Величко А.А., Гей А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського

ЗМІ, ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

На сьогоднішній день механізм формування громадської думки є актуальним питанням. Це пояснюється тим. що громадська думка виступає в якості дзеркала суспільних, економічних, соціальних, політичних процесів, індикатора сприйняття громадськістю діяльності владних та політичних діячів.

Різним аспектам особливостям формування громадської думки присвячені роботи таких вчених як: Паламаренко Я.В., Дзьоба М.Т., Висоцька О.Ю., Морщакова О.В., Руженко Л.М., Городяненко В.Г., Войтович С.О. та іншими. Проте особливості процесу формування громадської думки залишаються розкритими недостатньо і потребують додаткового розгляду.

З цього приводу метою роботи є розгляд особливостей формування громадської думки, за допомогою ЗМІ.

Громадська думка представляє собою специфічний вияв суспільної свідомості, що виражається в оцінках (як в усній, так і в письмовій формі) і характеризує явне (або приховане) ставлення великих соціальних груп (у першу чергу більшості народу) до актуальних проблем дійсності, що становлять суспільний інтерес [2, c.77].

Громадська думка виникає всередині групи людей, які спілкуються один з одним, разом погоджують суть проблеми, її імовірні соціальні наслідки і обмірковують, які заходи необхідно вжити.

На формування громадської думки впливають різні чинники. Серед них можна відзначити ЗМІ.

ЗМІ - сукупність сучасних каналів зв'язку, а саме преса, телебачення, радіомовлення, кіно, відео, Інтернет тощо, за допомогою яких поширюється різноманітна інформація в суспільстві.

Значний вплив ЗМІ на формування громадської думки населення можна пояснити звичкою людей довіряти засобам масової інформації, які є основним джерелом суспільно-важливого інформування.

Отже. ЗМІ є:

1. виконавцем інформативної функції;

2. виконавцем ролі суб'єкта впливу на громадську думку;

3. інструментом, за допомогою якого відбувається безпосереднє формування громадської думки;

4. важелем участі в соціальному управлінні [1, c.38].

Преса повинна зважено і критично оцінювати події. Держава в свою чергу повинна контролювати засоби масової інформації відповідно до Конституції та чинних законів, щоб нейтралізувати можливі прояви інформаційної шкоди для своїх громадян. Найбільш відомий та простий засіб владного впливу й контролю над інформаційними процесами - цензура. Держава за допомогою спеціально призначених й відповідальних перед нею чиновників регулює зміст друкованих та інших інформаційних матеріалів. Регулювання відбувається за допомогою різних нормативних актів, зокрема: Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" [4], Закон України "Про рекламу" [5] та ін.

Результатом такого контролю нерідко є настільки значне втручання у діяльність засобів масової інформації, що вона втрачає багато своїх функцій щодо відображення соціальної дійсності.

З іншого боку, демократичне суспільство наділяє працівників засобів масової інформації великими правами, але останні несуть і велику відповідальність перед суспільством. Недопустимим є зловживання свободою слова [2, c.78]

ЗМІ мають бути притаманні такі властивості як:

1. об'єктивність;

2. істинність;

3. достовірність;

4. доказовість інформації.

Всі ці властивості мають ґрунтуватися на чесності, порядності, відповідальності перед Законом. Гласність, свобода слова гарантують право на спростування брехливої інформації [3, c.24].

Кожна демократична країна має певну систему законів, конституційних положень, які регулюють стосунки між засобами масової інформації і суспільством, між журналістом і державою, між видавцем і аудиторією.

В цілому громадська думка формується під впливом усіх засобів масової інформації (радіо, преса, телебачення, Інтернет). Маючи на меті привернути увагу громадськості до актуальних проблем, ЗМІ намагаються повніше відтворити у своїх матеріалах такі елементи змісту, як значення розв'язання поставленої проблеми безпосередньо для індивіда, його сім'ї, колег тощо. Такого роду інформація є важливим каталізатором процесу формування громадської думки [1, c.22].

Таким чином, формування громадської думки, за допомогою ЗМІ є найбільш поширеним в суспільстві. Воно повинно базуватися на певних ознаках, зокрема достовірність, істинність і т.д. та контролюватися державою.

Література:

1. Паламаренко Я.В. Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки // Теорія політичних систем. – 2011. – №2. – С. 37 – 42.

2. Дзьоба М.Т. Роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – 2008. – №1. – С.77 – 80

3. Вишняк О. Г. Технологія та результати дослідження громадської думки // Політичний менеджмент. – 2011 – № 1. – С22 - 25

4. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.1992 № 2782-XII (зі змінами)

5. Закон України "Про рекламу" Закон України ”Про рекламу” (т.11, с.7-18) від 3 липня 19996 р. № 270/96 – ВР // ВВР, 1996