УДК 334.724:36

ВИДИ ТА ФОРМИ ЗАЙНЯТОСТІ

ТДАТУ

Бєлаш І. А. 31ФК

Керівник: Плотніченко С.Р

Анотація.  Зайнятість з економічної точки зору— це діяльність працездатного населення зі створення суспільного продукту або національного доходу. Ця зайнятість має вирішальне значення для суспільства з точки зору корисності, що визначає як економічний потенціал суспільства, так і рівень та якість життя населення в цілому, а також добробут окремих громадян. Для всіх країн світу зайнятість населення посідає провідне місце у системі соціальних та економічних проблем і разом з показниками рівня життя є важливим індикатором соціальних процесів. Перехід від планово-централізованого до вільного руху трудових ресурсів змінює систему інтересів, мотивів і стимулів діяльності економічно активного населення, що, відповідно, впливає на джерела наповнення ринку праці, сегментацію та напрями державного регулювання зайнятості населення.

Ключові слова: критерії зайнятості, оцінювання, аспекти зайнятості,

 

Постановка проблеми. Рівень зайнятості населення та її якісні характеристики визначають обсяг національного виробництва і прибутковість економіки, а звідси й економічну базу соціальної політики. До того ж стан і характер зайнятості визначають рівень оплати праці працівників, а отже, формують добробут та соціальне самопочуття населення.

Саме тому проблема професійної орієнтації населення, перш за все молоді, набуває надзвичайної актуальності. Завдання професійної орієнтації в узагальненому вигляді полягає в досягненні двох цілей, що взаємодоповнюють одна одну. По-перше, професійна орієнтація має сприяти всебічному та глибокому професійному розвитку людського потенціалу, тобто вибору кожною особою такої зайнятості, яка б відповідала її індивідуально-психологічним особливостям, інтересам, здібностям,  нахилам і можливостям. [1]

По-друге, профорієнтація має сприяти підвищенню конкурентоспроможності безробітних і молоді на ринку праці, активізації їхнього потенціалу, орієнтації на професії, що потрібні економіці та соціально-гуманітарній сфері, досягненню збалансованості між попитом і пропозицією на ринку праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема визначення критеріїв ефективності професійної орієнтації взагалі знайшла відображення в деяких розробках А. Леонтьєвої,  А. Магницького, І. Назімова, В. Авансова, В. Степанова, М. Талалай, С. Вершиніної та інших. Окремі аспекти критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи державної служби зайнятості розглядаються в роботах вітчизняних науковців, зокрема В. Савченка, М. Бендюкова, Т. Целіковської. Проте визначення критеріїв оцінювання ефективності професійної орієнтації як цілісна і самостійна проблема вітчизняними дослідниками ще не аналізувалася, не знайшла віддзеркалення в наукових працях і публікаціях фахівців.

Ціль роботи. Метою цієї статті є розробка методологічних підходів до оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи державної служби зайнятості, що сприятиме, зокрема, вирішенню такого практичного завдання, як подолання професійного дисбалансу між попитом і пропозицією на ринку праці через впровадження більш досконалих форм, методів, інструментарію профорієнтації незайнятого населення і молоді. Об'єктивне оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи державної служби зайнятості на підставі надійних критеріїв і показників дасть змогу:

§       визначити центри зайнятості, в яких досягається найвища ефективність профорієнтації; вивчити, узагальнити та поширити досвід їхньої роботи;

§        визначити, які форми, методи і засоби профорієнтаційної роботи є найефективнішими для кожної категорії населення;

§        з'ясувати наявні перешкоди, причини низької ефективності профорієнтаційної роботи певних центрів зайнятості;

§       перерозподілити кадрові і матеріальні ресурси на користь

найефективніших форм, методів, інструментарію профорієнтації.

Виклад основного матеріалу. У науковій літературі під терміном "оцінювання" зазвичай розуміють систематичне порівняння результатів певної діяльності або зміст процесів (процедур і операцій) з чітко визначеними або неявними стандартами, нормами, планами, завданнями для досягнення економічних, політичних або соціальних та інших цілей. У зв'язку з цим вказується на необхідність визначення змісту таких чотирьох елементів:

1) мета, задля досягнення якої провадиться оцінювання;

2) визначення об’єкта, на який спрямоване дане оцінювання;

3) певні стандарти, вимоги (писані і неписані норми), з якими має здійснюватися порівняння;

4) систематичність (періодичність, частота) оцінки стану конкретної діяльності або її окремих напрямів, форм і методів.

Слід погодитися із точкою зору І. Назімова, який вважає, що наукове вирішення питань оцінювання ефективності профорієнтації потребує врахування як економічних, так і соціальних показників. Не можна не погодитися із думкою В. Аванесова [3] щодо визнання одним із основних критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи успішність вибору особою професії. Стосовно роботи центрів зайнятості цей критерій слід інтерпретувати як успішність працевлаштування. У цьому контексті заслуговує на увагу розроблена В. Аванесовим класифікація напрямів оцінювання ефективності профорієнтації за критерієм успішного вибору професії за трьома основними аспектами.

  У соціальному аспекті успішність вибору професії означає оптимальне узгодження потреб ринку праці в кадрах з планами професійного і соціального самовизначення індивідів.

В економічному аспекті успішний вибір професії означає головним чином досягнення найбільшої продуктивності праці. [5]

Психолого-педагогічний аспект полягає у визначенні міри відповідності індивідуального вибору професії рекомендаціям педагогів, задоволеність вибраною професією, відповідність індивідуальних можливостей особистості вимогам професії.

Зайнятість населення України за характером діяльності характеризують дані разового обстеження економічної активності населення України в жовтні 2012 р., наведені в табл. 1.1 [7]

                                                                                                                Таблиця 1.1.

Обстежене населення за рівнем економічної активності та місцем              проживання у 2012 році, у %

 

Категорії населення

Чисельність всього обстеженого населення

Чисельність міського обстеженого населення

Чисельність сільського обстеженого населення

Всього

100,0

100,0

100,0

Економічно активне

70,8

70,2

72,0

у тому числі :

 

 

 

зайняті

64,5

62,7

68,0

  безробітні

6,3

7,5

4,0

Економічно неактивне

29,2

29,8

28,0

 

Висновоки:  Отже, згідно із законом України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах. Розрізняють такі форми зайнятості:повну, неповну, часткову, первинну та вторинну зайнятість. Результативність праці у багатьох випадках визначається довгостроковим стабільним поліпшенням роботи організації. Однак для того, щоб досягти ефекту, необхідні не лише значні зусилля з боку працівника, але й сприяння персоналу реалізації нововведень.

 Розглянутi поняття мають суттєве значення в сферi формування робочої сили.

По-перше, вони визначають бiльш точно трудовий потенцiал суспiльства з точки зору створення нацiонального доходу, зважаючи на те, що участь або неучасть у суспiльно кориснiй працi визначається не тiльки економiчними факторами, а й потребами самої людини, її прiоритетами в сферi зайнятостi та можливостями їхньої реалiзацiї.

По-друге, вони дають змогу бiльш точно прогнозувати обсяги трудового потенцiалу та їх використання як у масштабах держави, так i в регiонах з урахуванням їхнього економiчного розвитку.

Література

1.     Шевченко Л.С. Занятість у ринковій економіці // Бізнес-інформ. —2009. — №

2.     Праця в Україні в 2011 р. Стат. збірник / Мін-во статистики. — К., 2011.

3.     Види, форми, показники зайнятості населення [Електронний ресурс ]. - Режим доступу:  http://pidruchniki.ws/16631116/politekonomiya/

4.     Стат. збірник. — К.: Держкомстат України, 2009.

5.     Економіка праці та соціально-трудові відносини (В. Я. Брич, О. П. Дяків)

6.     Праця в Україні в 2010 р. Стат. збірник / Мін-во статистики. — К., 2010. — С. 29.

7.     Праця в Україні в 2009 р. Стат. збірник / Мін-во статистики. — К., 2009. — С. 29

 

Аннотація. Занятость с экономической точки зрения - это деятельность трудоспособного населения по созданию общественного продукта или национального дохода. Эта занятость имеет решающее значение для общества с точки зрения полезности, что определяет как экономический потенциал общества, так и уровень и качество жизни населения в целом, а также благосостояние отдельных граждан. Для всех стран мира занятости населения занимает ведущее место в системе социальных и экономических проблем и вместе с показателями уровня жизни является важным индикатором социальных процессов. Переход от планово-централизованной к свободного движения трудовых ресурсов меняет систему интересов, мотивов и стимулов деятельности экономически активного населения, что, соответственно, влияет на источники наполнения рынка труда, сегментацию и направления государственного регулирования занятости населения.

                  

Summary.  Employment from an economic point of view is the activity of the working-age population to create a social product or national income. This employment is crucial for the company in terms of usefulness, that determines how the economic potential of the society and of the level and quality of life in General and the welfare of individuals. For all countries of the world population employment occupies a leading place in the system of social and economic problems and, together with indicators of the level of life is an important indicator of social processes.

Results. The transition from a planned and centralized to free movement of labour resources is changing the system of interests, motives and incentives activity economically active population, that, accordingly, the impact on the sources of filling labour market segmentation and directions of the state regulation of population employment.

Conclusions. Undoubtedly, the indicator of any changes in the development of the socio-economic system is the transformation of employment of the population. Therefore, the transition from an administrative command to a market system is accompanied by change of kinds and principles of employment inherent in the previous system of relations. First of all overcome the principle of universality of labour as an attribute of the extensive development of the economy. Market relations are based on the free choice of man to employment, occupation and work in accordance with his inclinations, abilities, preferences, provide for forced and voluntary citizens, do not allow any form of forced labour, Sch except for the cases stipulated by the legislation of the country.

 

 

 

.