадає на близько 12 тисяч місцевих бюджетів, що свідчить про мізерність дохідної бази адміністративно – територіальних формувань, відсутність реальних механізмів забезпечення зростання фінансової незалежності регіонів та розвитку демократії.[1]

На сьогодні місцеві органи влади не можуть мати повної фінансової незалежності, саме тому виникає потреба у їх додатковому фінансуванні, яке здійснюється за рахунок системи трансфертів. Трансфертна політика по-різному впливає на окремі показники соціально-економічного розвитку. Це свідчить про недостатню ефективність використання отриманих дотацій на місцях. Така ситуація пов’язана з тим, що, по-перше, місцеві органи влади не несуть суворої відповідальності за неефективне використання отриманих фінансових ресурсів; по-друге, відсутні стимули до економічного розвитку підвідомчих територій, оскільки розрив між доходами і видатками, який утворився внаслідок недостатнього обсягу власних надходжень, буде покрито за рахунок трансфертів з вищого бюджету. Таким чином, центральною проблемою міжбюджетного фінансування на сьогодні є відсутність дієвих важелів, які б стимулювали місцеві органи влади до розвитку власних джерел формування фінансових ресурсів.[3]

Отже, для удосконалення формування доходів місцевих бюджетів необхідно врахувати всі економічні дослідження місцевих бюджетів, їх роль в економічних та соціальних процесах розвитку регіонів, необхідно також врахувати міжнародний досвід у вирішення питання місцевих бюджетів.

Список літератури:

1. Хілобок Ю.А. Шляхи зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів України/ Ю.А. Хілобок // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2010 . - № 1(9) . – С.111-115.

2. Ярошевич Н.Б. Шляхи збільшення доходної бази місцевих бюджетів в Україні / Н.Б. Ярошевич, О.Я. Липа // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − №20 . – С.278-282.

3. Скиба Л. Доходи місцевих бюджетів у забезпеченні повноважень органів місцевого самоврядування / Л. Скиба // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє . – 2012. - № 17. - С. 128-133.