Ìåõåäà Í.Ã., Òîëñòîïÿò Ï.

×åðêàñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ì.Á.Õìåëüíèöüêîãî

Сучасні тенденції управління організаційним потенціалом

Традиційні управлінські структури, що застосовуються на підприємствах протягом декількох десятків років без істотних змін, сьогодні не в змозі забезпечити ефективну роботу [2].

Актуальність оцінки організаційного потенціалу підприємства полягає у тому, що більшість підприємств має потребу в істотній реструктуризації або, щонайменше, в оздоровленні й удосконаленні управління.

Організаційні структури управління є найбільш консервативними елементами системи управління, тому що їхня зміна завжди торкається інтересів цілих колективів та існують певні вимоги збереження стабільності системи [2].

Одним з можливих напрямів вирішення проблеми є забезпечення стабільності вже в самій структурі, ідеях, правилах побудови і ведення підприємством своєї діяльності. Різні філії, підрозділи, відділи підприємства є елементами однієї системи, й ефективна їхня взаємодія один з факторів стійкого розвитку всієї системи в цілому. Важливим аспектом проблеми стабільності уявляється питання про розподіл повноважень, рівня впливу на прийняті рішення [2].

Унаслідок цих причин підприємство може оцінювати якість організаційної структури управління і виробляти ефективні механізми забезпечення її стабільності. Поняття "організаційний потенціал" являє собою сукупний організаційний ресурс взаємодії: керівників, управлінського персоналу, фінансової стійкості, матеріального постачання та інноваційного забезпечення .

Гончаров В.М. вважає, що формування й використання організаційного потенціалу спрямовані на вирішення таких двох головних завдань:

- посилення контролю й звітності менеджерів через систему внутрішнього аудиту і контролінгу, а також зовнішнього незалежного аудиту;

- реорганізація структури управління з метою розширення господарської самостійності окремих структурних підрозділів, оптимального делегування повноважень і відповідальності[2].

Оскільки зазначена здатність використання організаційного потенціалу в реальному житті може виявлятися по-різному, потрібно її проаналізувати, за необхідності доповнити, а потім використати у вирішенні завдань удосконалення організаційного розвитку підприємств.

Організаційний потенціал є складною комплексною системою, і його побудова може бути розглянута за допомогою моделі, наведеній на рис. 1.

Слід мати на увазі, що ці елементи моделі організаційного потенціалу повинні явно бути присутніми в системі управління як специфічні функції [2].

Аналіз розподілу функцій, повноважень і відповідальності повинен виявити носіїв потенціалу управлінського впливу, осіб, які справляють найбільш істотний вплив на всі аспекти діяльності організації. Зосередження потенціалу реакції спостерігається на вищому рівні управління в організацій, що мають централізовану систему управління.

Особливу вагу при аналізі організаційного потенціалу підприємства має дослідження організаційної культури її роль у системі організаційного потенціалу полягає в координаційному впливі між підрозділами й окремими ланками системи управління, забезпеченні єдності уявлень про шляхи та способи досягнення цілей [3].

Слід зазначити, що управління організаційним потенціалом підприємств - це процес здійснення ретельно продуманої стратегії, щодо розвитку його складових, а саме зміни структурних елементів. За допомогою інноваційного потенціалу та ініціювання науково-технічних можливостей, спрямований на ефективну реалізацію інноваційних стратегій і більш повний розвиток.

Використані джерела:

1. Ганущак Л.М. Дослідження організаційно- правових форм управління інноваційним потенціалом підприємств/ Л.М.Ганущак // Актуальні проблеми економіки -2008.-№10.-С. 217-226.

2. Гончаров В.М. Управління організаційно - економічною стабільністю на основі аналізу, формування і використання організаційного потенціалу підприємства / В.М. Гончаров, В.Л. Іванов, В.Ю.Припотень // Держава і регіони. Серія: Економіка та підприємництво -2006.-№5.-С.93-97.

3. Мильнер Б.З. Теория организации : Учебник.- 7-е изд., перераб. и доп. / Б.З. Мильнер. - М. : ИНФРА-М,2008.-864с.