Магістрант – Мусінькевич О. М., Доцент – Скорук О. П.

Вінницький національний аграрний університет

Сучасний стан та перспективи розвитку інноваційних процесів в Україні

Ступінь розвитку економіки будь-якої країни та характер економічного зростання все більшою мірою визначаються запровадженням науково-технічних досягнень та інновацій. На сьогодні, інноваційний тип економічного розвитку стає тим підґрунтям, що визначає економічну могутність країни та її місце у міжнародному поділі праці. Відтак запровадження інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні є об’єктивною необхідністю, альтернативою якій може стати занепад національної економіки. Все це і обумовлює актуальність досліджень, пов’язаних з особливостями розвитку інноваційних процесів.

Проблеми, що стосуються інноваційного типу економічного розвитку завжди перебували в полі зору вчених-економістів, а саме Балабанової І.Т., Бузько І.Р., Гальчинського А.С., Гейця В.М., Євтушевського В.А., Мельник М.В., Пересади А.А. та ін. Проте, не зважаючи на наявність значної кількості публікацій, присвячених дослідженню питань розвитку інноваційної сфери України, окремі проблемні аспекти залишаються невирішеними і вимагають наукових пошуків [1].

Розвиток інноваційної діяльності має велике значення не тільки для окремого підприємства, але і для збільшення економічного потенціалу держави, за допомогою збільшення обсягів випуску наукомісткої продукції.

Інноваційний процес займає весь період розвитку інновації від зародження ідеї, розробки та реалізації інновації у вигляді нового продукту, техніки та технології. Розробка інновації відбувається тоді, коли створюються умови та виникає необхідність створити щось кардинально нове, для отримання більшого прибутку для підприємства. Використання в своїй діяльності інновацій дає значно підвищити рівень конкурентоспроможності, що на даний час є необхідною умовою для ефективного функціонування будь-якого підприємства [1].

Сучасні досягнення України в міжнародному вимірі конкурентоздатності економіки, рівня розвитку і особливо ефективності функціонування національної інноваційної системи є недостатніми для забезпечення сталого розвитку економіки, гарантованої національної безпеки, виходу в найближчій перспективі внаслідок цього економічного зростання на європейські стандарти життя громадян країни [2].

Розвиток країни неможливий без всебічного та постійного використання нововведень, постійного перетворення наукових знань у технології та науково-технічні розробки для виробництва.

Інноваційна діяльність відрізняється від звичайної інвестиційної діяльності високим ступенем ризику, тому необхідна державна підтримка у вигляді прямої фінансової підтримки та податкових стимулів для суб’єктів інноваційної діяльності. Наразі в Україні не існує дієвого механізму забезпечення впровадження завершених науково-технічних розробок і технологій, що виконуються за рахунок бюджетних коштів, у промислове виробництво [4].

Проблеми, що стримують розвиток інноваційних процесів в Україні:

• відсутність науково-методологічної бази формування інноваційної системи;

• державне управління інноваційною діяльністю здійснюється без чітко сформульованої стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку;

• нескоординованість дій суб’єктів інноваційної діяльності;

• недовершеність нормативно-правової системи регулювання і стимулювання інноваційної діяльності;

• повільне формування в Україні сучасного і масштабного ринку інноваційної продукції та інше [3].

Шляхами розв’язання та вирішення проблем може стати:

• вдосконалення нормативно-правової бази для забезпечення розвитку інноваційної системи України;

• необхідність системного і послідовного впровадження функціональних принципів державного управління інноваційною діяльністю;

• органічне включення всіх окремих елементів інноваційного розвитку в єдину активно і цілеспрямовано функціонуючу національну інноваційну систему [4].

Істотним фінансовим джерелом підтримки та розвитку інноваційної сфери може стати приватний капітал. У зв'язку з цим актуальним є питання залучення недержавних коштів у сферу інновацій. Спираючись на світовий досвід, ефективними механізмами стимулювання розвитку високотехнологічних виробництв, підвищення інвестиційної активності в інноваційній сфері є такі: застосування податкових канікул; передбачення податкових преференцій для підприємств, які інвестують кошти у проведення науково-дослідних робіт [2].

Найважливішою залишається роль держави, яка має відігравати активну роль у створенні загальнонаціонального попиту на інновації; впроваджувати широкий набір інструментів, які не потребують значних видатків із бюджету, але здатні багаторазово посилити інноваційний розвиток економіки. Водночас з метою піднесення рівня платоспроможного внутрішнього попиту та надання імпульсу до інновацій внутрішньому виробникові необхідно відчутно підвищити рівень оплати праці, як перший інвестиційний внесок у людський капітал [4].

Отже, з вище зазначеного нагальною залишається проблема оновлення української економіки з метою підвищення технологічного рівня та якості національної продукції, яка постачається на внутрішній ринок. Саме це є необхідним для забезпечення конкуренції із зарубіжними постачальниками не тільки за ціновими, але й за якісними характеристиками. На виконання цього завдання має бути спрямована інноваційна політика України.

На сьогодні перехід української економіки до інноваційного розвитку не забезпечується створенням єдиної системи за наявності всіх її складових.

Подальші дослідження щодо розвитку інноваційної діяльності України спрямовуватимуться на вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, виявлення можливостей розширення та створення сприятливих умов впровадження інновацій в господарську діяльність; розробку пропозиції щодо узгодження та вдосконалення окремих нормативних актів, які регулюють інноваційну діяльність в Україні.

Список використаних джерел:

1. Сучасний стан розвитку інноваційної сфери в Україні. Електронний ресурс. – http://nanoinnovation.livejournal.com/2304.html

2. Л.О. Саталкіна; В.В. Лакіза. Проблеми реалізації інноваційних процесів в Україні та шляхи їх подолання. Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – вип. 22.8. С. 302 – 309.

3. Стан і перспективи розвитку інноваційних процесів в Україні. Електронний ресурс. – Http://nanoinnovation.livejournal.com/2304.html

4. Інноваційний розвиток України: особливості 2012 року. Електронний ресурс. – http://www1.nas.gov.ua/publications/books/serii/academy/1102010/ documents/2013_7/nauka_ukr_v7_4.pdf