Еконномические науки / Финансовые отношение

Бучинська Я.В., науковий керівник доц. Клочковський О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Митна політика України в світлі угоди про асоціацію з ЄС

Актуальність теми. Протягом багатьох років у митній політиці України відбувалися зміни, зумовлені здобуттям Україною політичної та економічної незалежності та переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. На даному етапі розвитку економіки України саме здійснення митної політики є одним із головних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності з огляду на важливість інтеграції у світовий торгівельний простір. Україна прагне підписати угоду про асоціацію з ЄС. Тому що більшість населення вважає,що вона передбачає докорінні зміни в Україні: спрощення життя бізнесу, посилення захисту прав споживачів, більш чіткий контроль за використанням державних коштів і налагодження дійсно незалежної судової системи. Але й існують інші думки, щодо змін, які мають відбутися після підписання угоди.

Постановка проблеми. Не один рік в Україні тривають дискусії щодо її цивілізаційного та інтеграційного вибору. Цю проблему наша країна, на відміну від інших постсоціалістичних держав, розв'язує по-особливому. Після створення СНД (1991 р.) та набуття в ній асоційованого членства Україна у 1994 р. підписала угоду про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом. Такий полярний рух України — "з поглядом на Захід із оглядкою на Схід" — триває вже близько 20 років. Наразі ситуація так і не прояснилася. Нині Україна хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС і водночас веде переговори про співпрацю з Митним союзом.

Мета статті. Дослідження проблеми митної політики України в світлі угоди про асоціацію з ЄС. Виявлення позитивних і негативних сторін підписання угоди.

Аналіз останніх публікацій. Значний внесок у розгляд складних проблем побудови ефективного митно-тарифного механізму зробили вітчизняні та зарубіжні вчені І. Бережнюк, І. Бураковський, В. Бардачова, В. Ващенко, С. Волосович, О. Га-щицький, В.Геєць, О. Гребельник, І. Дюмулєн, О. Єгоров, О. Єршов, М. Каленський, І. Карамбович, О. Кіреєв, Б. Кормич, Т. Мельник, В. Науменко, С. Осика, П. Пашко, Л. Пісьмаченко, К. Сандровський, В. Свинухов, С. Терещенко, А. Філіпенко та ін. Проте окремі аспекти митно-тарифного регулювання все ще залишаються малодослідженими та потребують детальнішого вивчення.

Виклад основного матеріалу. Митне питання на разі є досить актуальним. Активно обговорюється геополітичний вибір: Митний союз чи зона вільної торгівлі з ЄС. Більшість людей чомусь вважає митне питання теоретичним, хоча насправді воно впливає практично на ціни усіх товарів, з якими ми маємо справу щодня. Зазвичай питання мита розглядають з точки зору захисту національних інтересів, розуміючи під цим інтереси національних виробників.

Митна пoлітика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі [2].

Митний тариф — це систематизований перелік мита, яким обкладаються товари та транспортні засоби при імпорті, а у деяких випадках при експорті. Митний тариф вказує на конкретні ставки мита, які прямо впливають на ціну імпортованого товару, на рівень внутрішніх цін в державі та впливають на результат господарської діяльності підприємств. В силу цього митні тарифи лишаються одним з найважливіших інструментів захисту національного товаровиробника від іноземної конкуренції [1].

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни, надає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток, прямо захищає внутрішні ціни та прибутки національних товаровиробників та торговців.

Відповідно до статті 24 "Територіальне застосування - прикордонна торгівля - митні союзи та зони вільної торгівлі" ГАТТ від 1994 року, будь-яка країна-член СОТ може також входити до митного союзу або зони вільної торгівлі, гарантуючи при цьому більш сприятливі умови доступу на ринок для членів регіонального блоку [4].

З метою ефективної реалізації зовнішньоекономічної політики будь-який митний союз передбачає утворення "єдиної митної території" та створення міждержавного органа проведення узгоджених заходів такої політики. У цьому плані Митний союз є набагато жорсткішою формою інтеграції, ніж, наприклад, Зона вільної торгівлі.

У випадку Митного союзу РФ, Казахстану та Білорусії такі органи вже створено: Міждержавна рада, комісія Митного союзу. На даному етапі це суперечить Конституції та законодавству України.

Це стосується як власне визнання повноважень такого наднаціонального органа загалом, так і, наприклад, координації застосування захисних, антидемпінгових та антисубсидиційних заходів проти товарів з третіх країн.

Згідно із заявою Верховної ради з приводу укладення Україною угоди про Співдружність незалежних держав від 20 грудня 1991 року, Україна заперечує перетворення співдружності на державне утворення із своїми органами влади і вважає, що координаційні інститути не можуть бути владними.

Крім того, у МС Росія має 57% голосів, Білорусь і Казахстан - по 21,5%. У разі вступу України, навіть за умови перерозподілу, РФ мати непереважну більшість голосів, що для України також не може бути прийнятним.

Види і ставки мита відображають митну політику держави і встановлюються залежно від низки чинників. У той же час у світовій практиці ці підходи досить визначені і уніфіковані. Ставка мита — вказаний у митному тарифі грошовий розмір плати, що підлягає стягненню митними органами за конкретний товар, який ввозиться на митну територію України чи з неї вивозиться [4].

В Україні застосовуються наступні види ставок мит:

-  адвалерні (зазвичай встановлюються в % від вартості товару),

-  специфічні (встановлюються як фіксований збір за 1 одиницю ваги або іншої кількості товару) і

-  комбіновані (комбінується перший і другий метод).

Митні ставки це головне питання Угоди про Асоціацію з ЄС і Митного Союзу. Членство в МС дозволя відносно легко працювати на існуючих ринках, Угода про асоціацію з ЄС дозволяє вийти на нові. Плюс МС в тому, що туди ми продаємо перероблену продукцію, у ЄС головним чином сировину. Та підписавши Угоду ми все одно можемо і будемо торгувати з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

Україна підготувала тили і зараз діє 0%- вий митний тариф на більшість української продукції, яку ми продаємо в країни МС (Росія, Казахстан, Білорусь). Після підписання і ратифікації Угоди про Асоціацію ці 0% тарифу на російському кордоні діятимуть і далі. Нестоїть питання вибору: або торгівля з ЄС, або з Росією. Є вибір, або торгівля тільки з Росією, або з Росією і ЄС. Угода передбачає 0% тарифів для українських товарів на європейському кордоні. При цьому ЄС знижує свої тарифи відразу, а ми поступово [3].

Угода про асоціацію між Україною та ЄС не вимагає й не передбачає вступу в Євросоюз. Це – угода про створення зони вільної торгівлі, схожої на ті, які Україна вже має з іншими країнами, у тому числі з Росією, Білоруссю та Казахстаном, і зможе утворювати їх і в майбутньому, адже Угода про Асоціацію нас у цьому не обмежує.

Якщо ж Україна приєднається до Митного союзу, то не зможе підписати ані Угоду про асоціацію, ані будь-який інший подібний міжнародний документ, оскільки втратить права самостійно вести переговори з іншими країнами щодо будь-яких торгівельних питань.

Верховна Рада України прийняла закон привнесення змін до митного кодексу для гармонізації правового поля з ЄС.

Прийнятий закон перебудовує митний тариф з гармонізованої системи опису та кодування (узагальнена система класифікації товарів у міжнародній торгівлі, в які товари класифікуються та кодуються цифровими комбінаціями, і потім за цими категоріями обкладаються митом) 2007 року на більш нову - 2012 року, якою користуються в більшості країн світу, в тому числі в ЄС. Таким чином, змінилися і митні ставки. Зокрема врахована близько десяти позицій, які передбачають встановлення нульової ставки мита на товари, що не виробляються в Україні.

Висновок. Отже, Україна — дна із небагатьох великих країн на Євразійському материку, які поки що не увійшли до інтеграційних формувань. Саме тому вона дедалі більше стає плацдармом гострої боротьби між інтеграційними центрами. Євросоюз демонструє поки що стриману політику, щодо євроінтеграції України, хоч і не бажає її вступу до Митного союзу. На нинішньому етапі ЄС пропонує Україні політичну асоціацію.

Важливо зрозуміти, наскільки вигідно Україні інтегруватися з країною зі слабким економічним потенціалом і висoкими амбіціями.

У правовому аспекті: входження України в Митний союз і ЄврАзЕС призведе до істoтнoго звуження суверенітету України.

В економічному аспекті: інтеграційна привабливість Митнoго сoюзу та ЄврАзЕС для України дуже слабка, інтеграційна база (зoвнішня тoргівля, промислова кoоперація тощо) значнoю мірoю втрачена, і перспектив її віднoвлення немає.

У політичному аспекті: вхoдження України дo інтеграційних утворень з Рoсією вигідне насамперед і в найбільшoму ступені останній, і вoно перекриває єврoпейські перспективи України.

Список використаних джерел:

1. Дубініна, А. А. Митна справа: підручник. - К., 2010. - 320 с.

2.Шишка Р. Б., Сергієчко В. В. Митне право України: Навчальний посбник. — Х.: Еспада, 2002. — 296 с.

3.Гребельник О. П. Митна справа. 3-тє вид., перероб. та доп.: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 472 с.