Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

 

Шафранська Т.Ю., Хомутова Д.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні

В сучасних умовах досягти сталого економічного розвитку можна лише активізувавши інвестиційні процеси у господарському комплексі України. Рівень інвестиційної активності перебуває у безпосередній залежності від стану економіки в державі, функціонування фінансово-кредитної системи, прибутковості діяльності підприємств, дохідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення. В цій площині актуальною є проблема інвестиційного клімату. 

Питання дослідження інвестиційного клімату і інвестиційних надходжень в Україну відображені в працях В. Федоренка, Т. Проценка, В. Солдатенка, Д. Степанової, М. Денисенка, Л. Катан, В. Волошина, О. Гаврилюка, П. Гайдуцького, В. Гейця, Б. та ін.

Інвестиційний клімат держави представляє собою сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Інвестиційний клімат безпосередньо впливає на основні показники соціально-економічного розвитку країни. Позитивний інвестиційний клімат сприяє вирішенню соціальних проблем, забезпечує високий рівень зайнятості населення, дозволяє оновлювати виробництво, проводити модернізацію й нарощування основних фондів підприємств, впроваджувати новітні технології тощо. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки.

Україна потенційно може бути однією з провідних країн за залученням інвестицій. Країна багата на природні ресурси, кваліфіковану і дешеву робочу силу, має значний науково-технічний потенціал, наявну інфраструктуру, потужну виробничу базу, потужний внутрішній ринок збуту продукції та успішну інтеграцію у світовий фінансовий та товарний ринок.

Не зважаючи на певне пожвавлення інвестиційної діяльності, інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, тому особливої актуальності набуває питання подолання всіх негативних факторів, які впливають на інвестиційне середовище країни. В державі досі відсутня цілісна політика залучення іноземних інвестицій. Недостатній обсяг інвестицій в українську економіку обертається технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних фондів. В умовах збиткової діяльності і низької рентабельності промислової сфери, значного податкового тиску та відсутності впродовж багатьох років дієвої підтримки реального виробництва підприємства не здатні здійснити модернізацію та інноваційне оновлення основних фондів.

Однією із основних  складових формування сприятливого інвестиційного клімату є забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості. Цього можна досягнути шляхом перегляду існуючої системи резервування коштів комерційних бланків у напрямі зниження норми резервування. При цьому важливо створити стимулюючу систему обов'язкового резервування для банків, що активно займаються інвестиційним кредитуванням. Сприятливий інвестиційний клімат повинен забезпечувати захист інвестора від інвестиційних ризиків (непередбачуваних фінансових втрат капіталу і доходів). Податкова політика держави також вважається одним із вагомих напрямків регулювання інвестиційної діяльності. Податкова політика держави має сприяти покращенню інвестиційного клімату в Україні через: розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю; запровадження механізму декларування податкових пільг суб'єктами - платниками податків; запровадження оподаткування нерухомості; підвищення рівня сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); недопущення подвійного оподаткування нерезидентів. Можливості вітчизняного інвестування стримує жорсткий порядок оподаткування довготермінових інвестиційних проектів, який передбачає сплату банком-інвестором податку в процесі інвестування, коли проект ще не дає віддачі, а тільки витрати. Така практика штучно завищує вартість проекту і знижує його ефективність.

Щоб збільшити надходження інвестицій в Україну, уряд повинен і надалі демонструвати надійність, послідовність дій, юридичну відкритість, зменшення тиску адміністративного регулювання. Довгострокові цілі із залучення зовнішніх інвестицій потребують постійних зусиль із формування привабливого іміджу країни. Необхідно сформулювати й широко висвітлювати державну політику та готовність уряду вживати радикальні заходи, орієнтовані на ринкову економіку, публічно підтримувати інвестиційну діяльність.

Основним завданням активізації інвестиційної діяльності має стати створення сприятливого інвестиційного середовища шляхом: стимулювання національних інвесторів здійснювати інвестиції; концентрації грошових потоків на пріоритетних напрямах розвитку економіки; акумуляції достатнього обсягу фінансових ресурсів у провідних банках країни; забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості; забезпечення пріоритетного виділення кредитних ресурсів на пільгових умовах рефінансування банкам, які кредитують високоефективні інвестиційні проекти тощо.