Лукашук В.М., науковий керівник Британська Н.Н.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Бюджетний дефіцит: причини виникнення та шляхи подолання

Соціально-економічний розвиток держави є результатом використання як ресурсних її можливостей, так і економічних механізмів, у результаті яких формується та реалізується політика розвитку, важливою складовою якої є бюджетна система. Недосконалий розвиток бюджетної системи будь-якої держави може негативно вплинути на розвиток соціально-економічної сфери та життєвий рівень громадян. Тому в умовах поглиблення економічних реформ важливого значення набуває необхідність пошуку теоретичних і практичних шляхів, спрямованих на стабілізацію і розвиток економіки України. Одним з основних напрямків наукових досліджень у сучасних умовах є дослідження причин виникнення дефіциту бюджету та шляхи його подолання.

Вагомість окресленої проблематики, теоретична і практична актуальність цих проблем зумовили велику увагу вчених-економістів: Шиліна Г.М., Садовнічик Р., Карпухно О.І., Степанова В.О. та ін.

Основним завданням  статті є дослідження економічної суті, виявлення основних причин дефіциту бюджету та запропонувати шляхи його подолання.

Дефіцит є макроекономічним показником, який характеризує стійкість економічної системи. Він виникає внаслідок диспропорцій та незбалансованості статей бюджету, а саме недостатньою кількістю грошових коштів бюджету в порівнянні з їх необхідністю.

Бюджетний дефіцит виражає об’єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання коштів понад наявні закріплені джерела прибутків через зростання граничних витрат виробництва.

Відповідно до Бюджетного кодексу України  дефіцит бюджету – це перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів з бюджету). Затвердження бюджету з дефіцитом дозволяється уразі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету[1].

Рівень бюджетного дефіциту визначається як відношення обсягу дефіциту до валового внутрішнього продукту, виражене у відсотках. Припустимим або відносно безпечним рівнем бюджетного дефіциту визнається його значення в межах 2–3 % [4].

Бюджетний дефіцит є явищем, характерним для державних фінансів всіх сучасних країн світу. Це фінансове явище не відноситься до розряду надзвичайних подій, оскільки якість та причини дефіциту можуть бути різними [2, c. 203]:

- дефіцит може бути пов’язаний з необхідністю втілення великих державних інвестицій у розвиток економіки. У цьому випадку він відображає державне регулювання економічної кон’юнктури;

- дефіцити виникають у результаті надзвичайних обставин (війни, великомасштабні стихійні лиха і т.п.), коли загальних резервів стає недостатньо і доводиться застосовувати особливі джерела;

- дефіцит може відображати кризові явища в економіці та фінансах реального сектора, неефективність фінансово-кредитних зв’язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. У цьому випадку він – явище надзвичайно тривожне, що потребує прийняття не тільки невідкладних економічних заходів, але і відповідних політичних рішень;

- бюджетний дефіцит може виникати під впливом нестабільності цін на світовому ринку, фінансової залежності від іноземних держав, може відображати високі витрати на обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу.

Таким чином, бюджетний дефіцит вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, тобто збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. З цією метою необхідно:

1) вдосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності [3, c.161];

2) посилити відповідальність суб’єктів господарювання та їх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну відповідальність, за дотриманням вимог законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

3) залучити до інвестиційної сфери особисті заощадження населення;

4) забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5) запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів [2, c.206];

6) запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування значень  показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.

Отже, бюджетний дефіцит є показником ефективності взаємодії держави з виробничою та соціальними сферами, банківською системою, фінансовим ринком. Бюджетний дефіцит може бути інструментом економічного регулювання економіки або тягарем, що залежить від виваженості та доцільності фінансової політики країни. Першочерговим завданням при вирішенні цього питання є чітке визначення адекватних економічній ситуації джерел фінансування бюджетного дефіциту.

 

Література:

1.       Бюджетний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповн. станом на 12 січня 2012 р.: (Офіц.текст).-К:Паливода А.В., 2012 – 144с.;

2.       Карпухно І.О. Зростання державного боргу як наслідок бюджетного дефіциту бюджету/ І.О. Карпухно//Вісник соціально-економічних досліджень. – 2012. - №41. – С.202-207;

3.       Степанова В.О. Основні шляхи та методи покриття дефіциту Державного бюджету України в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи/ В.О. Степанова// Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2011. - №3(15). – С. 158-161;

4.       Шиліна Г.М., Садовнічик Р. Дефіцит державного бюджету України: методи його скорочення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.economy.nayka.com.ua.