Визначення шляхів ефективного управління персоналом на підприємствах залізничного транспорту

к.е.н. Бобиль В.В., магістр Капітоненко М.І.,

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

імені академіка В. Лазаряна

 

Заробітна плата на залізничному транспорті – це виражена у грошовій формі частина доходу, яка буде розподілена за кількістю і якістю праці, затраченої кожним працівником, і надходить у його особисте споживання.

Заробітна плата на залізничному транспорті виконує такі функції:

1.       Регулююча функція. Рівень та розмір заробітної плати повинен бути визначений складністю роботи, від кваліфікації робітників, фаху працівників та напруженістю завдань покладених на робітників.

2.       Соціальна функція. Спрямована на реалізацію принципу соціальної справедливості, тобто коли за однакову роботу працівники отримують однакову оплату праці.

3.       Стимулююча функція. Тобто розмір заробітної плати повинен бути таким, який би спонукав працівника до покращення показників у роботі та підвищення продуктивності праці.

4.       Відтворювальна функція. Заробітна плата повинна забезпечити нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації.

Серед комплексу проблем, особливою проблемою є вдосконалення управляння персоналом залізничного транспорту. Управління персоналом включає багато складових. Це такі, як: кадрова політика, відносини у колективі, соціально-психологічні аспекти управління. Головне місце займає визначення способів підвищення продуктивності, шляхів росту творчої ініціативи, а також стимулювання і мотивація працівників.

Основна мета процесу мотивації – отримання максимальної віддачі від використання наявних трудових ресурсів, що дає змогу підвищити загальну результативність і прибутковість діяльності залізничного підприємства.

У науковій літературі немає однозначного трактування термінів мотивування: мотивації та стимулювання. Проте зміст цих категорій здебільшого набув сталості. Мотивація – це зовнішнє або внутрішнє спонукання економічного суб’єкта до діяльності для досягнення яких-небудь цілей, наявність інтересу до такої діяльності та засоби його ініціювання, спонукання. Мотивація є атрибутом свідомості людини як чинник, що активізує діяльність або спричинює її припинення. Практичне втілення системи мотивації та стимулювання працівників відбувається завдяки використанню широкого кола методів: економічних, адміністративних, організаційно-виробничих, морально-психологічних, соціальних.

На підприємствах залізничного транспорту для найбільш дієвого стимулювання, підвищення ефективності виробництва, розробки і прийняття більш високих планів завдань, робочої сили і фінансових ресурсів,а також удосконалення техніки, технології і організації виробництва утворено фонд економічного стимулювання.

Фонд економічного стимулювання - грошові ресурси підприємств, установ, організацій, призначені для підвищення колективної і особистої зацікавленості працівників у розвитку підприємств залізничного транспорту, підвищення ефективності виробництва.

Фонди економічного стимулювання є матеріальними носіями госпрозрахункових відносин підприємств з їхніми підрозділами та працівниками і покликані забезпечити послідовне здійснення принципу розподілу по праці c урахуванням не лише індивідуальних результатів кожного конкретного виконавця, але і виробництв, досягнень колективу в цілому.

Підриємства і організації залізничного транспорту повинні направляти кошти на преміювання перед усім на заохочення за покращення якісних показників і виконання плану по перевезенням в тонах, в т.ч. по встановленій номенклатурі вантажів, нараховувати премії в прямій залежності від трудового вкладу колективу і кожного працівника, не допускаючи зрівнялівки.

Окрім грошової мотивації робітників є ще ряд інших стимулюючих форм. Це такі, як:

1.      Негативні – незадоволення, покарання, загроза втратити роботу.

2.      Натуральні – купівля або оренда житла, надання автомобіля та ін..

3.      Моральні – грамоти, почесні знаки, дошка пошани тощо.

4.      Турбота про працівника – додаткове соціальне і медичне страхування, створення умов для відпочинку та ін..

5.      Організаційні – умови праці, її зміст і організація.

6.      Залучення до співволодіння та участі в управлінні.

Отримавши свій стимул, людина реагує на нього у відповідності до свого мотиваційного профілю та мотиваційної схильності.

Якщо ця реакція буде позитивною – людина змінить свою поведінку так, як це задумувалося. Але реакції можуть бути нейтральними і негативними. В таких випадках небажана поведінка тільки посилюється.

Перелік посилань:

1. Закон України « Про залізничний транспорт » [Текст]: № 860 – IV від 22.05.03 р. зі змінами і доповненнями.

2. Закон України « Про оплату праці » [Текст]: № 108/05 – ВР від 24.03.1995 р.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [Текст]: Наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 17(805).

4. Бачевська І.Л Теоретичні аспекти заробітної плати в умовах ринкової економіки/ І.Л. Бачевська // Актуальні проблеми економіки (укр.). – 2005