Магісрант Рижова О.В.

Харківський торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

Постановка проблеми. У процесі здійснення будь-якої діяльності підприємство зберігає високу ймовірність виникнення і розвитку кризових явищ, що обумовлює необхідність здійснення спеціалізованого антикризового управління. В останні роки цей вид управління знаходить все більш широке застосування у вітчизняній управлінській практиці, однак його зміст можна вважати не досить конкретизованим. Більше того, серед вітчизняного управлінського апарату спостерігається деяке змішання таких понять як «антикризове управління» , «банкрутство» , «санація» і т.п.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанню антикризового управління приділяється значна увага як зарубіжними, так і вітчизняними вченими.

Закордонний досвід включає базові розробки з антикризового менеджменту таких вчених як Альтман Е.І., Таффлер Т., Ансофф І., Петер Т.С., Чампі Д. та ін. Істотні напрацювання у сфері антикризового управління представлені в роботах вчених Росії та інших країн СНД: Балабанова І.Т., Градова А.П., Короткова Е.М., Мінаєва Є.С., Уткіна Е.А. та ін. А серед вітчизняних авторів слід особливо відзначити таких вчених як Лігоненко Л.О., Бланк І.А., Василенко В.А., Ситник Л.С., Колесник М.К., Шершньова З.Є. та ін.

Невирішена раніше частина загальної проблеми. Аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних вчених продемонстрував, що в даний час відсутній єдиний підхід до визначення змісту поняття антикризового управління – це дещо ускладнює розуміння самої сутності і відмінних рис антикризового менеджменту.

Мета статті полягає в дослідженні найбільш поширених підходів до визначення поняття антикризового управління, розробці власного варіанту визначення та виявленні сучасних тенденцій у визначенні змісту антикризового менеджменту.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розглядаючи сутність і завдання антикризового управління, всі дослідники сходяться в тому, що антикризове управління є специфічним напрямом управління і важливою складовою менеджменту підприємства в цілому. Це твердження наочно підтверджують визначення антикризового управління, сформульовані Уткіним Е.А., Лігоненко Л.О. і Грязновою А.Г..

Вибірковий перелік визначень антикризового управління наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Трактування терміна «антикризове управління»

Автор	Визначення
1	2
Уткін Е.А.	«…є частиною загального менеджменту, використовує його кращі прийоми, засоби та інструменти, орієнтується на попередження можливих проблем у діяльності підприємства, забезпечення його стабільного успішного функціонування» [1]
Лігоненко Л.О.	«...постійно організоване спеціальне управління, в основу якого покладена система методів та принципів розробки та реалізації специфічних управлінських рішень в умовах суттєвих ресурсних та часових обмежень, підвищеного ризику фінансових та інтелектуальних втрат для відновлення життєздатності підприємства та недопущення його ліквідації як господарюючого суб'єкта» [2]
Василенко В.А.	«... управління, яке спрямоване на передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів і усунення кризових ситуацій» [3]
Коротков Е.М.	«...сукупність заходів – передбачення небезпеки кризи (її профілактика, розпізнавання, діагностика), аналіз її симптомів, заходів щодо зниження негативних наслідків, згладжування протікання кризи, її наслідків» [4]

Продовження табл. 1

1	2
Грязнова А.Г.	«...така система управління підприємством, яка має комплексний, системний характер і спрямована на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки і реалізації на підприємстві спеціальної програми, що має стратегічний характер, що дозволяє усунути тимчасові труднощі, зберегти і примножити ринкові позиції за будь-яких обставин, спираючись в основному на власні ресурси »[5]
Литвин Н.М.	«...сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур, які застосовуються щодо конкретного підприємства боржника» [6]
Кошкін В.І.	«...система заходів та засобів, спрямованих на недопущення банкрутства, забезпечення відродження підприємств, які потрапили в скрутне фінансове становище» [7]

Аналіз наведених трактувань показав, що достатньо поширений процесний підхід до визначення антикризового менеджменту, який явно простежується у твердженнях Василенко В.А. і Короткова Е.М..

Розглядаючи визначення Грязнова А.Г. можна зробити висновок про те, що воно найбільш чітко і об'ємно дає поняття антикризового управління як системного та комплексного процесу, який є невід'ємною частиною діяльності підприємства.

Підхід до визначення Літвініной Н.М. можна вважати дещо одностороннім, тому що не врахований комплекс заходів щодо виявлення ознак кризи та їх своєчасній діагностиці (тобто розглядається варіант, коли підприємство вже є боржником і не виконує свої фінансові зобов'язання).

Дане визначення демонструє одне з найбільш поширених уявлень про антикризове управління, згідно з яким воно розуміється як сукупність процедур, спрямованих на усунення кризи неплатоспроможності або впровадження юридичних, реорганізаційних процедур банкрутства (або санації) на підприємстві.

Ми вважаємо, що таке подання є спрощеним і відповідає змісту антикризового менеджменту лише частково.

Слід також зазначити, що окремі дослідники, зокрема Василенко В.А. у своїй роботі висуває ідею, що будь-яке управління у визначеній мірі повинно бути антикризовим і тим більше ставати антикризовим у міру вступу в смугу кризового розвитку організації [3]. Цю ж точку зору підтримує Коротков Е.М.: «управління соціально-економічною системою в певній мірі повинно бути завжди антикризовим» [4].

Також необхідно врахувати, що дані автори розмежовують поняття «антикризове управління» і «антикризове регулювання», вважаючи перше категорією мікроекономічною, а друге – макроекономічною.

Аналіз літератури з антикризового управління показав, що на даний момент існує три основні підходи до розуміння антикризового управління, а саме:

- антикризове управління як процес запобігання кризи, орієнтоване на своєчасне виявлення симптомів кризи, що насувається з метою недопущення її розвитку;

- антикризове управління як процес управління в умовах кризи, метою якого є стабілізація діяльності підприємства та його фінансового становища;

- антикризове управління як управління процесами виходу з кризової ситуації, спрямоване на мінімізацію витрат при виході з кризи.

Висновок. Таким чином, з урахуванням трактування поняття і підходів до визначення антикризового підприємства ми пропонуємо наступне формулювання: «Антикризове управління – це постійно функціонуючий елемент (складова частина) системи менеджменту підприємства, призначений для запобігання, управління під час і виходу з кризової ситуації шляхом використання як загальних, так і специфічних методів, прийомів і заходів».

Слід зазначити, що результатом дослідження також стало виявлення позитивної тенденції, яка полягає в тому, що вже в сучасних роботах підхід до визначення змісту антикризового управління носить комплексний характер.

Література:

1. Уткин Э.А. Антикризисное управление. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», Изд-во ЭКМОС, 1997. – 400 с.

2. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: Підручник. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 824 с.

3. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 504 с.

4. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Короткова Э.М. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 432 с.

5. Антикризисный менеджмент / Под. ред. А.Г. Грязновой. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», Изд-во ЭКМОС, 1999.

6. Літвін Н.М. Антикризове управління підприємствами в країні з перехідною економікою: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.13 «Організація, управління, планування і регулювання економікою» / Літвін Наталія Миколаївна; Київ, Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К, 2004. – 21 с.

7. Кошкин В.И. и др. Антикризисное управление, 17-модульная программа для менеджеров. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 512 с.