Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент

Гречуха Катерина

Науковий керівник: Ващенко Л.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Сучасні умови розвитку суспільства значно підвищують вимоги щодо оперативності та адекватності аналізу ситуацій і станів задля прийняття обґрунтованих рішень на усіх рівнях управління. Процес прийняття рішень пов’язує основні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контроль, регулювання, аналіз тощо. Отже, функція «прийняття управлінських

рішень» завдяки розвитку сучасної науки про управління, стала предметом самостійного дослідження.

Психологічні проблеми управління, управлінської діяльності у методологічному аспекті досить глибоко вивчалися у роботах П.К. Анохіна, В.Г. Афанасьєва, Л.М. Карамушки, А.В. Карпова, Б.Ф. Ломова, Л.Е. Орбан-Лембрик, Ю.М. Швалба, Г.П. Щедровицького та інших дослідників.

Метою статті є дослідження значення та ролі творчої ініціативи та інтуїції в процесі прийняття управлінського рішення як передумови розв’язання проблемної ситуації, визначення основних психологічних аспектів процесу прийняття управлінського рішення.

Проблема прийняття управлінських рішень є яскравим прикладом міждисциплінарної наукової категорії. Прийняття рішень вивчається як у межах теорій економіки, менеджменту, соціології, математики, так і у межах психології та соціальної психології. І хоча ця проблема на сьогодні визначається як безумовно психологічна проблема, у психологічній науці не існує будь-якої загальної теорії прийняття рішень. Проблема прийняття рішення досліджувалась як у межах теорій управління, так і у межах загальнопсихологічних і соціально-психологічних підходів [1].

Поняття «рішення» представляє, незалежно від сфери, в рамках якої воно досліджується, певну розумову діяльність, що здійснюється суб'єктом з метою зменшення якоїсь невизначеності, неточності, неоднозначності [2]. У психологічній теорії рішення прийняття рішення розуміється як вольовий акт формування послідовності дій, які ведуть до досягнення мети на основі перетворення початкової інформації в ситуації невизначеності.

Звертаючись до питання дослідження психологічного механізму «прийняття рішення» в умовах творчих завдань, Я. О. Пономарьов говорить про наступні типи рішень: а) тих, які не можуть бути отримані тільки логічно (автор співвідносить їх з творчими рішеннями); б) тих, які виводяться логічно; і в) репродуктивних [3].

Достатньою умовою прийняття ефективного управлінського рішення є наявність у особистості, яка приймає управлінське рішення, особливих психологічних якостей [4]:

– психологічний стан управлінця, що приймає рішення;

– здатність виробляти та застосовувати нестандартні рішення;

– усвідомлення стратегічної мети діяльності підприємства, що перебуває в

скрутному становищі;

– знання технології прийняття управлінських рішень з тої чи іншої проблематики та виробленні засобів досягнення цієї мети.

Важливим також є здатність приймати правильне управлінське рішення на основі інтуїції. Це залежить від творчого розвитку особистості, нестандартного мислення, новаторського підходу в управлінській діяльності, тому роль інтуїції в процесі практичної управлінської діяльності, неможливо переоцінити.

З іншого боку, якщо яка-небудь психологічна характеристика особистості не повною мірою розвинена або відсутня, то відповідний чинник не буде рушійною силою процесу (чинник, так би мовити, не буде «працювати») і прийняте рішення не буде ефективним.

Зарубіжні науковці Дж. Вілкокс, Е. Вілкокс, К. Коуен визначають наступні психологічні аспекти прийняття управлінських рішень [5]:

- більшість осіб, які приймають управлінські рішення, переоцінюють свої здібності та здатності в прогнозуванні бажаних результатів, і чим складніше ситуація, тим помітніше це виявляється;

- досить часто особи, які приймають управлінські рішення, вважають виниклі проблеми або такими, що становлять небезпеку, або такими, що створюють нові можливості для розвитку, що ґрунтується на переоцінці чи недооцінці наявної інформації;

- коли вибір з низки реальних можливостей уже здійснений, він стає домінуючим як переконання, що призводить до втрати інших важливих можливостей;

- вибірковість сприйняття призводить до того миттєвого упізнання керівниками будь-яких ознак, що підкріплюють їхні стереотипи, які вони організовують відповідно до своїх переконань, створюючи таким чином перешкоди для відкритої комунікації. І тому вони часто зупиняються вже апробованому раніше рішенні, відмовляючись від аналізу інших альтернатив;

- для людей властиво у стані напруги, невпевненості або стомленості зосереджувати свою увагу на найменшому обсязі доступної інформації; у подібній ситуації особи, що ухвалюють рішення, автоматично реагують лише на один (нерідко випадковий і не найголовніший) елемент ситуації;

- на вибір керівника при ухваленні рішення так чи інакше впливає як ступінь опрацювання проблеми, її формування, так і стиль викладення, тобто комунікаційні чинники, під впливом яких робиться вибір;

- схильні до авторитаризму керівники здатні беззастережно вірити в традиційні цінності, замикатися в собі, не сприймати новаторства та інновації, бачити світ повним погроз і швидко ухвалювати рішення, базуючись на мінімумі інформації;

- нарешті, індивідуальні психологічні характеристики можуть впливати на відбір даних, необхідних для ухвалення рішення: перш за все, сприймаються дані, які потенційно пов'язані з потребами; не враховуються ті, що не відповідають цінностям або віруванням; відбираються на основі особистих орієнтацій; помічаються лише ті, що ґрунтуються на попередньому досвіді; краще виявляються дані, які відповідають початку або кінцю події тощо.

Отже, ми можемо зробити наступні висновки:

1) на прийняття управлінських рішень впливають як об’єктивні, так і, переважно, суб'єктивні чинники;

2) суб'єктивні чинники носять психологічний характер, а саме особисті якості особи, що приймає управлінські рішення, його психологічні особливості, психічні стани, які дуже мінливі і залежать як від конкретної ситуації, так і від індивідуальних психологічних особливостей людини та інших особистісних чинників.

Вищезазначені чинники певною мірою можуть бути подолані постійним підвищенням професійного рівня, самовдосконаленням та самодисципліною.

Література:

1. Горбань Г.О. Модель системного аналізу психології прийняття управлінського рішення [Електронний ресурс] / Г.О. Горбань. – Режим доступу: < http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdu/psykh/2012_8/11.pdf>

2. Заваленко С.В. Психологічна система прийняття рішень у професійній діяльності [Електронний ресурс] / С.В. Заваленко. – Режим доступу: < http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/NiO/2012_6/1/Zava.htm>

3. Санніков О. І. Особливості прийняття рішень в професійній діяльності сучасного інженера / О. І. Санніков, І. М. Пугачова // Актуальні проблеми сучасної психології: матер. міжнар. наук.-практ. конф. мол. учен. та студ. – Одеса: СМИЛ, 2012. – С. 226–231.

4. Андрушків Б.М. Шляхи і методи прийняття управлінських рішень (психологічні аспекти менеджменту) [Електронний ресурс] / Б.М. Андрушків, Н.Б. Кирич, В.А. Паляниця, Л.М. Мельник – Режим доступу: < http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npkntu_e/2009_16_1/stat_16_1/02.pdf>

5. Чопенко А.В. Влив суб'єктивних чинників на прийняття управлінських рішень / А.В. Чопенко // Теорія та практика державного управління. – 2009. - № 3(26).