Магісрант Злобіна В.О.

Харківський торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

АЛГОРИТМ ВИБОРУ РИНКУ ЗАРУБІЖНОЇ КРАЇНИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Процес глобалізації світової економіки, що виявляється в посиленні взаємозв'язку і взаємовпливу національних ринків і формуванні глобальних компаній, веде до того, що підприємства на певному етапі свого розвитку зіштовхуються з необхідністю освоєння закордонних ринків. Це зумовлено розвитком міжнародного поділу праці, як наслідку більшої вигоди виробництва того чи іншого виду продукції в тій чи іншій країні. Інтернаціоналізації бізнесу також сприяє розвиток інформаційних та транспортних технологій, які дозволяють підприємствам без значних часових і фінансових втрат функціонувати на закордонних ринках. Перелічені та інші чинники призводять до того, що підприємства проявляють інтерес до виходу на закордонні ринки збуту продукції.

Механізми виробництва і розподілу готової продукції все більше набувають інтернаціонального характеру, ланцюжки поставок між організацією виробником і структурами, з якими вона пов'язана, поступово подовжуються, стають більш складними і дорогими. Вибір ринків для міжнародної діяльності компанії - це одне з ключових рішень, прийнятих менеджерами. Вибір зарубіжних ринків являє собою процес оцінки можливостей компанії, і процес усвідомлення вимог зарубіжних ринків, оцінки можливостей компанії відповідати цим вимогам. У подібних умовах глобалізації необхідний пошук ефективних виробничих і логістичних рішень, здатних врахувати складний характер зміни ланцюгів поставок, географічні масштаби господарських операцій, багатовимірність та інтеграцію матеріальних потоків.

Вагомий внесок у дослідження проблем світової економіки і розробки питань економічного обrрунтування прийнятих рішень щодо виходу на зовнішній ринок (експорту, імпорту) внесли Е.Ф. Авдокушин, Є.С. Акопова, Е.А. Карпухіна, А.П. Кірєєв, В.П. Колесов, В.К. Ломакін, Н.А. Міклашевська, А.В. Стигін, Є.Д. Халевская та ін.

Освоєння підприємствами закордонного ринку вимагає великих знань. Вихід на закордонний ринок передбачає необхідність проведення маркетингових досліджень. По-перше, підприємство повинно чітко усвідомлювати необхідність чи бажаність освоєння ринкового простору за межами внутрішнього ринку. По-друге, правильно оцінювати свої власні можливості. По-третє, підприємство повинно розуміти, який тип закордонного ринку відповідає можливостям підприємства. Кожне з перерахованих умов передбачає оцінку сукупності факторів, які впливають на вибір зарубіжного ринку, вибір способу виходу на зарубіжний ринок і стратегії розвитку на вибраному закордонному ринку.

Основною метою роботи стала систематизація алгоритмів щодо виходу на зовнішній ринок для більш ефективного функціонування підприємства. Ринковий стан підприємства крім зовнішніх і внутрішніх чинників конкурентоспроможності залежить від ряду «якісних» факторів (складових конкуренції). Серед якісних складових конкурентної боротьби можна виділити: відкритість зовнішньому світу, мобільність його робочої сили, готовність працювати у сфері обслуговування.

Дослідження ринку є основою маркетингу і передбачає аналіз всіх умов, що мають значення для успішної реалізації товару. Програма комплексного дослідження залежить від особливостей товару, характеру діяльності підприємства, масштабів виробництва експортних товарів і ін.

Першим кроком при виході на зовнішній ринок є визначення стратегічних параметрів підприємства. Визначальними можна вважати три параметри [3, c. 87].

Перший. Необхідно проаналізувати зовнішнє оточення підприємства. У рамках цього аналізу розглядаються макроекономічні показники (економічні, політичні, технологічні, соціокультурні фактори) і мікроекономічні фактори, такі як стан ринку і конкурентне середовище. Ефективний аналіз зовнішнього середовища підприємства повинен включати аналіз усього світового ринку, щоб не випустити з уваги нові тенденції, нових конкурентів або нові можливості ринку.

Другий. Проаналізувати сильні і слабкі сторони підприємства. Це необхідно для того, щоб виявити можливості та труднощі, а також глобальні тенденції. Крім цього підприємство має визначити свою конкурентну перевагу. Керівники підприємства повинні знати, що вони пропонують на ринку і які ринки вони обслуговують. Вони повинні бути в курсі технологічних та ресурсних можливостей підприємства, його потенційних продажів і прибутку.

Третій. Необхідно враховувати інтереси і очікування всіх зацікавлених осіб (акціонерів, менеджерів, працівників і покупців) при розробці цілей підприємства. Часто різні групи зацікавлених осіб мають протилежні інтереси і очікування щодо розміру підприємства, його прибутковості і стратегії.

До того як починати аналіз зовнішнього ринку підприємству слід встановити свої міжнародні маркетингові цілі і завдання. Цей процес можна розділити на три етапи.

По-перше, підприємство має визначити бажану частку експорту по відношенню до всього обсягу продажів.

По-друге, підприємство має вирішити, буде воно виходити на кілька іноземних ринків або на глобальний світовий ринок. Зазвичай має сенс спочатку сконцентрувати свої зусилля з просування товарів на декількох зовнішніх ринках.

По-третє, підприємство приймає рішення з приводу того, які країни і якого типу вибрати для експорту своєї продукції. Розмежування між країнами робиться на основі таких показників, як політична стабільність, рівень розвитку інфраструктури, рівень доходів населення, географічні фактори.

Згідно Авдокушин Е.Ф, алгоритм вибору ринку зарубіжної країни полягає в наступному [1, c. 98]:

1. Аналізується позиція підприємства на внутрішньому ринку, в даний час, на перспективу, в порівнянні з конкурентами.

2. Вивчаються перспективні зарубіжні ринки.

3. Аналізується конкуренція на зовнішньому ринку.

4. Виявляються маркетингові можливості і небезпеки.

5. Вибирається потенційний цільовий зарубіжний ринок.

6. Приймаються рішення про способи виходу на конкретний ринок.

7. Розробляється маркетингова міжнародна стратегія.

8. Розробляється тактична програма дій на цільовому ринку.

9. Виробляється аналіз результатів і коригування дій фірми на зовнішньому ринку.

Обґрунтування вибору країни багато в чому визначить майбутню ефективність роботи підприємства на зовнішньому ринку. Для виключення менш привабливих ринків при відборі можуть використовуватися такі фактори [1, c. 87]:

- економічні фактори (наприклад, занадто низький рівень доходів населення, відсутність твердої валюти);

- політичний клімат (нестабільна політична ситуація та ін.);

- географічні фактори (дуже велика віддаленість від країни, невідповідні умови місцевості і клімату);

- культурне середовище (мовний бар'єр, проблеми релігії, низький рівень культури та освіти);

- технологічні чинники (занадто низький технологічний рівень і відсутність технічної майстерності);

- іноземна торгова політика (занадто високі митні бар'єри і багато різних заборон на ввезення).

Вибір більш привабливих іноземних ринків, відповідних для експорту, може бути проведений шляхом вибору по заданому зразку: вибирається кілька критеріїв, доречних і важливих для компанії, і вибираються ті ринки, які поєднуються з вимогами компанії. Спочатку проводиться процедура виключення за даними 10 різних країн. Потім вибираються інші 10, після чого зіставляються найкращі результати по кожному з десятків країн і знаходять чотири країни, які є в кожній з груп .

Для визначення розміру ринку необхідна макросегментація. Ринок може бути розділений по галузях економіки промисловості, промисловим групам товарів, підгрупам товарів і т.д. По можливості, макросегментація повинна бути узгоджена з експортною та імпортною статистикою. А при виконанні аналізу ринку, необхідно враховувати потенціал ринку, попит ринку і можливості компанії.

Для полегшення остаточного вибору закордонного ринку використовуються матриці «привабливість ринку - можливості фірми (конкурентні позиції)». Цей метод базується на встановленні відповідності доступності та привабливості ринку - здатності фірми працювати на ньому. Використовують таку послідовність дій:

- вибір факторів (критеріїв);

- визначення ваг факторів;

- оцінка доступності та привабливості ринку;

- оцінка здатності фірми працювати на ринку;

- порівняння та вибір кращого ринку.

Для оцінки факторів ринкової привабливості найчастіше використовують експертні методи, оцінюючи кожний критерій за шкалою від 0 до 100 (0 до 10, або від 0 до 1). Серед критеріїв привабливості ринку країни розглядаються: обсяг (ємність) ринку; структура споживачів; діапазон цін; купівельна спроможність споживачів; доступність ринку; політичні та економічні ризики.

Попередня оцінка конкурентних позицій підприємства на кожному ринку країни може проводитися з використанням таких критеріїв: конкурентоспроможність продукції, ціни та інші умови контрактів у кожній з країн; умови і можливості присутності на тому чи іншому ринку країни: можливість створення спільного підприємства, філії; оцінка розподілу ринкових підприємств - конкурентів на кожному з ринків країни; оцінка можливих фінансових результатів, які підприємство може отримати на кожному з розглянутих ринків країн.

Таким чином, використання методу оцінки привабливості ринків зарубіжних країн і рівня конкуренції на них дає можливість класифікувати ринки за ступенем привабливості і доступності з точки зору рівня конкуренції і позиціонувати своє підприємство (свою продукцію) на кожному з цих ринків по відношенню до присутніх там підприємствам - конкурентам.

У сучасних умовах, формування алгоритму вибору ринку країни для бізнесу є дуже відповідальним завданням для компанії, тому що вона може бути основною для успіху на незнайомому полі діяльності, і навпаки, неправильно розроблена економічна стратегія проникнення підприємства на зовнішні ринки може вдарити по іміджу галузі і спричинити за собою істотні фінансові втрати і втрату конкурентних позицій.

Список літератури

1. Авдокушин Е.Ф. Міжнародні економічні відносини: Підручник. - М.: МАУП, 2004. - 368 с.

2. Акопова О.С. Світова економіка та міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник для вузів. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2000. - 415 с.

3. Багієв Г.Л., Моїсеєва Н.К., Никифорова С.В. Міжнародний маркетинг. - СПб: Питер, 2001. - 512 с.

4. Кузякин А.П. Семич М.А. Світова економіка. Навчальний посібник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 243 с.