Міхєєв А.О.

Буковинський державний медичний університет, м.Чернівці

ВИНОГРАДНА ОЛІЯ ЯК НЕФРОПРОТЕКТОРНИЙ ЗАСІБ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ОКСАЛАТНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ

Використання різноманітних рослин з лікувальною метою відомо ще із глибокої давнини. Проте і в наш час, незважаючи на інтенсивний розвиток синтетичної хімії лікарських препаратів, подальше вивчення природних фармакологічно-активних речовин зберігає своє значення. Про це свідчать той факт, що близько 40 % усіх сучасних лікарських препаратів отримується саме з рослинного матеріалу. До останніх належать і рослинні олії.

Різноманітні рослинні олії містять значну кількість поліненасичених жирних кислот, каротиноїдів та інших біологічних речовин, завдяки чому перспективним є їх використання у медицині та фармації. Експериментальні та клінічні дослідження біологічної дії рослинних олій торкається в основному їх репаративних властивостей, антимікробної дії тощо. Так, при оцінці біологічної дії кукурудзяної олії при експериментальному атеросклерозі було з’ясовано, що їх дія полягає в розріджені біомембран і ліпідних областей ліпопротеїдів з нормалізацією метаболічних процесів. Утримання щурів на раціоні, збагаченому лінолевою кислотою, після видалення нирки показало значне підвищення екскреції ПГЕ2 та його вмісту в тканині поряд із зниженням кліренсу інуліну та ПАГ. Підвищений вміст в дієті лінолевої кислоти значно покращує функцію нирок та знижує артеріальний тиск у тварин з однією ниркою. При додаванні до раціону білих щурів риб’ячого жиру після субтотальної нефректомії призводить до значного покращення функції нирок та артеріальний тиск.

Водночас, є перспектива використання в медицині та фармації олій, які традиційно використовувалися як похідне для виготовлення лаків та фарб у технічних галузях, наприклад, олія з кісточок винограду. Згідно літературних джерел окремі компоненти насіння винограду здатні зменшувати токсичний вплив на печінку у щурів при моделюванні тетрахлорметанового гепатиту, проявляють ранозагоюючі, протизапальні та репаративні властивості за умов гострого асептичного запалення стопи у щурів, сприяють виведенню води та електролітів із сечею, пригнічувати кристалізацію оксалатів в нирках. В наших попередніх дослідженнях встановлено чітко виражений репаративний ефект при використанні олії з кісточок винограду в дослідах на тваринах (білі кролі, шурі) з експериментальними хімічними та механічними ураженнями шкіри і слизової шлунка. Також встановлено, що дана олія не володіє токсичністю.

Щавлева кислота та її сполуки знаходять широке застосування – в промисловості для очистки металів від іржі та накипу, для протрави шкіри, в медицині, для лікування бджіл від паразитарних хвороб тощо. Водночас у людини щавлева кислота може викликати гострі отруєння, токсичне ураження печінки та нирок з розвитком ниркової недостатності. Підвищене всмоктування оксалатів в кишечнику викликає гіпероксалурію, ниркову недостатність та оксалатно-кальцієвий уролітіаз. При цьому виявлено значні ушкодження в ниркових канальцях, викликані кристалами оксалату кальцію.

З метою вивчення нефропротекторної дії олії з кісточок винограду нами проведено дослідження на статевонезрілих білих щурах масою 0,11-0,12 кг, у яких модулювали оксалатну нефропатію шляхом тривалого введення калію оксалату (50,0 мг/кг) впродовж 4 тижнів. У тварин вивчали функціональний стан нирок за умов форсованого діурезу (5% маси тіла тварин). Далі одну групу тварин залишали на відновний період з відміною введення калію оксалату, а іншій груп одночасно вводили внутрішньо-шлунково виноградну олію в дозі 2 мл/кг впродовж 14 діб.

Довготривале навантаження калію оксалатом у молодих тварин спричиняє пошкодження нирок зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації, збільшенням концентрації креатиніну в плазмі крові, зниженням відносної реабсорбції води, зменшенням концентрації іонів натрію в плазмі крові та їх проксимальної реабсорбції. З боку кислотовидільної функції спостерігалося збільшення екскреції титрованих кислот та аміаку за одночасного збільшення рівня рН.

У тварин після відміни оксалатного навантаження діурез знижувався поруч із зменшенням концентрації креатиніну та відносної реабсорбції води до показників контролю. Це супроводжувалося зниженням рівня клубочкової фільтрації, дистальної секреції іонів калію, зниженням як проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію на фоні гіпонатріемії та суттєвим закисленням сечі за рахунок зростанням екскреції іонів водню.

У тварин, які упродовж відновного періоду отримували виноградну олію, відновлювався рівень клубочкової фільтрації та концентрація креатиніну в плазмі крові, проте зростала екскреція іонів калію за рахунок зниження їх відносної реабсорбції. Водночас, нирковий транспорт іонів натрію відновлювався практично до контрольних показників, а кислотовиділення посилювалося за рахунок виділення великої кількості іонів водню із сечею.

Таким чином, калію оксалат проявляє виражену нефротоксичну дію, яка виявляється навіть після відновного періоду, що вказує на значні порушення у функціонуванні нирок. Така дія проявляється у пригніченні проксимального та  дистального транспорту натрію поряд із зниженням секреції калію. Нефротоксичні механізми пов’язані також із значним закисленням сечі.

Після 14-ти днів введення виноградна олія знижує рівень креатиніну у плазмі крові, знижує діурез за рахунок посилення реабсорбції води та усуває протеїнурію. Також виноградна олія викликає каліурез, величина якого перевищує навіть показники періоду тривалого введення калію оксалату, що відбувається за рахунок пригнічення канальцевої реабсорбції іонів калію, суттєво знижує дистальний транспорт іонів до контрольного рівня та відновлює рівень проксимальної реабсорбції іонів натрію. Окрім того, введення виноградної олії впродовж періоду відміни введення калію оксалату знижує кислотність кінцевої сечі за рахунок виведення іонів водню та не впливає на ацидо- та амоніогенез.