Терещенко М.К., к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Денисенко Н.В., магістр кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Економічна сутність малоцінних та швидкозношуваних предметів як об’єктів обліку

Визначення економічної суті допоміжних засобів праці неможливе без дослідження історії становлення обліку цих активів. До 2000 року у складі малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП) обліковувалось умовно три групи активів: із терміном служби до одного року, предмети вартістю нижче встановленого державою ліміту та регламентований перелік об’єктів. Такий підхід є свідченням адміністративного типу управління економікою, проте у 1979 році Положенням про бухгалтерський облік малоцінних і швидкозношуваних предметів [1] було закладено основу алгоритму визнання, групування та організації обліку цих активів, яка багато в чому дублюється національним законодавством.

Чинні на сьогодні норми передбачають розмежування активів у залежності від терміну експлуатації на МШП у складі оборотних активів та МНМА у складі необоротних. До складу перших потрапляють засоби праці, що багаторазово бере участь у процесі господарської діяльності, проте фізично зношуються за короткий термін, як правило до одного року, або в межах операційного циклу, якщо він більше одного року. До другої групи активів належать предмети, які на підприємстві служитимуть довше, ніж один рік або операційний цикл, якщо він більше одного року, проте у зв’язку із незначною для підприємства вартістю не відносяться до складу основних засобів.

У економічній літературі поділ на основні та оборотні активи здійснюють за кількома критеріями: тривалістю функціонування у виробничому процесі, змінами споживчої форми, ступенем використання у кожному виробничому процесі та ступенем перенесення вартості на вартість виготовленої продукції, реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг тощо [2, 3]. Якщо порівняти ШП та МНМА за цими ознаками, то будуть такі результати: обидва ці види активів функціонують тривалий період, зберігають споживчу форму та використовуються у господарському процесі частково.

Розбіжності можуть виникнути стосовно останнього критерію, оскільки МНМА переносять свою вартість на витрати частинами шляхом нарахування амортизації, а ШП, незважаючи на аналогічний характер застосування у діяльності, не амортизуються, а списуються на витрати діяльності в момент передачі в експлуатацію, виключаються зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку. Це пояснюється різними термінами використання цих активів. Враховуючи те, що звітним періодом для підприємства є рік, потреби у розмежуванні вартості ШП за місяцями у фінансовому обліку немає.

Користуючись такими характеристиками, деякі науковці пропонують не виділяти МШП в окремий рахунок, тобто не здійснювати розмежування на основні засоби та малоцінні швидкозношувані предмети [4]. При розмежуванні на оборотні та необоротні вони пропонують залишити тільки один фактор – період використання. Проте, як свідчить практика, встановити термін використання деяких об’єктів буває досить проблематично. Враховуючи значну номенклатуру об’єктів, використання вартісного критерію або, як рекомендують фахівці у галузі обліку [5], критерію суттєвості дозволяє значно спростити облікову роботу. Критерій суттєвості передбачає формування переліку типових об’єктів, які відносяться до того чи іншого рахунку. Засоби праці, що використовують більше одного року або операційного циклу, якщо він більше одного року, належать до складу основних засобів, останні згідно п. 5 П(С)БО 7 “Основні засоби” [6] поділяють на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи. Такий поділ розставляє пріоритети в обліку засобів праці. Якщо проаналізувати склад об’єктів, що обліковуються на рахунках 106 “Інструменти, прилади та інвентар”, 109 “Інші основні засоби” та 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”, то їх можна об’єднати за призначенням у декілька груп, наприклад: інструменти, прилади, меблі, офісне обладнання, побутова техніка тощо. Проте ці активи характеризуються значними коливаннями вартості. Встановлення вартісної межі дозволяє відділити численну номенклатуру з незначною вартістю для підприємства засобів праці з метою застосування спрощеного механізму фінансового обліку.

МНМА та ШП, передані в експлуатацію, підлягають кількісному обліку. В Інструкції із застосування плану рахунків [7] запропоновано такий облік здійснювати за місцями використання, матеріально-відповідальними особами та групами. Дослідження практики обліку цих активів показали, що на підприємствах дотримуються тільки двох перших критеріїв, останні залишаються поза увагою. Проте узагальнення об’єктів МНМА та ШП в однорідні групи дозволяє оперативно реагувати на зміни у їх складі, для цього нами запропоновано окремі класифікаційні групи.

Отже, швидкозношувані і малоцінні необоротні предмети - це активи, які виступають у ролі допоміжних засобів праці або створюють належні умови для праці. Відокремлення їх обумовлено функціональними характеристиками (швидкозношувані предмети) та необхідністю дотримання на підприємстві принципу суттєвості (малоцінні необоротні предмети). Розроблений алгоритм визнання і розподілу цих активів демонструє відмінності між МНМА та ШП і є доцільним для використання в обліку. На основі запропонованої класифікації вказаних засобів праці доцільно будувати систему організації їх обліку, яка передбачає чітке групування їх за економічною суттю і призначенням, галузевою приналежністю та способами перенесення на витрати.

Список використаних джерел:

1. Положение по бухгалтерскому учету малоценных и быстроизнашивающихся предметов [Електронний ресурс] : приложение к письму Министерства финансов СССР от 18.10.1979 г. №166. - Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0166400-79.

2. Городянська, А. В. Відтворення основних засобів на підприємствах України: теорія і практика обліку та аналізу [Текст] : монографія / А. В. Городянська. – К. : КНЕУ, 2008. – 215 с.

3. Диба, В. М. Облік та аналіз необоротних активів [Текст] : монографія / В. М. Диба. – К. : КНЕУ, 2008. – 288 с.

4. Грінько, А. П. Облік основних засобів: теорія, стан, проблеми, перспективи [Текст] : монографія / А. П. Грінько. – Харків : Харківська державна академія технології та організації харчування, 2002. – 277 с.

5. Грачова, Р. Енциклопедія бухгалтерського обліку [Текст] / Р. Грачова. – К. : Галицькі контракти, 2004. – 832 с.

6. Національні стандарти бухгалтерського обліку, затверджені Міністерством фінансів України від 28.05.1999 р. № 137: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon 4. rada . gov . ua / laws / show /z1456-05.

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 зі змінами та доповненнями: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.