Економічні науки/3. Фінансові відносини

Пилипенко І. В.

Харківський національний університет будівництва та архітектури

Сучасний стан та фактори які впливають на платоспроможність страховиків

Найважливішою характеристикою фінансової надійності страховика виступає його платоспроможність. Проблема платоспроможності страхових компаній посідає одне з провідних місць у теоретичних і практичних розробках у сфері страхового бізнесу. Лише за умови належних рівнів фінансової стійкості і платоспроможності страхові компанії спроможні породжувати чинники позитивних кількісних і якісних змін для нормального функціонування сьогодні і забезпечення зростання власного фінансового потенціалу в майбутньому. Необхідно враховувати і той факт, що неплатоспроможність страхових компаній може негативно вплинути на фінансові результати діяльності страхувальників. Низька надійність страхових компаній обмежує можливості залучення тимчасово вільних грошових коштів до інвестиційного процесу, що, в свою чергу, негативно позначається на економіці в цілому.

Дослідження питань пов’язаних із платоспроможністю страхових компаній є в полі зору багатьох вітчизняних та закордонних вчених, зокрема В. Д. Базилевича, Н. М. Внукової, О. Д. Вовчак, М. В. Мниха, О. О. Орлюк-Малицької, С. С. Осадця.

Відповідно до Закону України "Про страхування", умовами забезпечення платоспроможності страховиків є:

— наявність сплаченого статутного фонду;

— наявність гарантійного фонду страховика;

— перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом;

— створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань[4].

Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні в певний час, щоб здійснювати виплати при настанні страхових випадків. Платоспроможність страховика залежить від достатності розміру сформованих страхових резервів.

Однак через нерівномірність розподілу страхових випадків у часі , можливої невідповідності фактичної збитковості і збитковості , закладеної у розрахунку тарифів , активи страховика повинні враховувати вільні від будь-яких зобов'язань кошти, достатні для виконання зобов'язань за позовами у випадку недостатності коштів страхових резервів. Ця частина власних коштів має назву маржі платоспроможності і визначається як частина активів страховика , не пов'язана з будь-якими видимими зобов'язаннями.

Маржа платоспроможності встановлює деякий рівень, вихід за який викликає регулюючі дії з боку страхового нагляду. Цей рівень повинен бути достатньо високим, щоб дати можливість здійснити втручання в справи компанії на першій стадії виникнення фінансових труднощів чи з метою виправлення становища, або, якщо крах компанії неминучий, з метою мінімізації втрат для страхувальників. Іншими словами, маржа платоспроможності повинна бути такою, щоб забезпечити високий ступінь ймовірності того, що компанія здатна виконувати свої зобов'язання протягом певного проміжку часу.

Заходи впливу на страховиків, які порушили вимоги щодо забезпечення належного рівня платоспроможності, можуть бути тотожним тим, що застосовуються за кордоном. З досвіду зарубіжних країн відомо що органи страхового нагляду в галузі здійснення коригуючої діяльності, спрямованої на підтримання поточної платоспроможності страховика та зміцнення його фінансової стійкості, мають право вимагати[3]:

- підвищення статутного капіталу страховика;

- примусової передачі частини страхового портфеля іншому страховику;

- скорочення страхових операцій за певними видами страхування;

- скорочення кредиторської заборгованості;

- зміни напрямів інвестування коштів, що покривають страхові резерви;

- зміни перестрахової політики та розширення практики перестрахування зобов’язань страховика.

Отже , платоспроможність засвідчує можливість страховика виконати, насамперед, свої страхові зобов’язання згідно з умовами договору страхування. Саме наявність відповідної суми для здійснення страхової виплати у визначений час і характеризує рівень платоспроможності страховика. Неспроможність страхової компанії покрити страховий ризик може призвести не лише до банкрутства страховика, а й до дестабілізації ринкової економіки вцілому. Саме тому проблема платоспроможності страховиків була і залишається актуальною в умовах сучасного українського страхового ринку.

Література:

1. Базилевич В.Д. Страхова справа / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. - К.: Знання, 2005. – 352 с.
2. Грищенко Н.Б. Основы страховой деятельности: учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 352 с.
3. Дзарасов Р., Турбина К.Е. Зарубежный опыт государственного регулирования банкротства страховщиков // Страховое право. - М.: Анкил, 2007
4. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР // Редакція від 16.05.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.rada.gov.ua.