к.е.н., доц. Разборська О.О., Усата Т.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості здійснення державного фінансового аудиту ефективності виконання бюджетних програм в Україні

Успішне функціонування та розвиток будь-якої країни тісно пов’язані з організаційно-правовим забезпеченням бюджетного процесу. Питання ефективності, доцільності та економності в управлінні та використанні фінансових і матеріальних ресурсів посідає одне з перших місць у порядку денному держави. Сьогодні функціонування державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм супроводжується труднощами організаційного, методичного та нормативного характеру, що, у свою чергу, зменшує результативність бюджетних програм та прозорість їх фінансування, а також визначення рівня виконання результативних показників.

Створення та розвиток державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм в Україні є предметом дослідження таких вчених як А.О.Асанова, М.В. Бариніної-Зарікової, О.В. Грибовського, С.О. Левицької, А.В.Мамишева, Н.І. Рубан, І.Б. Стефанюка та інші.

Мета дослідження полягає в розкритті особливостей та доведенні значущості державного фінансового аудиту ефективності виконання бюджетних програм.

Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм (аудит ефективності) – це форма державного фінансового контролю, спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають.

Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Порядок, затверджений постановою КМУ від 10 серпня 2004 р. № 1017 [4], визначає механізм здійснення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм. Дія Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми і форми власності та на суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які беруть участь у виконанні бюджетних програм (далі – учасники бюджетного процесу).

Основними завданнями аудиту ефективності є:

- оцінка виконання результативних показників бюджетних програм;

- оцінка ефективності виконання бюджетних програм;

- виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей;

- визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей;

- розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів [4].

Головним нормативним документом, що регламентує порядок проведення аудиту ефективності бюджетних програм в Україні є наказ Головного КРУ України «Про вдосконалення проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм» [5], яким затверджені методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми.

Результатом аудиту ефективності є надання обґрунтованого звіту щодо ефективності бюджетної програми, визначення причин неефективного використання бюджетних коштів та розробка кола заходів, спрямованих на підвищення ефективності програми. Він має бути написаний у такий спосіб, який відповідає специфіці організацій, для яких він призначений. У процесі реалізації результатів аудиту відбувається публікація аудиторського звіту та інформації про результати аудиту ефективності, інформування, контроль за станом впровадження наданих пропозицій [1; с.140].

Правильна організація аудиту ефективності бюджетних програм, який є важливою складовою державного фінансового контролю при застосуванні програмно-цільового методу формування бюджету, дозволить не тільки контролювати використання бюджетних коштів, а й значно їх економити, враховуючи недоліки, виявлені аудитом.

Незважаючи на суттєві позитивні зрушення в органах державного сектору України, на сьогодні зроблено лише перші кроки із запровадження державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм. Цей вид контролю, по суті, залишається досить поверховим, в результаті виникає чимало неузгодженостей та проблем організаційно-правового характеру, що не дає змоги в повній мірі забезпечувати контроль за законністю та ефективністю планування й використання державних коштів на виконання бюджетних програм.

Одним із численних прикладів є державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм, що проводиться органами ДФІ, який має рекомендаційний характер, що свідчить про його слабку правову основу, внаслідок чого значна частина рекомендацій за результатами аудитів може просто ігноруватись. З огляду на це, доцільно посилити відповідальність учасників бюджетного процесу за повторні порушення та неврахування пропозицій, наданих в аудиторському звіті, шляхом внесення відповідних змін і доповнень у нормативно-правові документи, які регламентують процес проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм органами ДФІ України. Цей крок дозволить повною мірою впроваджувати ефективні рішення і по-новому сприймати процес управління бюджетними ресурсами [2].

Аудит бюджетних програм має включати аналіз найважливіших питань адміністративної діяльності, серед яких:

- аналіз вихідних техніко-економічних умов цільової бюджетної програми, механізму реалізації програмних вимог;

- наявність альтернативних шляхів реалізації державної програми та можливість їхнього використання;

- вибір оптимальних методів досягнення мети при виконанні програми;

- раціональне використання чинної нормативно-правової й адміністративної бази для забезпечення максимального ефекту;

- наявність чи відсутність зайвих елементів виконавчої структури програми, що не впливають на якість виконаної роботи і, в кінцевому підсумку, не несуть суттєвого навантаження при досягненні очікуваного результату;

- оцінка якості (після завершення програми) отриманих результатів (товарів, робіт, послуг) [2].

Отже, застосування програмно-цільового методу та модернізація правових основ проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм не лише кардинально змінить ідеологію бюджетного процесу, а й дасть змогу підвищити його ефективність, економність і результативність, тому що процес формування бюджету починатиметься із зосередження уваги, в першу чергу, на результатах, яких має досягти державний сектор, а потім на – ресурсах, необхідних для досягнення цих результатів.

Література:

1. Рубан Н. І. Аудит ефективності бюджетних коштів / Н. І. Рубан // Фінанси України. – 2010. – № 1. – С. 138–143.

2. Стефанюк І. Б. До нової якості бюджетного контролю через аудит ефективності / І. Б. Стефанюк // Фінансовий контроль. – 2011. – № 2. – С. 10.

3. Бюджетний кодекс України вiд 08.07.2010 р. № 2456-VI // Голос України. – 2010. – № 143. – 4 липня.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних» від 10 серпня 2004 р. №1017. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1017-2004-%D0%BF

5. Наказ Головного КРУ України «Про вдосконалення проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм» від 15.12.2005 р. № 444. – Режим доступу : http://uazakon.com/documents/date_68/pg_gvcwsy.htm